В Україні фактично розпочалася передвиборна парламентська кампанія – у цьому можна переконатися, ознайомившись із матеріалами на соціологічну тематику, опублікованими останнім часом у ЗМІ. Так, у газеті «Факти» від 16 вересня та спецвипуску «Газети по-київськи» від 3 жовтня було розміщено результати опитування Всеукраїнського соціологічного союзу, які суттєво відрізняються від рейтингів, опублікованих у вересні іншими соціологічними структурами. Особливо звертає на себе увагу несподівано високий (6,3%) рейтинг Блоку Леоніда Черновецького.

 

Протягом тижня з 5-го по 12 вересня було, як стверджують організатори цього дослідження, опитано аж 15 тисяч респондентів у всіх регіонах України. 1 жовтня газета «Факти» опублікувала результати ще одного опитування, цього разу проведеного Асоціацією соціологів України (про цю організацію, на відміну від першої, взагалі нічого не відомо). Але результати (вибірка, як і в першому випадку, величезна – 16 тисяч респондентів) подібні: якщо вірити їм, за Блок Леоніда Черновецького готові вже зараз проголосувати 6,5% виборців. Значну частину цієї публікації займає фактично агітація за цю «молоду і нову» силу.

 

Провести якісне соціологічне опитування 15 тисяч респондентів протягом доволі стислого часу – справа непроста навіть для авторитетних організацій, а надто – для структури, заснованої зовсім нещодавно. Тим більше, що вже до 16 вересня цей величезний масив даних мав би бути належним чином закодований та проаналізований перед публікацією у ЗМІ. Якщо таке дослідження проводилося насправді, то воно вимагало би величезних витрат (до речі, у публікації ім’я замовника опитування не вказано). Зрештою, для отримання зрізу електоральних настроїв по країні опитувати 16 тисяч людей просто немає сенсу – достатньо опитати 2 тисячі респондентів, що і роблять інші соціологічні центри.

 

Крім того, назва самої установи – Всеукраїнський соціологічний союз – могла би бути сприйнята соціологами і як певна образа професійної гідності хоча би через формулювання. Адже ця заснована у березні 2008 року структура, без сумніву, з елементами маніпуляції намагається виступати від імені всіх соціологів України.

 

Тому напередодні можливих парламентських виборів і професійне, й експертне середовище, і ЗМІ мали би напрацювати єдиний підхід до публікації результатів соціологічних опитувань, своєрідний кодекс професійної відповідальності соціологів. Окрім даних про дату опитування, кількість респондентів, похибку вибірки та точне наведення сформульованих у анкеті запитань, публікації мають містити дані про соціологічну структуру, її засновників, кількість проведених до цього опитувань. В ідеалі і первинні матеріали (масиви, анкети та інші) опублікованих у ЗМІ опитувань мають бути доступними для професійного аудиту.

 

Способом утриматися від виливання сфальсифікованих даних від фірм-одноденок може бути своєрідне ліцензування структур, уповноважених здійснювати соціологічні опитування. Цей процес міг би бути не формально-законодавчим (що практично неможливо), а професійно-етичним, за участі найбільш авторитетних соціологічних центрів.