«1+1» та «Інтер» зіграли в «національну телевізійну премію» з рахунком 9:3… А дивитися все одно нічого.
29 серпня 2008 року в приміщенні Національної опери у Києві відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів національної премії у галузі телебачення «Телетріумф-2008». Церемонію у прямому ефірі транслювала Національна телекомпанія України (відеозапис можна побачити на сайті INTV - частина 1 і частина 2).
«Детектор медіа» вже інформувала своїх читачів щодо переможців конкурсу (повний список номінантів та переможців тут), а також повідомляла про те, що нагороду критиків «Фаворит телепреси» (організатор – «Детектор медіа») цього року отримала програма «За вікнами» (СТБ).
Попри конфлікт із індустрією, Національній раді з питань телебачення і радіомовлення все-таки вдалося провести «Телетріумф». Тож усі коментарі на інтернет-форумах щодо того, що дійство на сцені Нацопери було за межею смаку, а трансляція на Першому національному не витримує критики, вважаю більше проявами доброзичливості колег, ніж конструктивною критикою: зрештою, нарікання на занудність та задовгість церемонії чути щороку, а в тому, що, щойно отримавши (або не отримавши) нагороду, номінанти й переможці наввипередки залишають залу, навряд чи можна вбачати провину організаторів. За великим рахунком, хороша церемонія – це та, яка триває годину. Тож аксіома така: хороших церемоній не буває. Бувають тільки більшою чи меншою мірою погані церемонії.
Тільки не треба мене підозрювати в любові до гурту «Екс-президенти» чи співачки Галини Галинко. Але чим торішній Діма Білан чи група «Серебро» – кращі? До того ж, поклавши руку на серце, визнаємо, що від НТКУ можна було очікувати й гіршого. Тим паче, що Національна телекомпанія отримала й організацію церемонії, і пряму трансляцію не з доброї волі, а у спадок від конфлікту Нацради з індустрією («Хіба хочеш? Мусиш!»). Зрештою, дискусія на тему, хто кращий дітки-янголятка у ролі вручантів статуетки чи довгоногі міски – навіть смішна.
Адже дивилися ми не на янголяток. Ми спостерігали лобове зіткнення гігантів українського телепростору – «1+1» та «Інтера». Лише дві нагороди «Телетріумфу» пішли «наліво»: найкращою ведучою інформаційної програми стала Лідія Таран (5 канал), а телеканал «Україна» отримав статуетку за «найкращого дебютанта» Сергія Рахманіна («Дуель»).
Лідо, як пройти в бібліотеку?.. Найкраща ведуча інформаційної програми Лідія Таран (5 канал) жартома називає себе блондинкою-аналітичкою
Тож найласіша спокуса - коментувати загальний рахунок 9:3 на користь «1+1», висуваючи гіпотези щодо того, чого більше саме в такій розстановці сил: чи то «щирої симпатії» організаторів, яку отримали «1+1» завдяки своїй лояльності до самої премії (важко було би очікувати чогось іншого, ніж швидка й беззастережна підтримка «Телетріумфу», в тому числі й матеріальна, від компанії, яка перманентно перебуває у процесі переліцензування), чи то не менш щирої «симпатії» експертного середовища, яке віддавало голоси за «анти-безлюдну».
Через відсутність каналів другого ешелону (принципово не взяли участі в «Телетріумфі» ICTV, СТБ, Новий канал) важко говорити про показовість «телетріумфаторів» 2008-го. Цей «Телетріумф», скоріше, унаочнив, що криза українського телебачення - і на екранах, і в головах.
Криза перша: організаторська
Цьогорічний «Телетріумф» і вся історія довкола нього – це така собі «фігура заміщення» непростих стосунків індустрії і Нацради. Насправді ж ідеться про зіткнення капіталу і влади – хто кого. Тобто, хто диктуватиме правила на ринку: чи то держава (читай: чиновники Нацради плюс Банкова) зі своїми досить своєрідними уявленнями про медіабізнес, конкурентне середовище, телевізійний контент, свободу слова і редакційної політики; чи то індустрія (читай: великі медіавласники) із аж ніяк не цивілізованішими уявленнями про ту ж соціальну відповідальність медіабізнесу, правила конкуренції на ринку, професійну етику etc. Великому бізнесу від влади потрібна індульгенція на розподіл ринку і безконтрольність в ефірі. Владі ж потрібні слухняні мовники, тому вона діє методами батога та пряника: батіг – жорсткі антиринкові правила, які гравцями порушуютьсяvolensnolens, пряник – конкурси на вільні частоти. Ніхто з учасників конфлікту не зацікавлений в прозорих правилах – всіх влаштовує система домовлянь в індивідуальному порядку.
А до чого тут «Телетріумф»? Та в тому то й річ, що, за великим рахунком, ні до чого!
Впевнена, індустрія була не проти премії: і гроші б дали, і номінантів би висунули. Тільки в якийсь момент найшла коса на камінь: не домовившись із бізнесових питань (кажуть, все починалося з мови, але це лише офіційна версія), члени ІТК вирішили шантажувати Нацраду «Телетріумфом»: мовляв, «Телетріумф» – наша ТМ, раз. Грошей на проведення церемонії не дамо – два. Номінантів не висунемо – три.
Зі свого боку, Нацрада переговорила з Миколою Баграєвим («ЗАТ «Телеодин») і швидко домовилася про передачу їй бренду «Телетріумф» у вічне володіння. Тоді Нацрада почала домовлятися з індустрією, але вже не з усією, а з окремими її представниками – так з’явилися і гроші, і номінанти (здається, коли ми всі разом домовилися страйкувати, а дехто пізніше такі домовленості проігнорував, то це називається штрейкбрехерство). Трансляцію доручили безвідмовній НТКУ.
Тож збоку цьогорічна премія виглядає як історія взаємного шантажу. Тим не менш, «Телетріумф» відбувся. Відбувся нормально. Отже, в силу більшої єдності і більшого ресурсу в Нацради пресувати індустрію виходить набагато краще, ніж в індустрії – Нацраду. І це реальна ситуація на ринку.
Ще один урок варто зробити і всім нам, хто в медіа працює: з рівнем згуртованості у тих, хто наймає нас на роботу, набагато гірше, ніж у нас із вами.
Криза друга: експертна
Результати цього «Тріумфу» коментувати важко. Ну, добре, я можу зрозуміти, що експерти категорично не сприймають гумору Зеленського, тому другий рік поспіль між «Кварталом» («Інтер») і «Танцями...» («1+1») вибирають «Танці з зірками – 3» (1+1»). «Да здравствуют «Танці з зірками – 15», – пожартував торік Зеленський. Тепер мені видається, що це вже не жарт.
Якщо ми приймаємо це як вихідне положення, то тоді зрозуміло, чому в номінації «Музична програма» ветеран «Караоке на майдані» («1+1») виграє у свіжого музичного фільму «Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї» («Інтер»). Бо інакше виникає крамольне питання: а чи дивилися експерти ці програми?
«Телетріумф» заохочує Ігоря Кондратюка («Караоке на майдані», «1+1») співати на майданах
Як інакше пояснити, що вже другий рік поспіль немає переможців у таких номінаціях, як «Регіональна програма» та «Художній фільм»? Звісно, важко вибрати між односерійним TV-муві «Позаземний» («Стармедіа») і теленовелою «Зачароване кохання» («Про ТБ»). Важко, бо різні продукти (це саме стосується й вибору між «Караоке...» та новорічним мюзиклом; але апофеоз – це вибір у номінації «Спецпроект» між «Великими українцями» та українським перекладом «Сімпсонів»). Важко – але можна. Просто перед тим, як вибирати, треба подивитися. І регіональні програми переглянути. І «Караоке на майдані» подивиться б не завадило – від початку до кінця і кілька випусків поспіль. А тільки після цього голосувати. Звісно, це все старання і час, але без цього голосувати не можна.
Тетяна Лебедєва, член Нацради, закликала не перетворювати регіональну номінацію в резервацію для регіонального телебачення. Бо телебачення поділяється не на центральне й регіональне, а на цікаве і нудне
Ігнорування номінації «художній фільм» можна було пояснити кілька років тому, коли таких картин знімалося раз-два, а то й просто раз. Але нині вибирати є з чого. І номінанти були гідні. Може, просто експерти «Телетріумфу» не вважають перегляд телекіно професійною необхідністю? Тоді, можливо, варто подумати про два журі? Одне оцінюватиме суспільно-політичні проекти, друге – розважальні.
Все-таки, якщо ідеться про професійну премію, то час визнати, що розважальне й інформаційне телебачення – це різні професії. І часто ті експерти, які можуть грамотно оцінити інформаційне мовлення, досить неуважно ставляться до розважальних проектів («Моя мама дивилася – сказала, що гарний»), а ті, хто розуміється на телепопсі, суспільно-політичні проекти оцінюють за не менш профанним принципом «тамтой хороший хлопець – голосую за нього».
Каріна Самохвалова («Дуель», ТРК «Україна») отримує від Віктора Шлінчака, президента холдингу «Главред-медіа», статуетку для свого дебютанта – ведучого Сергія Рахманіна
І є ще один момент голосування, який особисто для мене пояснення не має. От скажіть мені: як може одне й те саме журі, якщо воно голосує вдумливо і зважено, вибрати: в номінації «Суспільно-політична (аналітична) передача» «Подробиці тижня», «Інтер»; а в номінації «Інформаційна передача (новини)» –«ТСН», «1+1»? Що це означає? Що «шість «С» одне «Г» експерти прийняли на ура? Тоді чим же їм не догодив «плюсівський» підсумковий випуск тижня? Де логіка? Бо «кожній свашці по ковбасці» – це не логіка експертного середовища, це дерибан.
Леся Сакада-Островська, ТСН, «1+1», доводитиме необхідність культури в новинах статуетками «Телетріумфу»
Алогічність посилює те, що у номінації «Відроджена історія» ті самі експерти вибирають сюжети «ТСН» про реліквії у Швеції, «1+1», які репортер Леся Сакада-Островська висунула сама, всупереч думці менеджменту, і в яких явно немає ніяких ні «С», ні «Г». Так із ким ви, майстри очок та галочок? Адже найгірша втрата для премії – це втрата внутрішньої логіки. Якщо її немає, то нагорода стає неадекватною азійською показухою, а не системою професійних координат – те, чого всі так прагнули, і що в минулому році здавалося якщо й не досягнутим, то принаймні ось-ось досяжним.
Олександр Мартиненко бажає Наталці Катеринчук (ТСН, «1+1»), щоб в неї було і шість «С», і одне «Г»
Хоча... Хоча все це в історії «Телетріумфу» вже було. І бойкоти (згадайте, як в 2005-му році ігнорували «Телетріумф» «Інтер», «1+1», Новий, ICTV, СТБ). І консолідація тріумфальних статуеток в одних руках: коли організацією «Телетріумфу» ще займалися «Таврійські ігри», то в лідерах регулярно опинявся ICTV, а коли в 2006-му церемонію організовував «1+1», то 11 (!) з 19 призів було вручено саме їм. «Караоке на майдані» вже перемагала, тільки в номінації «Ігрова програма». «Танці з зірками», як і їх ведучі, перемагають вже вдруге поспіль. У «Найрозумнішого» це вже третій «Телетріумф» (2005 – «Дитяча програма», 2006 – «Ігрова програма»).
Володимир Оселедчик («1+1»): «Найрозумніший» перемагає тричі...
Я це до того веду, що статуетки статуетками, а дивитися все одно нічого. Бо найголовнішою з усіх криз на нашому телебаченні є криза продуктова. І якщо на наступному «Телетріумфі» з нашою здатністю жонглювати номінаціями ми отримаємо серед переможців кілька випусків погоди з різних каналів (як варіанти: «Інформаційна програма», «Спецпроект», «Ведучий інформаційної програми», «Дебют», решта – придумати трохи складніше, але можна), то особисто я не здивуюся.
Оглядач «Детектор медіа» Леся Ганжа вручає нагороду Олексію Мустафіну: «Фаворит телепреси» - програма «За Вікнами», СТБ
Фото Валерія Милосердова