У день пам’яті загиблих журналістів із особливим болем доводиться констатувати, що переслідування, погрози та залякування журналістів через їхню професійну діяльність за ті роки, що минули, нікуди не зникли. Прикро говорити, що у стінах парламенту, на телеканалі «Рада», це набуло вкрай цинічних, потворних форм і, на жаль, залишається безкарним та набирає обертів.

 

Із повідомлень журналістського сайту «Детектор медіа» вам, шановні колеги, відомі факти відвертого, документованого переслідування журналістів нашого телеканалу, встановлення диктатури першого заступника директора Дирекції телерадіопрограм Світлани Глушенок, викладені Вікторією Федоренко у відкритому листі. Результатом її звернення до журналістської громадськості стало безпідставне та необґрунтоване закриття її авторської програми «Запитують виборці» і здійснення морального тиску аж до доведення Вікторії до тривалого стресу та тяжкої хвороби. Дотепер, незважаючи на стан здоров’я, Вікторію Федоренко переслідують погрози та шантаж, на її мобільний телефон надходять огидні образи та погрози фізичного знищення. Як і у випадку з Георгієм Ґонґадзе, це спонукало нашу коллегу звернутись по допомогу до компетентних органів задля вжиття превентивних заходів.

 

На жаль, випадок із Вікторією Федоренко не був першим і, судячи з перебігу подій, не є останнім у ланцюжку конфліктів з особами, неугодними керівництву каналу. Першою з жертв став відомий журналіст Валерій Макаренко, відзначений багатьма державними нагородами та подяками, який із весни 1986 року був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Із численними порушеннями трудового законодавства його обуло усунуто з посади першого заступника керівника Дирекції, яку обійняла Світлана Глушенок.

 

Усупереч залякуванням, я заступилась за Вікторію Федоренко, звернувшись із листом до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, намагаючись привернути увагу цього органу до численних порушень і зловживань на каналі. Зокрема, повідомила про надання учасникам перевірки діяльності каналу даних, сфальсифікованих Дирекцією. У листі я також повідомляла про порушення мовної політики, відсутність творчої концепції на каналі станом на час перевірки влітку цього року, включення замовних сюжетів замість заявлених у сітці мовлення каналу програм. Свою позицію я мотивувала бажанням перевести діяльність телеканалу «Рада» у конструктивне русло.

 

За кілька днів без жодних переконливих пояснень моя авторська програма соціально-політичного змісту «Замкнене коло» теж була знята з ефіру. Програма мала широкий резонанс у глядачів, користувалась увагою, а її автор була відзначена державними нагородами та подякою Уповноваженого з прав людини. Жодні намагання отримати переконливі пояснення причин зняття програми з ефіру нічого, крім нецензурної лайки з боку першого заступника директора, не принесли.

 

Список жертв «редакційної політики» можна продовжувати і продовжувати. Останнім поштовхом, який змусив відкрито звернутись до вас, шановні колеги, стали нещодавні збори колективу. Вони проходили у традиційному ключі: година брудних лайок, погроз, залякувань із боку Світлани Глушенок, а також закликів ігнорувати та цькувати тих, хто їй не подобається, і, звісно, жодного слова звинуваченим.

 

Сподіваємось на захист честі і гідності журналістів телеканалу «Рада» хоча б на сторінках «Детектор медіа», доки не буде створено робочу групу з представників Верховної Ради для перевірки тривалого конфлікту, який своїми брутальними методами керівництва спричинила Світлана Глушенок. Прикро, що кріпацький режим та хамство, а як результат – бліде і вкрай неефективне висвітлення діяльності Верховної Ради України, живуть і перемагають на каналі. А ще прикріше, що це діється всупереч чинному законодавству, всупереч міжнародним нормам прав людини у високих стінах головного законодавчого органу держави.