26 березня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення прийняла в цілому рекомендації щодо визначення мови програм у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення або претендують на отримання ліцензії.
Ці рекомендації передбачають поступове збільшення частки української мови в ефірі на 5 відсоткових пунктів щороку у 2009 та 2010 році та дотримання певної квоти української мови у прайм-тайм (часові проміжки в будні – з 18-ої до 24-ої год.; у вихідні та святкові дні – з 9-ої до 24-ої год).
Унаслідок тижневої дискусії, що відбулась після того, як на засіданні 19 березня рекомендації було прийнято за основу, Нацрада внесла низку змін в основний
текст документа. Зокрема, враховуючи зауваження, висловлені депутатом Колесниченком у
відкритому листі,
перший заступник голови Нацради Ігор Курус запропонував змінити формулювання пункту 3.1 зазначеного документа, зокрема, замість формулювання «
компактне проживання національних меншин» запропоновано «
комппакне проживання осіб, що вживають певну мову національних меншин».
Враховуючи зменшення квоти на мовлення іншими мовами від 25% у 2008 році до 15% після 2009 року, з метою дотримання прав людей, які не володіють мовами меншин, Нацрада запропонувала зазначити у документі обов’язкове субтитрувати цих програми державною мовою.
Також Нацрада вирішила скасувати пункт 2.4 (закордонне мовлення), оскільки закон України чітко каже, мовлення на закордонну аудиторію ведеться українською та відповідною зарубіжною мовою. Отже, Нацрада вирішила, що додатково регламентувати мову немає сенсу. Як пояснив Ігор Курус, жорстко квотуючи закордонне мовлення, ми не надаємо можливість громадянам інших країн, які не володіють українською мовою, отримувати інформацію про Україну з українських джерел.
Заступник голови Нацради Юрій Плаксюк, коментуючи цей документ, заперечив недемократичність його положень: «У Білорусі немає і 25% білоруської мови в ефірі, у Росії немає і 0,01% української мови. Хай вивчають наші підходи щодо мови». В оцінці документу свого колегу підтримав голова Національної ради Віталій Шевченко: «Є застереження, що ми звужуємо сферу вживання інших мов, але це не так. Ми вносимо зміни в документ, який вимагав 100% української мови (йдеться про трактування норми закону «Про телебачення та радіомовлення», яка передбачає обов’язкове мовлення українською не менше 75%. – «ТК»). До того ж, багато телерадіоорганізацій мають ліцензії, де передбачається 100% української мови».
Цей документ було прийнято як виконання пропозицій щодо активізації діяльності Нацради, висловлених на засіданні РНБО 21 березня. У зв’язку з цими пропозиціями Нацрада також прийняла документ «Рішення щодо обговорення пропозицій щодо активізації діяльності Нацради, що висловлені на засіданні РНБО». Цей документ приймався Національною радою у закритому режимі, на відкритому ж засіданні оголосили лише те, що активізація діяльності Нацради проходитиме у чотирьох напрямках:
- збільшення інформаційної присутності України у світі та питання переходу на цифрові носії;
- завершення перевірок телерадіоорганізацій;
- мовна політика;
- регуляторна діяльність провайдерів програмної послуги.
Тим часом юрист Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсинської спілки, вважає, що необхідно розмежовувати «індивідуальні вимоги» до телекомпаній та «загальні правила»: «Нацрада має регуляторні повноваження щодо ліцензування. Положення законодавства дозволяють їй збільшувати мовну квоту при ліцензуванні. Тобто, щоразу в окремому випадку квота може бути різною, але не менше 75%, про що зазначено в законі». Проте, наголошує пан Яворський: «Нацрада не має права приймати загального рішення про збільшення цієї квоти для усіх загальнонаціональних каналів, оскільки таких повноважень у неї немає. Це питання регулюється законом і це повноваження парламенту». Більше про це читайте у журналі «Детектор медіа» №3/2008.
«Детектор медіа»
