- Сергію Юлійовичу, як відомо, Антимонопольний комітет назвав надто поспішною дату переходу на цифровий формат, вказану Національною радою по телебаченню й радіомовленню в ліцензії компанії «Воля». Що ви можете сказати про цю заяву АМКУ?

- Це не є компетенцією АМКУ - визначати придатність або непридатність обладнання чи технологій. Хоча думаю, що АМКУ дійсно хотів би розібратися й у цьому. На жаль, змушений констатувати, що рівень поінформованості, компетентності й професіоналізму - у кожному з органів - все-таки на досить низькому рівні. Тому ми вітаємо будь-яке бажання розібратися, оскільки впевнені, що професіоналізм переважить.

- Та все ж, чи готові ви перейти до кінця року на цифрову технологію?

- Безумовно, ми змогли б це зробити. Адже строк переходу обумовлений насамперед економічними факторами. Наприклад, строк експлуатації аналогового обладнання, що встановлювалося ще в 2002 році, - 5 років. Ми ж не хочемо залишити своїх споживачів без послуг? Тобто, що буде відбуватися: обладнання виходить із ладу; оператор нам не гарантує стабільність його роботи і якість послуг, що надаються, аналогове обладнання знімається з виробництва. Далі є два шляхи - замовляти індивідуально, тобто за фактом організовувати виробництво аналогового обладнання «під нас», що, у свою чергу, позначиться на цінах послуг, які ми змушені будемо пропонувати споживачам за пакети телевізійних програм в аналоговому форматі. Я не знаю, хто візьметься продавати пакет з ефірних програм без зміни якості картинки й звуку за 50-60 гривень. Або другий шлях - погодитись, що якість послуг, які ми пропонуємо, - жахлива, і ми її не контролюємо. Тоді, пробачте, що пропонувати споживачеві? Можливо, нам видадуть рекомендації, як це зробити, - ми будемо раді почути. Ми не можемо собі дозволити жоден із цих двох шляхів.

- Як відбувається заміна обладнання?

- Оператор, що є власником мережі й має ліцензію на її технічне обслуговування, ще в 2003 році запропонував нам поетапний план, який передбачає спочатку встановлення цифрового обладнання з можливістю паралельного надання послуги в аналоговому й цифровому форматах, а потім виведення з мережі застарілого аналогового обладнання. Зараз аналогове обладнання вже починає давати збої. До речі, за інформацією технічних фахівців оператора, ці збої частішають через чутливість аналога до перешкод, а оскільки в місті на сьогодні радіочастотна ситуація погіршується, то, відповідно, перешкоди посилюються. Тому на тих сегментах мережі, де обладнання вже вичерпало свій фізичний і моральний ресурс, воно виводиться в першу чергу. Так, власне, в 2007 році й було складено план переходу, за яким ми рухаємось.

- Яка на сьогодні ситуація з переходом? Як ви вивчаєте задоволеність абонентів та їх поінформованість?

- На сьогодні близько 60% (приблизно 300 тисяч) передплатників послуги доступу до телевізійних програм одержують її саме в цифровому форматі. Гадаємо, ще 40% (приблизно 200 тисяч) за 6 місяців, що залишилися до кінця року, виберуть пакет і передплатять цю послугу. Як вивчаємо? Запитуємо, замовляємо маркетингові дослідження, телефонуємо, проводимо фокус-групи. Що ж до поінформованості, то на сьогодні майже 90% наших абонентів, котрі ще користуються аналоговою технологією, знають, що таке цифрова технологія, і знають її переваги: висока якість зображення, широкий вибір пакетів, велика кількість телепрограм. Така поінформованість пояснюється саме нашою кропіткою багаторічною роботою з інформування. Близько 88% найближчим часом планують вибрати й замовити цифровий пакет чи пакети. А вибирати є з чого - зараз ми пропонуємо 9 пакетів телепрограм, включаючи тематичні.

- Які проблеми виникли чи виникають?

- Спочатку ми орієнтувалися, насамперед, на інформування тільки своїх абонентів, яким завчасно висилаються повідомлення з точною датою переведення на цифровий формат: з ними ведеться робота виїзних бригад, по будинках ходять технічні консультанти, які розповідають про послугу й індивідуально інформують людей, на під'їздах висять оголошення тощо. Ми не врахували, що є близько 1% людей, які без нашого відома (читай - незаконно) були підключені до нашої мережі. І для них ситуація відсутності картинки була несподіванкою, оскільки при виведенні аналогового обладнання припиняється подача аналогового сигналу. Саме цим був обумовлений сплеск звернень у різні державні інстанції в січні по Троєщині. Адже в компанію вони звернутися не могли - вони не вступали з нами в жодні договірні відносини й не платили за послуги. На жаль, наші держоргани найчастіше не розбираються з тим, чи є громадянин абонентом, і вже тим більше - сумлінним, чи виконував він свої зобов'язання з оплати за спожиті послуги. Ми врахували цей урок у березні й прийняли рекомендації, у тому числі з боку АМКУ. Зараз через ЗМІ ми сповіщаємо всіх жителів. Крім того, ми забезпечуємо додаткову кількість людей, які працюють поряд із будинками й консультують людей. Ми постійно працюємо з оператором телекомунікацій для того, щоб його робота була планомірною, а не хаотичною. Тобто заздалегідь узгоджуються плани робіт, які також надсилаються, у тому числі й в АМКУ, і в Київміськадміністрацію, щоб київський міський кол-центр знав про запити жителів і міг допомагати й реагувати, а також у Нацраду з телебачення й радіомовлення. Після цього відповідна ділянка мережі відпрацьовується спільно провайдером і оператором телекомунікаційної мережі, й потім починається етап підготовки наступного сегменту.

Зворотний зв'язок постійно аналізується й обробляється. Нині провайдер забезпечує понад 120-130 чоловік, котрі працюють щодня у виїзних бригадах, і така ж кількість людей постійно працює в оператора.

- Які плани щодо переходу на цифровий формат в інших містах вашої присутності? Яка тарифна політика?

- У вересні поточного року плануємо запустити у Львові послугу доступу до телевізійних програм у цифровому форматі. Там будуть паралельно існувати два формати: аналоговий і цифровий. Необхідно забезпечити абонентам вибір: запустити нові тематичні пакети, аналогічно тому, як це зараз пропонується в Києві. Потім забезпечити до 2012 року поступове виведення з експлуатації старого аналогового обладнання й перевести мережу повністю на цифровий формат. Вартість пакетів буде аналогічна нашим. Завдання - насамперед, задовольнити потреба абонентів у тематичних пакетах і забезпечити їм можливість вибору при формуванні планів передплати. Крім того, львів'яни мають унікальну можливість використати наш досвід. До речі, вони приїжджають і проходять у нас у Києві тримісячне стажування.

- Наскільки мені відомо, рівень інформованості населення про планований перехід (відповідно до міжнародної Женевської угоди, підписаної Україною в 2006) з аналогового на цифрове ефірне мовлення до 2015 року дуже низький. Як ви оцінюєте державну політику з інформування населення про зміни, що відбуваються?

- Я згодний із вашими оцінками рівня поінформованості людей. Зовсім небагато часу залишилося до того моменту, коли екрани телевізорів так і залишаться чорними. Мені прикро констатувати, що на сьогодні з боку державних органів недостатньо активно, м'яко кажучи, проводиться така робота. Ми змушені визнати, що особливо в невеликих містах люди взагалі нічого не знають ні про яку Женеву-2006 і думають, що це все вигадки й такого не було. Оскільки до останнього року - поки ми не почали бити у дзвони й кричати, що треба щось робити, - взагалі нічого не відбувалося. По телебаченню про це взагалі не говорять - хоча саме по телебаченню й треба про це говорити. Особливо про ті труднощі, з якими зіштовхнулися при переході інші країни.

А якщо зараз це не обумовлювати й не попереджати людей, а також не готуватися до вирішення можливих проблем, то пізніше нерозуміння й невдоволення може вилитися в масові протести.

Народився 1 січня 1970 року в місті Новомиргород Кіровоградської області.

З березня 2002 року займає посаду президента групи компаній «Воля».