«Адвокат» Ярослава Мудрого вважає інформацію про масове «накручування» рейтингу цього персонажа плітками.
«Детектор медіа» звернулась до Дмитра Табачника – народного депутата України (Партія регіонів), який виконував у проекті «Великі українці» роль «адвоката» Ярослава Мудрого – із проханням прокоментувати заяву шеф-редактора проекту Вахтанга Кіпіані про масове накручування голосів.
– Пане Дмитре, Вахтанг Кіпіані оприлюднив інформацію про те, що протягом останнього дня за Ярослава Мудрого надійшло кількасот тисяч sms із кількох десятків телефонів. Це підтверджується і простими підрахунками. Чи відомо вам про це? Як ви ставитесь до цього?
– Ставлюсь як до чергової плітки, типової для української політики. Ті, хто програв, починають шукати чорну кішку в темній кімнаті, за Конфуцієм, особливо якщо її там немає. А щодо етичності проекту – я взагалі вважаю, що його керівник не може бути однією із зацікавлених сторін, адвокатом одного з персонажів, який увійшов у десятку. Тому що постає питання про мобілізацію кращих кадрів, про фінансування, про темпи, про відрядження тощо. Але це не моє питання.
А потім, формат програми не забороняє мобілізовувати своїх прихильників, фан-клуби, кого завгодно. Я, наприклад, за 38 днів зі свого особистого телефону в підтримку Ярослава Мудрого скинув більше тисячі SMS. Це нескладно: 20 на день приблизно – 10 по дорозі на роботу, 10 із роботи.
– Чи можна після такого масового голосування вважати результати, оголошені в програмі, достовірними?
– Безумовно можна, і не треба взагалі говорити про те, що шоу може бути достовірним або недостовірним. Нагадаю абсолютно неполітичне шоу «Танці з зірками». В останні дні надійшло 300 тисяч голосів підтримки за одного персонажа і майже 250 тисяч – за іншого. За один чи за півтора дні. Ну і що? У грошову лотерею в день грають мільйони людей. Взагалі, політики тут шукати не потрібно, бо якби хтось хотів політизувати програму, включав якісь технології, то можна було б зробити трійку із Щербицького, Стаханова і Тимофія Строкача. Я думаю, що мешканець Сокаля або Самбора, так само як Лутугина і Єнакієва, має усі підстави пишатися Ярославом Мудрим. Крім того, стародавні найбільш успішні правителі в низці країн уже перемогли. Це перший засновник Чеського королівства – не Богемії, не Курфюрста, а саме Чеський король Карл, який був одночасно імператором Священної Римської імперії. В Румунії це Стефан Великий, в Угорщині – Стефан Святий.
– Чому, на вашу думку, протягом другого етапу проекту практично до передостаннього дня лідером був Степан Бандера, а не більш компромісна постать?
– А звідки мені відомо, хто був лідером? Я ж не Вахтанг Кіпіані, який щодня споглядав і коригував голосування своїми фан-клубами. Звідки мені про це відомо? Ви ставите питання, про яке я й гадки не маю. Воно й некоректне. Це знає лише той, хто перебуває всередині цих підрахунків. Хто про це знав – із телеглядачів, із інших адвокатів?
– Але ж неофіційна інформація в ЗМІ щодо цього мала місце…
– А це питання до порушників дисципліни на рівні авторської групи. Типовий приклад хуторянства української політики – підозрювати всіх, володіючи інформацією.
– Як, на вашу думку, треба діяти тепер – каналу, творцям програми, її шанувальникам – коли стало відомо, що перемога Ярослава Мудрого є наслідком накрутки?
– Радіти, що Україна посіла перше місце за кількістю sms-повідомлень і дзвінків. Радіти, що заробили канал, інтернет-провайдери та телефонні компанії. І радіти з того, що переміг не Щербицький Володимир Васильович, чи Степан Бандера – що політизувало би проект, а перемогла дійсно планетарна постать, яка говорить про самоусвідомлення української історії упродовж тисячі років, а не 150 чи 300. А своє авторське роз’ятрене самолюбство, я думаю, треба виховувати, якщо ти хочеш бути інтелігентною людиною, – не вважати себе найрозумнішим, найкращим, таким, що заслуговує на перемогу.
Розмова з боку Кіпіані взагалі дуже неетична. Учора у мене питала
газета «Сегодня» – як ви оцінюєте змагання між Ярославом Мудрим і Бандерою. Я кажу – ніяк не оцінюю, тому що Ярослав Мудрий змагався з Миколою Амосовим, а хто відстав від Амосова на 70 тисяч голосів, мені не цікаво.
– Але якщо сказане Кіпіані – правда, саме голосування за Ярослава Мудрого виглядає політичним.
– Звичайно, є фан-клуби, прихильники. Так, я звертався до студентів і викладачів Академії Ярослава Мудрого, щоб вони активно підтримали. Більше того, мені відомо, що в Луцьку прихильники Тягнибока роздавали безкоштовні мобільні картки, щоби подзвонили за Бандеру. Відомо й інше – у Донецьку один із відомих телеканалів о 20.00 у прямому ефірі сказав, що залишається 4 години голосування і закликав підтримати одного з персонажів. В останні дні були заклики на 3-4 FM-станціях.
Якщо б хотіли політично перемогти прихильників націонал-радикального табору, то висували б іншу постать – героїв комуністичної доби чи якихось явно антибандерівських. А Амосов – це теж величезна мобілізація прихильників. Погодьтеся, що це сьогодні не найбільш упізнавана постать. Всі, хто вчився у середній школі, вчив Ярослава Мудрого. Всі, хто вчився в університеті, знають про нього. А Амосов не є персонажем підручників, шкільної програми.
Краще б «Детектор медіа» проаналізувала, чому деякі журналісти часто міняють своє місце роботи і полишають його завжди зі скандалом, і скандал починається саме в момент, коли вони міняють місце роботи.
