Якщо головне завдання ІТК – «оцінка рекламних можливостей телеканалів», то на сайті комітету явно щось переплутано. Відповідь Валентину Ковалю.
Повертатися до теми
ІТК вдруге якось не входило в мої плани. Ситуація тут для мене цілком очевидна – медіаіндустрії потрібен принципово інший «Індустріальний комітет ЗМІ». Але
допис Валентина Коваля змушує розставити деякі крапки над «і».
Текст пана Коваля короткий, але дуже важливий, бо з нього пересічний читач несподівано дізнається, що насправді
«метою появи українського ІТК було створення системи досліджень телевізійної аудиторії для об’єктивної оцінки рекламних можливостей телеканалів». Це достатньо гостра заява, позаяк вона суперечить тому, що декларується на
сайті цієї організації серед її головних пріоритетів. Там чорним по-білому написано:
«Місія ІТК – сприяти розвитку українського телебачення.
Цілі ІТК – захист інтересів членів Асоціації, забезпечення саморегуляції галузі, створення оптимальних умов для професійної діяльності.
Функції Індустріального телевізійного комітету
Лобіювання. Один із основних напрямків діяльності ІТК – законодавчий. Від імені своїх членів Індустріальний телевізійний комітет лобіює закони, розробляє пропозиції нормативних актів, документів, законопроектів. Для цього в ІТК створено потужний юридичний департамент».
І лише наступним пунктом «Функцій ІТК» йде «
Забезпечення галузевих досліджень». Власне, тема «досліджень» мене особисто обходить надзвичайно мало, хоча, мабуть, є фахівці, які не настільки поблажливо ставляться до процедури та результатів відповідних тендерів. Також, зізнаюся, мені невідомо, що зробив ІТК для попередження рекламних війн між телевізійними медіахолдингами, про які говорить, зокрема, пан Коломойський у своєму недавньому інтерв’ю «УП».
Ба більше: я вважаю, що всі ці питання не є сьогодні предметом значного суспільного інтересу. Принаймні, вони цілком можуть зачекати. Адже ж сьогодні на порядку денному – виразний конфлікт між телеканалами та Нацрадою. Серйозний індустріальний конфлікт, який за жодних умов не міг залишитися поза увагою організації, котра називає себе Індустріальним телевізійним комітетом. Тим паче, що декларовані комітетом місія та цілі власної діяльності – прямим текстом говорять, що він у подібній ситуації мав би діяти більш ніж активно. Натомість комітет мовчить, наче це все його геть не обходить. Чому?
Із тексту Валентина Коваля ми дізнаємося чому. Тому, що ІТК цікавлять зовсім інші речі. Власне, ті речі, заради яких він і був створений: це «дослідження» та, наприклад, оприлюднення списків тих, хто платить чи не платить GFK. Зрештою, якщо це головний пріоритет для ІТК, то які тут можуть бути претензії? Просто треба спокійно визнати очевидне: ІТК у його сьогоднішньому вигляді – це геть не той «Індустріальний комітет», який потрібен медіаіндустрії для ефективного захисту своїх інтересів перед владою та державними інституціями у цілому. Зокрема, для захисту інтересів телеіндустрії в світлі позиції Нацради, рішень РНБО та загальної тенденції, яку дуже вдало підкреслив Михайло Дубинянський на «УП».
Власне, суть мого попереднього матеріалу і зводилася до пропозиції створити повноцінний Індустріальний комітет ЗМІ. Створити з чистого аркушу, не відкладаючи цю справу у довгий ящик; свідомо залучивши до цієї нової структури не лише телеканали, але й провідні радіостанції, друковані та інтернет-ЗМІ тощо.
Що ж до ІТК, то ця структура, якщо вона влаштовує своїх засновників, цілком може й надалі собі працювати у сфері «досліджень» та «об’єктивної оцінки рекламних можливостей телеканалів». Чому ні? Єдине що – ІТК тоді варто було б, я гадаю, дещо змінити формулювання своєї місії та цілей. Аби вони нікого не вводили в оману і більше відповідали «головній меті» створення ІТК, про яку розповів Валентин Коваль.
