Здавалося, українське телебачення вже навряд чи може здивувати чимось негативним. Проте телеканалу «Інтер» це вдалося. 25 травня у вечірньому ефірі цього каналу демонструвалась російська стрічка «Крємєнь». Отже, в неділю приблизно о 21-й годині на каналі, який намагається позиціонувати себе як «головний» у країні, глядачі почули: «На з*лупу меня решили натянуть? Не выйдет, х*й порвется».  

 

Справді вражає. Наведена цитата – не єдина нецензурщина у фільмі. Напевне, на телеканалі думають, що саме з таким змістовим та естетичним наповненням треба проводити вечір вихідного дня біля телеекранів. Та й загалом, українцям показали дуже слабкий рімейк відомого «Брата», де головний герой час від часу повторює «твердость – не тупость», і, натхнений цією геніальною ідеєю, розбиває об свою голову пляшки та об неї ж лущить волоські горіхи. Одним словом – «Крємєнь».

 

У стрічці, нібито, йдеться про безчинства міліції та долю провінціала у Москві. Та надто вже примітивно вона зверстана. Такий, абсолютно «відморожений» тип героя стає одним із найбільш запитаних у російському кінематографі. Але нам би зі своєю агресією впоратися, для чого ще й російську імпортувати?

 

Втім, аналіз фільму облишмо в стороні. Принциповою тут є демонстративна розгнузданість українських телевізійників. Вони ніби кажуть – ми будемо вам показувати усе що завгодно, як завгодно, рейтинг усе виправдає. Смішно, але «Інтер» вступив у суперечку не лише з традиційними суспільними нормами, але і з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно з ним, телеканал поставив себе на один рівень із «дрібними хуліганами». Стаття 173 Кодексу за нецензурну лайку у громадських місцях передбачає: «накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відрахуванням двадцяти процентів заробітку,… адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб».

 

У Державній службі кінематографії «Детектор медіа» повідомили, що стрічці «Крємєнь» присвоєно індекс глядацької аудиторії «16 років». Тобто телеканал мав формальне право показувати його після 21-ї години. Водночас навіть там висловили сумнів щодо того, що батьки, щойно побачивши жовтий трикутничок у куті екрану, одразу беруться проганяти дітей із кімнати. Завідувач сектору видачі прокатних посвідчень Лідія Клименко, зрештою, сама фільм не дивилась, і обіцяла зробити це разом із експертами.

 

Водночас, голова об’єднання «Телеглядацька асоціація батьків України» Максим Ростоцький вважає, що одна справа – коли чиновники присвоюють індекс, а інша – відповідальність телеканалу. «Незважаючи на те, який був індекс, звичайно, телеканал мав би підійти свідоміше, врахувати особливості дитячої психіки і те, що не всі діти о 21-й у вихідний день лягли спати, а отже, показати фільм пізніше» - каже він.

 

На цьому наголошують і в Національній експертній комісії з питань захисту суспільної моралі, куди звернулася «Детектор медіа». «Фільм показали у час, коли його могли дивитися цілі родини, в тому числі й діти, – зазначила керівник відділу зв’язків із громадськістю Комісії Лариса Панченко. – Законодавство України про захист суспільної моралі категорично забороняє подібне. На жаль, треба говорити не про окремий випадок, а про певну тенденцію збільшення брутальності в українських ЗМІ. Це вже завдання для роботи і нам, і Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, і Держкомтелерадіо».

 

Уже давно складається враження, що українське телебачення живе за принципом «після нас – хоч потоп». Про необхідність його соціальної відповідальності сказано вже достатньо багато, але телевізійники ніби не чують цих реплік. Піарники ж, як бачимо, вважають ігнорування претензій до каналу «вдалою стратегією».

 

Один фільм навряд чи здатний зробити нецензурну лексику поширенішою в Україні – матюків і так усюди достатньо. Та в цьому випадку питання в тому, яка соціальна атмосфера формується в країні (в тому числі – завдяки телебаченню), і до чого це може призвести.

 

«ТК» попросила прокоментувати ситуацію й інших експертів.