В’ячеслав Піховшек: Добрий вечір. В ефірі «Епіцентр» на каналі «1+1». Власне кажучи, було б логічно присвятити сьогоднішній випуск перевиборам в Києві і харківським подіям. Надто багато цікавого відбувається у діяльності навколо Леоніда Черновецького, Михайла Добкіна, Геннадія Кернеса, всієї правоохоронної системи, ну, і різних коментаторів цих подій. Але я вирішив дочекатися деяких завтрашніх подій. За моєю інформацією, саме завтра має відбутися дещо цікаве. Тому я вирішив поговорити трохи на іншу тему. Сьогоднішній день вніс нові штрихи до відносин фіналістів великого змагання за ідеали добра, справедливості, соціальної рівності нашого часу – Віктора Андрійовича Ющенка і Юлії Володимирівни Тимошенко. Історія ця бере початок ще в лютому, коли прес-служба Президента поширила наступну інформацію.

«Українська правда», 18 лютого 2008 року: «20 березня Президент Віктор Ющенко здійснить робочу поїздку до Автономної Республіки Крим. Ющенко неодноразово просив уряд ужити невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків аварії у Керченській протоці. Однак зібрана після аварії суміш зараз міститься просто неба в мішках на території Керченського порту».

В’ячеслав Піховшек: На сьогодні всі, хто цим цікавиться, мали змогу прочитати наступне.

УНІАН, 19 березня 2008 року: «Робоча поїздка Президента Віктора Ющенка до Автономної Республіки Крим перенесена. Як повідомляє прес-служба Глави держави, про це повідомила прес-секретар Президента Ірина Ванникова. «Прес-служба Президента повідомить про точну дату перенесеної поїздки», - сказала І.Ванникова».

В’ячеслав Піховшек: Власне, загадка призначення і скасування цієї поїздки в сьогоднішніх рішеннях Кабінету Міністрів України.

«Українська правда», 19 березня 2008 року: «Україна має намір вимагати від Росії відшкодування збитків у розмірі близько 1,5 мільярда доларів, завданих у результаті потрапляння нафтопродуктів у море в акваторії Керченської протоки у листопаді 2007 року. Держкомісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій на засіданні у вівторок доручила профільному міністерству підготувати відповідне звернення до Росії. У такий спосіб Україна вимагає стягнення з російських судновласників збитків у розмірі близько 1 мільярда 428 мільйонів доларів, а також збитків, завданих земельним ресурсам Криму на суму 88 мільйонів 334 тисячі гривень (близько 17,5 мільйонів доларів), повідомляє прес-служба уряду».

В’ячеслав Піховшек: Отже, що сталося в даному конкретному випадку. Президент черговий раз попробував керувати урядом. Уряд в черговий раз вказав Президенту на його місце. Причому зробив це у максимально образливий для Ющенка спосіб – за один день до запланованого візиту до Криму. Все просто до непристойності. Президент сам проанонсував, що збирається показати, хто в домі хазяїн, збирається в Крим. Щоб на фоні між тим, колись було з мазутом, і зчавилося в тому числі і з російських кораблів, розкритикувати український уряд. Який з отакою от дрібницею справитися не може. Тимошенко і її перший віце-прем’єр Турчинов задум Президента навіть не розгадали, а прочитали і почули. Турчинов навіть заявив сьогодні, що головним завданням держкомісії, яку він очолює, є не тільки забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а запобігання ним. Це вже звучало як знущання. Зрозуміло, що якби Ющенко поїхав в Крим, йому б довелося коментувати рішення уряду вимагати відшкодування збитків від Росії. І тут зовсім очевидно, на які запитання Ющенко було б, особливо з урахуванням нинішнього потепління його відносин з Путіним і Мєдвєдєвим, незручно відповідати місцевим кримським журналістам, а також акредитованим там представникам російських мас-медіа. Наприклад, чи підтримує Ющенко таку позицію уряду; яким чином будуть врегульовані претензії по грошам, які Україна виставляє Росії; чи очистять берег до початку курортного сезону? Адже конкуренти – турецькі, російські та грецькі – різні конкуренти українських туроператорів вже почали лякати потенційних туристів забрудненістю Чорного моря біля Кримського півострова. Ну, і взагалі хіба мало питань можна придумати. Зрозуміло, що на будь-які заяви Ющенка була б негайна і жорстка відповідь з російського боку. Я нагадаю, що ще 16 листопада минулого року заступник керівника російського «Роспроднагляду» Олег Мітволь заявив, що не виключає можливості висунення зустрічного позову Україні за фактом аварії суден у Керченській протоці. І це було у відповідь на заяву тоді ще першого заступника міністра закордонних справ України Володимира Огризка, мовляв, Київ чекає компенсації від Росії за збитки від розливу мазуту. Ну, і що заважало б Росії зараз подати такий позов? Зараз неможливо передбачити, як будуть розвиватися деякі події, чи просто залишиться заявами, чи зустрінуться представники українського та російського уряду в судах у Лондоні, в Морському третейському суді в Гамбурзі, в морській арбітражній комісії чи навіть у Стокгольмському міжнародному арбітражі. Ну, але деякі висновки зробити можна. Те, що це черговий штрих боротьби за владу і за лідерство між Ющенком і Тимошенко, - це вже деталі. Сам факт щоденної боротьби, достатньо відомий і в Україні, і в світі, і лише доповнює те, чому ми щоденно є свідками, починаючи від змагання, хто із них – Ющенко чи Тимошенко – я іронізую звичайно, буде посередником у газових інтересах України і Росії. А в даному випадку боротьба за позбавлення себе відповідальності за сміття на березі Керченської протоки – промовистий доказ того, наскільки разюче відрізняється в Україні реальне життя і якісь, там, ухвалені в Києві на Печерську закони. Так, дійсно, Президент не має жодного права що-небудь командувати уряду, включно з ліквідацією наслідків техногенної катастрофи у Керченській протоці, не його це справа згідно із Законом «Про Кабмін». Але згідно із тим же Законом «Про Кабмін», як і діючим, так і прийнятим у першому читанні, Президент керує зовнішньою політикою. То ж при поданні позову до Росії начебто також не обійтися без втручання вже в його повноваження. Але вже можна передбачити, напевно передбачити, як розпіарять по всьому світу дану конкретну суперечку Ющенко і Тимошенко, проте кому прибирати мішки з колишнім мазутом, суперечку, яка і в Україні, і в світі навряд чи буде сприйматися як пристойна, але вигідна конкурентам Україна. І все це, звичайно, напередодні нового курортного сезону. Причому Крим, як ми з вами знаємо, далеко не славиться цінами, адекватним рівнем обслуговування, якості харчування, вишколу персоналу, і навіть кількістю банкоматів. Ну, а тут ще й екологія. Наслідків, певно, такого піару ви розумієте самі. А поки все. До побачення.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.