Два главных канала страны по-разному трактуют события на газовом фронте.
Торг с «Газпромом» за новые схемы поставки природного топлива остается в центре внимания украинских телеканалов. Все они вынуждены констатировать разногласия в позициях правительства и президента Украины.
Отсутствие единого государственного подхода на переговорах с российской стороной подтверждает различная трактовка газовых событий ведущими информационными рупорами: «ТСН» («1+1») и «Подробностями» («Интер»).
В итоговых новостях от 9 марта «1+1» и «Интер» предоставили зрителям противоположные версии промежуточного финала газового кризиса. Журналисты «ТСН» фактически приняли сторону Тимошенко, в то время как «Интер» устами своих сотрудников отстаивал президентскую трактовку событий и солидаризировался с позицией «Газпрома».
Показательный штрих: «Подробности» лишь мимоходом упомянули об угрозе НАК «Нафтогаз Украины» ограничить транзит газа в Европу (в ответ на ограничение поставок газа из России), причем – устами спикера «Газпрома» Куприянова. «ТСН», в свою очередь, констатировали «поражение «Газпрома» и объяснили его «жестким ответом», неуступчивостью, проявленной правительством Украины.
Ключевые месседжи (послания), подаваемые ведущими телеканалами Украины аудитории, можно сформулировать следующим образом:
«ТСН»: «Газпром» дал задний ход из-за твердости позиции правительства Украины. Президент неадекватен в своем недовольстве. Директива Тимошенко на переговорах с «Газпромом» – прямые договора с поставщиками топлива. Газовые посредники тянут время в надежде на отставку правительства. Претензии «Газпрома» на внутренний рынок Украины (в обмен на низкую цену на газ) противоречат государственным интересам.
«Подробности»: Выход из кризиса – исключительная заслуга Ющенко, Путина и «Газпрома». Правительство Украины неспособно реализовать договоренности президентов и сознательно подливает масло в огонь конфликта. Директива Ющенко на переговорах с «Газпромом» – дешевый газ любой ценой. Энергетический конфликт между Украиной и Россией вызывает беспокойство Европы.
Очевидную разницу в подходах к газовой теме невозможно объяснить естественным плюрализмом мнений журналистов. Ее истинная причина, по мнению вашего автора, заключается в ангажированности «Интера» интересами совладельца компании «РосУкрЭнерго» Дмитрия Фирташа. Фирташа, которого многие эксперты медиарынка считают реальным собственником «Интера», или по крайней мере совладельцем канала, вместе с официальным владельцем – Валерием Хорошковским. На фоне конкурентов позицию «1+1» можно оценить как более патриотичную, а стиль подачи информации более раскрепощенным и более убедительным для широкой аудитории.
Проанализируем освещение газовой темы на двух каналах более детально.
Итоговый выпуск новостей «ТСН» от 9 марта 2008 года
Отметив, что «изюминкой» недели стал обмен открытыми письмами между президентом и премьер-министром, «ТСН» иронизирует по поводу указа президента, обязавшего «официальных лиц» встречать его у трапа самолета:
«Студія: Ілона Довгань. Родзинка тижня – переписка президента з прем'єром. Почалось з телеграм, що в потрібний момент потрапляли в пресу. Закінчилось відкритим листом. В народі вже жартують: час переходити на SMS.
Репортаж: Автор: Станіслав Ясинський. Зустрічати президента України відтепер не право, а обов'язок. Так вирішив сам президент власним указом. У чергу біля трапа будуть вишикувані прем'єр, силовики, голова Верховної Ради та інші офіційні особи.
Синхрон: не титровано: «Перший секретар ЦК Компартії України товариш Шелест».
Репортаж: До рішення такої колосальної простоти не додумався навіть Леонід Кучма(…)»
К газовой теме «ТСН» возвращается после сюжета о разрешение парламентского кризиса. Ведущий Гайдукевич и корреспондент Васильева констатируют поражение «Газпрома» при попытке отключить газ и увязывают его с бескомпромиссной позицией правительства Украины:
«Студія: Віталій Гайдукевич. (…) в середу російська преса написала: «Газпром» вперше в історії програв зовнішньополітичну війну».
Репортаж: стендап: Жорсткий удар – жорстка відповідь. Не дуже цивілізовано, зате, як виявилось, дуже ефективно. На звичний для “Газпрому” метод тиску закручування вентилів український уряд відповів крижаним спокоєм та проігнорував погрози. І сталося диво: вперше за історію газових війн між Україною і Росією “Газпром” дав задній хід».
Упоминание о вкладе Ющенко и Путина в разрешение газового кризиса отсутствует. Подчеркивается, что Тимошенко действует «в обход» президента Украины, что вызывает его недовольство:
«Репортаж: Попри погрози Москви та неприховане незадоволення президента, прем`єр уперто гне свою лінію. Триденне протистояння зі зменшенням наполовину постачання газу в Україну завершується несподіваною заявою “Газпрому” й “Нафтогазу”: вони домовились. (…)
Репортаж: Із вівторка мають розпочатися чергові переговори. Головна вимога Юлії Тимошенко – домогтися довгострокових контрактів постачання газу без посередників. В обхід президента прем`єр видала для переговорників свої директиви»
Максимально внятно, устами самого премьер-министра изложена ее позиция:
«Синхрон: Юлія Тимошенко: «Ці директиви спрямовані на те, що НАК “Нафтогаз” буде намагатися в переговорному процесі укласти пряму угоду з “Газпромекспортом”, це стовідсоткова власність “Газпрому”, який має на сьогоднішній день – “Газпромекспорт” – контракти з Узбекистаном, Казахстаном, Туркменістаном на закупівлю середньо-азійського газу, і наше – завдання зробити так, щоби НАК “Нафтогаз” напряму отримав цей газ».
Точка зрения президента подается в пересказе:
«Репортаж: (…)Президенту Тимошенко написала листа, у якому розкритикувала деякі аспекти його домовленостей із Володимиром Путіним. Віктор Ющенко відверто обурився, назвавши твердження Тимошенко брехнею. Мовляв, мало того, що уряд привласнив собі перемогу в газовій війні, та ще й зміст президентських домовленостей прем`єр перекрутила. Президента це так роздратувало, що він уперше розсекретив текст директив, виданих на переговори. Основна вимога – увесь рік газ має коштувати ті ж 179 із половиною доларів, що й нині»
Далее в эфире «ТСН» директор энергетических программ Центра имени Разумкова Сапрыкин подчеркивает, что претензии «Газпрома» на 50% долю на внутреннем украинском рынке газа необоснованны. Они противоречат национальному законодательству и не соответствуют национальным интересам Украины. Фактически, за условно «дешевый» газ придется платить дважды:
«Репортаж: У жодній країні “Газпром” не влаштувався так комфортно, як він прагне обжитися на внутрішньому ринку України. Але цілком імовірно, що це стане платою за помірну ціну його товару. Бо зробивши поступку в ціні, російський монополіст зажадає компенсувати прибутки, отримавши половину ринку. Україна може виторгувати вигіднішу для себе схему. А може, взагалі не йти на жодні поступки. Проте тоді платити доведеться високу ціну грошима»
«ТСН» предполагает, что отложенный суд по делу «УкрГазЕнерго» является попыткой затянуть время в надежде на возможную отставку Тимошенко:
«Студія: Ілона Довгань. Розвиток ситуації, схоже, відсуваються в часі. Суд у справі “УкрГазЕнерго” відкладено на жовтень. В політикумі заговорили: цей хід дозволить посереднику перечекати негоду. А до осені чинний уряд можуть і відставити».
В заключение репортеры «ТСН» предпринимают попытку выяснить причины твердости позиций Тимошенко. Выводы их расследования: упорство правительства объясняется достаточным запасом газа в подземных хранилищах из-за теплой зимы. В каких пропорциях распределен этот газ между различными владельцами – вопрос спорный…
Программа «Подробиці тижня» от 9 марта 2008 года
В отличие от «ТСН», для «Интера» газ – первая и центральная тема выпуска. Ей отводится первые 13 минут программы. Ведущий Руслан Сеничкин сходу озвучивает ключевой тезис: конфликт с «Газпромом» удалось разрешить только благодаря усилиям президентов Украины и России.
«Студія: У студії – Руслан Сенічкін. Тиждень виконаних і невиконаних обіцянок: попри запевнення прем`єра Юлії Тимошенко, що нікому нічого не вимикатимуть, “Газпром” свою обіцянку виконав, і вперше після 2006 року Україні обмежили постачання газу. Обмежили, але після розмови Віктора Ющенка з Володимиром Путіним відновили. Починаємо звикати до того, що газові проблеми двох держав можуть вирішувати дві особи – президенти України та Росії. Проте наскільки ефективно уряд спроможний реалізовувати найскладніші домовленості, залишається питанням.
Репортаж: Автор: Роман Вінтонів. Початок тижня. «Газпром» на чверть скорочує постачання газу в Україну, бо ж “Нафтогаз” так і не погасив борг 2007-го року, новий – вже цьогорічний – і не уклав угоди про подальшу співпрацю. Представник “Газпрому” Сергій Купріянов холоднокровно перераховує все, що винен “Нафтогаз”, і повідомляє про зменшення поставок газу для України на 25 відсотків».
Заметим, что посыл о неэффективности правительства Украины и его неспособности реализовать газовые договоренности президентов повторяется практически в каждом выпуске «Подробностей».
Далее «Интер» предоставляет зрителям объяснение причин газового конфликта – в версии представителя «УкрГазЭнерго». Якобы НАК «Нафтогаз Украины» два месяца без всяких соглашений выкачивал из подземных хранилищ чужое топливо:
«Синхрон: Андрій Галущак, член наглядової ради ЗАТ “УкрГазЕнерго”: “Не маючи договорів, компанія НАК “Нафтогаз України” зробила відбір близько мільярду кубометрів газу в січні і такий же відбір мав місце в лютому без жодних законних підстав”».
Кульминационный момент газового противостояния (заявление НАК «Нафтогаз Украины» о готовности ограничить транзит газа в Европу в ответ на сокращение поставок топлива от «Газпрома») подается «Интером» в российской интерпретации. Какой-либо комментарий украинской стороны отсутствуют. При этом ударение делается на нежелании НАК «Нафтогаз Украины» допустить на станции «независимых» московских наблюдателей.
«Репортаж: У вівторок “Газпром” зменшує подачу палива ще на 25 відсотків – загалом виходить на 50. Росіяни обурені тим, що “Нафтогаз” на це жодним чином не реагує.
Синхрон: Сергій Купріянов, офіційний представник “Газпрому”: “Наши украинские коллеги не прилетели в Москву, и единственным ответом с их стороны стал пресс-релиз, в котором фактически утверждается, что “Нафтогаз Украины” может начать несанкционированный отбор газа из объемов, предназначенных европейским потреби телям”.
Репортаж: Щоб не допустити цього, Москва відправляє на українські станції незалежних спостерігачів. Їх туди не пускають. В “Нафтогазі” пояснюють: це об`єкти стратегічні, а експерти не пройшли перевірки в СБУ та внутрішній службі безпеки “Нафтогазу”. Без цього доступ на станції закритий».
По версии «Интера», эскалацию газового противостояния остановил телефонный разговор президентов Украины и России:
«Репортаж: Поки урядовці ламали голови над тим, як зробити газове життя кращим, президенти Віктор Ющенко та Володимир Путін в чергове розв`язали конфлікт: телефоном домовилися про подолання кризи у газовій галузі. Постачання палива у повному обсязі поновлено»
Далее подчеркивается, что правительство пытается незаконно растаможить импортируемый газ на НАК «Нафтогаз Украины», хотя настоящим его собственником является «УкрГазЭнерго».
Открытое письмо Тимошенко, направленное в ответ на аналогичное обращение к ней Президента, расценивается как «масло в огонь» газового кризиса. В изложении «Подробностей» конфликт между премьером и президентом возник из-за «брехни» Тимошенко. Констатируя их разногласия, «Интер» фокусирует внимание зрителей на позиции главы государства.
«Репортаж: Коли конфлікт було вже нібито вичерпано, Тимошенко підлила олії у вогонь. Вона написала Вікторові Ющенку, що не погоджується виконувати лютневі домовленості лідерів Росії та України. Серед них – створення нових спільних підприємств та ціна на газ у 312 доларів США за кубометр.
Синхрон: Юлія Тимошенко, прем`єр-міністр України: “Ми вважаємо, що сьогодні немає ніякої необхідності в створенні СП1 і СП2. СП1 практично далі тінізує газовий ринок. А друге – СП2, практично забирає у НАК “Нафтогазу” і України весь внутрішній ринок газу”.
Репортаж: Віктор Ющенко відповів Тимошенко з Душанбе. Під час розгортання газового конфлікту він саме відвідував Казахстан та Туркменістан.
Синхрон: Віктор Ющенко, президент України: “Я дійсно не розумію, що хотіла сказати своїм поступком прем`єр-міністр, і про це мені неприємно говорити. Мені набридає ця політика авантюр і інтриг. Ні жодне СП в нас не йшла мова, у нас не йшла мова про те, що ціна буде 312 доларів на поставки газу в Україну у 2008-му році. Це виключна брехня! Єдиною ціною, яка працює в 2008-му році на газовому ринку є ціна 179,5. Я це десять разів повторював прем`єр-міністру, президенту, всім! Бо це є суть, чого хоче бачити Україна у 2008-му році. Будь-які зміни в ринку не повинні призвести кон'юнктури ціни. Я переконаний, що 179,5 – це одна із оптимальних на сьогодні цін, яку вдалося відстояти в рамках переговорного процесу. І цю ціну треба берегти”».
Завершает сюжет малоубедительный, с точки зрения вашего автора, стендап (точнее – ситап) корреспондента – молодого парня в очках за компьютером. Журналист «Интера» дублирует «тайную» директиву Президента, чтобы «ніхто нічого більше не перекрутив»: дешевый газ – превыше всего!
«Репортаж: Стендап: Безпрецедентний випадок в українській політиці: документи, які переважно ховають у папках під грифом таємно, розсекретили, щоб ніхто нічого більше не перекрутив, Віктор Ющенко дав доручення оприлюднити таємні директиви, які він дав Тимошенко для переговорів з “Газпромом”. Серед іншого у них йдеться про закріплення ціни 179,5 долара за тисячу кубометрів газу».
Дальше ведущий «Подробностей» констатирует, что газовый спор между Украиной и Россией – «лишняя головная боль для Евросоюза», вслед за чем следуют репортажи из Венгрии и Словакии. В первом сюжете зрителя откровенно пугают мрачной перспективой отапливать квартиры дровами – если возрастет цена на российский газ. Акцентируется внимание на стремлении Евросоюза диверсифицировать источники поставки топлива и желании наших западных соседей построить газопроводы в обход Украины.
За последние два с лишним года, когда компания «РосУкрЭнерго» монополизировала право на экспорт газа в Украину, ее «украинский» совладелец и группа его поддержки осуществили крупные инвестиции в информационное пространство. В итоге многочисленные средства и усилия, потраченные на пропаганду «дешевого газа», максимально усугубили противоречия между Ющенко и Тимошенко и, одновременно, окончательно запутали ситуацию в глазах рядовых граждан.
Непосвященному телезрителю практически невозможно разобраться в хитросплетениях информационных газовых войн. В нынешней ситуации ему гораздо проще решить, что существуют две позиции: позиция Тимошенко и «неправильная». Такой вывод напрашивается из просмотра «встык» итоговых новостей на ведущих украинских телеканалах. По крайней мере, пока не наступила очередная холодная зима и пока не подняты цены на коммунальные услуги.
