КНМП відіграла позитивну роль в самоорганізації українських журналістів, зробила багато корисного на шляху до створення першої в Україні професійної спілки журналістів.  Тим активістам, хто це робив – наша щира подяка: Батьківщина вас не забуде!

 

Разом з тим, КНМП затрималася на клубному етапі розвитку, і досі не перетворилася в дійсну профспілку, яка здатна захищати законні права всіх свох членів. Затримка двічі небезпечна, оскільки не тільки веде до розпаду організації, а ще й – до дискредитації ідеї профспілки.

 

Виключно клубний характер спілкування активістів призвів до закритості роботи виборних органів і принизливого  для журналістів патерналізму. В результаті більшість «рядових» членів залишаються за межами реального функціонування спілки і перетворилися (хто таким не був від початку) в пасивних спостерігачів. Це відсікає «рядових» від активу, отже і виключає використання громадської активності спілчан – головного ресурсу, без якого не може бути дієздатною професійна спілка. Ставка на максимальне користування грантами принесла розмивання пріоритетів спілки.

 

Зазначені обставини потребують негайної корекції пріоритетів і зміни принципів функціонування КНМП (як і НМПУ).

Спроможність будь-якої профспілки демонструється реальною здатністю до страйку та інших колективних акцій: як в рамках свого професійного цеху, так і разом з іншими профспілками.

 

Така організація здатна захистити права своїх членів, перш за все, авторитетом, в тому числі – загрозою покарання кожному потенційному порушнику наших законних прав. Покарання треба забезпечити, перш за все, системним розголошенням фактів порушень. Нас мають поважати, з нами мають рахуватися всі: роботодавці, суди, правоохоронні органи, органи влади. Невідворотність розголошення – перший крок до реального захисту. Спілчани, якщо організація ще жива,  здатні це забепечити – навіть без офісу і потужного апарату.

 

Стратегічна умова успіху – активна солідарність. Запорукою солідарності має стати взаємодовіра: горизонтальна – між організаціями і окремими членами, вертикальна – між «верхами» і «низами». Така довіра може сформуватися за  рішучого відкидання патерналізму і максимальної відкритості всіх органів спілки.

 

Потужною профспілка не може стати і без ефективної тактики. Перш за все – сконцентрувати ресурси всіх категорій в напрямі головної мети. Все, що відволікає від головного, що роблять і можуть робити інші громадські організації, нехай роблять вони – з нашої подачі.

 

Друге – створити технологічний регламент роботи. Зокрема, кожен член комітету на волонтерській основі має взяти на себе відповідальність (і повноваження) за певний напрямок роботи спілки, голова повинен (повинна) забезпечити  координацію дій членів комітету і т.п. Передбачити часткову кооптацію членів комітету між конференціями – на заміну тим, хто тимчасово не зможе виконувати функції внаслідок сімейних чи інших обставин.

1. Розпочати професійне (постійне, багатоканальне) висвітлення в медіа фактів порушення трудових прав спілчан – на волонтерській основі.

 

2. Забезпечити надання консультацій: бескоштовних – силами нинішніх активістів і юридичних клінік, які діють при юридичних факультетах; за мінімальну плату – силами студентів, громадських захисників, професійних юристів-симпатиків спілки.

 

3. Забезпечити надання представницьких послуг спілчанам за помірну плату силами нинішніх активістів і громадських захисників в спорах з роботодавцями.

 

4. Розпочати надання представницьких послуг в судах за помірну плату (силами комплексних бригад за участю юристів і спілчан-волонтерів: починати з окремих справ, щоби з часом забезпечити потреби всіх спілчан.

 

5. Систематизувати і активізувати сприяння правовій самоосвіті спілчан і організацій: трудове законодавство і законодавство про медіа.

 

6. Підвищувати рівень солідарності членів спілки аж до готовності до страйку. Перший крок – відновити довіру виборним органам через негайне забезпечення (перш за все, за допомогою сайту, а також розсилки) повної прозорості роботи: попереднє оприлюдення і широке обговорення проектів документів, які планується приймати, запрошення всіх бажаючих спілчан брати участь (ставити запитання, надавати пропозиції) у всіх засіданнях всіх виборних органів.

 

7. Активніше розвивати наявні, налагодити нові зв’язки з іншими профспілками, а також тими громадськими організаціями, які можуть допомогти в захисті спілчан.

 

8. Організувати моніторинг порушень трудових прав журналістів із системним розголошенням цих фактів.

 

9. Паралельно активізувати збір внесків і благодійних пожертв для формування апарату під відповідні функції.

 

10. Розпочати вироблення і обговорення місії спілки, програмних засад і змін до статуту.

 

1. Обгрунтування тез викладені в моїх публікаціях на «Телекритиці» в лютому і квітні 2008р.

 

2. За результатами дискусії в «Телекритиці» і реальної роботи трьох місяців по з’їзді голова НМПУ і його 1-й заступник (а також деякі члени комітету) цілком послідовно демонструють прихильність до командних методів, які виключають створення дійсної професійної спілки і фактично ведуть до розпаду НМПУ.

 

3. Пропоную тези у сподіванні на Київську організацію, активісти якої (як не всі, так хоч би частина), можливо, зрозуміють принципову згубність закритості і патерналізму…

 

Олександр Тертичний, член КНМП з грудня 2003р.

 

Від «ТК»: «Детектор медіа» запрошує (вже, чесно кажучи, втомилася запрошувати) всіх стурбованих долею Медіа-профспілки, які не поділяють думки пана Тертичного, скласти йому компанію у дискусії про майбутнє КНМП/НМПУ.