«Ера якості», «Ера бізнесу», «Ера здоров’я», «Будівельний майданчик», «Ера краси з компанією…». Вже по самих назвах програм ТРК «Ера» можна легко зрозуміти: колектив перебуває в постійному і, слід визнати, досить успішному пошуку саме тих підприємств і керівників, які міцно засвоїли, що піар – найголовніший чинник успіху. Раз ти у телевізорі – значить, ти успішний. Як приклад пропоную розглянути міцну, мов криця, і вже, здається, вічну в телепросторі нашої країни програму «Доброго ранку, Україно» та її безсумнівний комерційний хіт «Країна online»
Чому всі сценарно вивірені та вилизані ранкові програми так званих провідних каналів із сяючими красунями та не по-здоровому веселими молодиками-жартівниками поступаються майже канонічному та ортодоксальному Василеві Климчyку? Чому набагато цікавіше дивитися створену Климчуком та його командою всуціль джинсову «Країну online», аніж спостерігати за тим, як недолуга панночка за журнальним столиком у студії, що нагадує декорацію лялькової вистави, намагається зварганити «поживний» омолоджувальний салатик? Ну хіба це не парадокс? Саме так, але вміння авторів програми «Доброго ранку, Україно» змонтувати і цікаво подати відверту джинсу так, щоб її хотілося дивитися, свідчить про безперечну професійність журналістів, а з іншого боку – про чіткі правила гри і рамки, за які виходити – зась. Здається, на «Ері» ці постулати успішності засвоїли досить чітко і ніколи «не виходять» туди, куди не слід; можливо, саме тому програма так довго існує. В нашій демократії по-українськи такий талант багато коштує! Але як же тоді творчий політ, самореалізація та інші журналістські витребеньки? Ясна річ, «Ері» не до них, тому все, що вона «творить» в останні роки, починає тхнути нафталіном.
І все ж одна суттєва відмінність ранку на «Ері» від ранків на інших каналах є. Якщо всі решта намагаються не дай Боже не перевантажити глядача, який щойно прокинувся, серйозною інформацією, вдаючись до абсолютно дебільних кривлянь і валянь із VIP-гостями на канапах, то в «Доброго ранку…» навпаки, говорять виключно про серйозні державно-господарські справи, не забуваючи при цьому ще й самодіяльний колектив показати, створюючи тим самим враження інтелектуальної та національно зорієнтованої, а не якоїсь там попсової ранкової програми. Утім, хто поводиться із глядачем «підступніше» – той, хто лише розважає, чи той, хто натхненно з року в рік розповідає про райське життя в українській глибинці – слід іще добре покумекати.
Окрема тема – документальне кіно. На ТРК «Ера» воно представлене надзвичайно розлого та різнобічно – від «Пробудження Китаю. Розвиток країни», що було б особливо корисно переглянути нашим можновладцям саме в ці «щасливі» дні, і до таких, як «Енциклопедія великих». Щоправда, наших можновладців це вже, на щастя чи на жаль, не стосується.
Утім, чи справді відверта джинсовість «Ери» зовсім не шкодить її творчим здобуткам? Навряд чи, адже ТРК «Ера» наче зупинилась у розвитку і ніяк не може змінити відпрацьований роками формат, тим паче, що цей формат для неї стабільно прибутковий. Шкода, бо творчий потенціал і талановитий колектив у ТРК«Ера» існує. Певен, що і в новому сезоні «Ера» буде в повному «шоколаді», від якого, щоправда, вже починає трохи нудити. Відчувається, що нудить і самих ерівців, тож змін (бажано – на покращення загального іміджу) справді талановитої телекомпанії виключати не варто.
