detector.media
04.03.2008 17:05
Ударники лінгвістичного фронту
Ударники лінгвістичного фронту
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення дбає про те, щоб телекомпанії не тільки виконували мовні квоти «Закону про телебачення і радіомовлення», але й перевиконували їх. Прикладом став розгляд питання з переліцензуванням Нового каналу.
Вочевидь, Нацраду не задовольняє мовне квотування телеефіру, прописане в Законі «Про телебачення і радіомовлення». Якщо згідно з законом української мови в ефірі має бути «не менше ніж 75%», то Нацрада, кожен раз ліцензуючи та переліцензовуючи компанії, намагається переконати їх узяти на себе підвищені зобов’язання в частині мови.   
 
Досі цей процес був відносно стихійним: приміром, ТРО пропонує певний відсоток української мови, а Нацрада по-дружньому, але невблаганно напосідається: беріть вище, бо... самі розумієте, ліцензію хочуть усі, а Нацрада одна.
 
Нині ж актуалізувалося питання уніфікації загальних підходів до усіх компаній. Поки що Нацрада оголосила лише про те, що виробила свою думку щодо мовного режиму супутникових телеканалів, а на останньому засіданні 27 лютого запропонувала виробити єдиний для всіх  загальнонаціональних каналів алгоритм переліцензування в частині мови. Імовірно, що буде запропоновану таку формулу: українська мова згідно з Законом (тобто «не менше 75%») + 5 відсотків додається щороку (до 90% української мови в ефірі). Причому квотується не тільки загальнодобове мовлення, а й прайм-тайм (18.00 – 24.00) – мовний відсоток прайму має відповідати ліцензійним умовам. За словами голови Нацради Віталія Шевченка, такі умови будуть запропоновані усім загальнонаціональним каналам у момент переоформлення їхніх ліцензій на мовлення.
 
 
Космічний мовний режим
Як зазначалося, це вже не перша спроба Нацради якимсь чином уніфікувати мовний підхід до телекомпаній. Раніше Нацрада оголосила, що виробила єдину позицію щодо супутникових каналів.
 
Як заявляв Віталій Шевченко на брифінгу 13 лютого, загальна позиція щодо супутникових каналів є такою: ліцензування в частині мови згідно з законом – тобто не менше 75%, плюс до 2010 компанія має перейти на 100% української мови в ефірі. Аргумент: супутникове мовлення – це надзвичайно відповідально, бо через супутник компанія мовить на весь світ. «Ми дійшли думки, що для супутникових каналів, які мовлять за кордон, там більш важливо мовити українською. Одне діло  - наші власні потреби, у нас багато хто проживає на території України, і ці мовні й культурні запити треба враховувати. Але якщо вже Україна з своїми програмами виходить за кордон, то треба думати передусім, щоби неслися наші культурні цінності, в тому числі й за мовною ознакою», - каже Віталій Шевченко. «Мовлення з супутника українською мовою – це питання національної безпеки України. Компанії це мають усвідомлювати», - додає Тетяна Мокріді.
 
Приводом для вироблення «єдиного космічного підходу» щодо мови стала заява телекомпанії «Меню-ТВ» щодо переоформлення ліцензії.
 
Дискусія в Нацраді проходила так:
 
Представник каналу: … є програми, розумієте, такі, як «Смачно з Борисом Бурдою» - це вітчизняний продукт, але не україномовний. Квота українського продукту в нас лишається незмінною, а от щодо мови просимо зменшити. Не хочеться перекладати такі програми…
 
Владислав Лясовський: Пан Бурда – громадянин України. І на мою думку, дуже освічена й інтелектуальна людина, і може вести програми як російською, так і українською…
 
Ігор Курус: Погоджуюся із Владиславом Євгеновичем. Хай вчать своїх ведучих…
 
Тетяна Лебедєва: Колеги, ми таких жорстких умов не висуваємо навіть загальнонаціональним каналам, які використовують обмежений частотний ресурс держави, а тут супутник…
 
Ігор Курус: А я розумію ситуацію так: якщо це канал російський – то він мовить по-російськи. Якщо німецький – то мовить по-німецьки. А якщо український – то по-українськи. Тим паче коли йдеться про супутникове мовлення – це ж мовлення на весь світ.
 
По суті, основним приводом для відмови була формальна зачіпка: компанія менше року пробула в ефірі і вносити зміни до програмної концепції не має права. Про це нагадав колегам Владислав Лясовський, цим правилом і керувалися при голосуванні. «Приходьте в квітні», - порадили Катерині Стадниченко, що представляла на Нацраді «Меню-ТВ». Проте до квітня питання не долежало: переоформлення програмної концепції каналу в частині мови відбулося вже у лютому.
 
 
Загальнонаціональне квотування прайму
Що ж до загальнонаціональних каналів, то питання уніфікованих підходів прозвучало щойно, під час розгляду результатів січневої перевірки. Як писала «ТК», за результатами перевірки попередження отримали «Інтер», «1+1», НТН та «Україна», зокрема й за недотримання мовної квоти.
 
На минулому засіданні Нацрада розглядала питання щодо Нового каналу. І тут ситуація виявилася цікавою. По-перше, дані моніторингу Нового – 78,5% на добу, проте щодо денного мовлення ситуація інша – 53% української мови. По-друге, Новий канал має чотири різні ліцензії на мовлення, в одній з яких встановлено 50% української мови, в іншій – згідно з чинним законодавством, в третій – 75%, в четвертій – 100%. Перед Нацрадою стоїть два завдання: перше – оцінити результати перевірки компанії і винести попередження за порушення умов ліцензії (треба тільки вирішити, якої з чотирьох), друге – на прохання компанії переоформити ліцензії (про те, що холдинг Пінчука «переоформлюється» у зв’язку із зміною власника, як пишеться в заявах телеканалів, «ТК» писала неодноразово), уніфікувавши неузгодженості й у мовному питанні зокрема.
 
Обговорення тривало надзвичайно цікаво, досить зазначити, що вперше за тривалий період часу члени Нацради не дійшли згоди і не змогли результативно проголосувати (результативним є голосування у 5 голосів):
 
Ірина Лисенко, голова правління ЗАТ «Новий канал»: Назвіть мені іншу компанію, яка би виконувала 78,5%...
 
Ігор Курус, перший заступник голови Нацради: ICTV.
 
Віталій Шевченко, голова Нацради: Ось бачите, є такі компанії...
 
Лисенко: Але в будь-якому раз ми в трійці лідерів... Я прошу не виносити нам попередження і переоформити нам усі ліцензії з формулюванням «українська мова «не менше 75%», щоби ми мали змогу не порушувати жодну з ліцензій...
 
Юрій Плаксюк, заступник голови Нацради: Назва у вас прекрасна – «Новий канал». От я хочу запитати – що нового ви показуєте глядачеві? «Кадети» в десятий раз?
 
Лисенко: Це тільки другий показ «Кадетів» в Україні!
 
Плаксюк: Але ж це не «Скаути», не «Богунівці» - а кадети! Я не буду голосувати за «до відома»!
 
Курус: Ви маєте ліцензію на молодіжне мовлення. Видаючи вам цю ліцензію, держава розраховувала, що підлітки й молодь дивитимуться якісну інформацію. Тож у мене є питання: скільки у вас української мови в праймі і хто так програмує сітку мовлення, що фантастичну українську документалістику можна дивитися тільки вночі? Що це за програмна політика така?
 
Лисенко: Ні, це не політика... Ми просто відновлюємо титрування, оскільки титрування знову вважається українською мовою...
 
Курус: Стоп. Хто вам це сказав? Закон говорить про те, що дублювання має бути повноцінним.
 
Лисенко: Усі нові продукти ми дублюємо українською. Але є бібліотека, яку неможливо перекласти з технічних причин.
 
Курус: Ірино, два роки тому ми обговорювали це питання про технічні можливості-неможливості, підписували меморандум, через те, що на продуктах не було вільних звукових доріжок для перекладу, через те, що у ваших угодах не було записано про дублювання, в Україні недостатньо студій дубляжу. Пройшло два роки, ви вже уклали нові контракти, де не передбачено право дублювання, ви знову закуповуєте продукт без вільної звукової доріжки... Скажіть, скільки часу треба каналу, щоби виконати закон?
 
Лисенко: Закон щодо 75% ми виконуємо...
 
Тетяна Мокріді, член Нацради:«Новий канал» є молодіжним каналом і зауваження щодо якості програмного продукту є суб’єктивними! «Кадети» цілком відповідають формату каналу.  Скажу особисто про себе: я вважаю, що не маю права голосувати за попередження телеканалу, у якого української мови 78,5%, що порівняно із ситуацією на інших каналах є непоганим досягненням. До того ж, зараз ми прийматимемо наступне рішення, і офіційно переоформимо ліцензію  на 75% української мови... Це нелогічно.
 
Плаксюк: Я вважаю, що це відсотки віртуальні, оскільки з 19.00 до 22.00 ідуть виключно російськомовні програми, а з 03.00 – 05.00 виключно україномовні.
 
Андрій Мірошниченко, член Нацради: Наприкінці минулого року я сам, порушуючи питання про необхідність перевірок, мав на думці зокрема й Новий канал. Але очевидно ситуація на каналі за ці кілька місяців змінилася в кращий бік. Я голосуватиму «до відома».
 
Курус: 75% - це загальнодобове мовлення, а вдень у них лише 53%. А оскільки ніхто вночі телевізор не дивиться, то таке враження, що в них весь ефір російськомовний. От, припустімо, запустили ви гарний проект «Фабрика зірок», розкручували його, розкручували, і в результаті зробили російською мовою. Якщо ми зменшимо їм кількість української мови з 100% до 75% - вдень української мови буде ще менше.
 
Мокріді: Давайте Нацрада буде послідовною. Якщо ми видаємо ліцензії на 75%, то чому це зараз не має стосуватися Нового каналу? А якщо ми говоримо про те, що ми прямуємо до 100-відостково україномовного ефіру, то давайте знову повертатися до практики меморандумів і збільшувати відсоток поетапно. Але давайте виробимо правила, однакові для всіх каналів.
 
Тетяна Лебедєва, член Нацради: Я згодна з Тетяною Мокріді: порівняно з іншими каналами Новий канал виглядає значно краще. Якщо у каналу навіть за один день моніторингу такий непоганий мовний показник, то навряд чи ми маємо право вказувати телеканалу, коли показувати  який програмний продукт.
 
Віктор Понеділко, член Нацради: Ми не перевіряємо компанію, а лише її діяльність за певною ліцензією, яка відповідає вимогам. Так от ліцензію, канал виконує тютя в тютю. А все, що ми говоримо про прайм чи якийсь інший тайм – це все наше особисте... Закон цього не передбачає.
 
Шевченко: В мене є заперечення. Дійсно, компанія отримувала ліцензії в різний час, але чисто теоретично вона мала можливість за кожною ліцензією здійснювати мовлення відповідно до її вимог. Ми розуміємо, що це важко і навряд чи в цьому була потреба, але така теоретична можливість у компанії була. Але компанія сама не скористалась з цієї можливості і мовить по всіх чотирьох ліцензіях за однією концепцією. Більше того, коли ми обговорювали результати ширшого моніторингу, то в мене склалося враження, що компанія належить до 5 – 6 гірших компаній, а не трійки лідерів, як сказала пані Ірина.  Мені здається, що це не зовсім нормальна ситуація, коли компанія намагається на межі фолу виконувати закон. Очевидно, що завдання компанії працювати не так: проскочили за показником чи не проскочила. Я буду голосувати за попередження.
 
Курус: Я збирався голосувати за «до відома», але тут прочитав пояснення каналу, підписане Іриною Лисенко, яке змінило мою думку. Тут із посиланням на Європейську хартію про права меншин ідеться про те, що деякі статті закону «Про ТБ і РМ» не може бути виконано. Так от, я хочу вам рішуче заявити, що Нацрада з питань ТБ і РМ вживає рішучих заходів щодо забезпечення прав національних меншин і видає ліцензії на мовлення на локальних станціях. І мовте собі грецькою мовою, кримськотатарською, польською, гагаузькою... Але це не стосується загальнонаціональних каналів.
 
Мірошниченко: Якщо ми виносимо компанії попередження, то я хочу, щоби ми чітко сформулювали, за що. Так от згідно з ліцензією № 1235, де зафіксовано мовне співвідношення 50/50, я вимагаю, щоби компанії було записано попередження за порушення умов цієї ліцензії – «за перевищення української мови в ефірі».  
 
Голосування з цього питання виявилося не результативним – члени Нацради не прийшли до єдиної думки з приводу мовлення Нового каналу. Не було єдності й у питанні щодо переоформлення ліцензій:
 
Курус: Канал просить переоформити ліцензію згідно з законом – не менше 75%, але я би пропонував додати те, що ми пропонуємо іншим каналам: із поетапним збільшенням по 5% на рік. Тільки вказати – із дотриманням процентного співвідношення в період з 19.00 до 24.00. Щоби не гралися нічним часом. І так будемо писати всім компаніям.
 
Лисенко: І ця норма пропонуватиметься всім компаніям чи тільки нам?
 
Шевченко: Ми вирішили пропонувати цю схему всім загальнонаціональним компаніям, які будуть переліцензовуватися.
 
Лисенко: Але ж ви переоформили ліцензії кльіком компаніям минулого тижня... хіба на таких же умовах? особливо в частині щодо прайму?
 
Курус: Ні, прайм ми не обумовлювали.
 
Лисенко: Це гарний режим. Але давайте висувати до всіх однакові вимоги...
 
Курус: Ірино, скажіть, що робити з керівниками компаній – вами і Богуцьким, якщо у Богуцького паритетний мовний режим в праймі, а у вас цього паритету не спостерігаємо? Може, давайте говорити, щоби одна людина керувала усіма компаніями? Що нам треба робити, щоби канал увійшов в режим нормальної роботи? Мабуть, пропонувати вам жорсткіші норми?
 
Шевченко: Я особисто підтримую Ірину Лисенко – до всіх компаній одні вимоги. Але ви повинні розуміти, чому така вимога з’явилася саме зараз: інші компанії не давали приводу над цим замислитися. Але, очевидно, це має поширюватися на всіх. Я би тільки уточнив формулювання: « із поетапним збільшенням на 5% щороку, до 90% відсотків».
 
Курус: У нас в черзі на переліцензування «1+1», так нема питання – і їм треба таке ж запропонувати.
 
Мірошниченко: А якщо вони не погодяться? Це їх право!
 
Курус: Що значить - не погодяться! Зараз я вам зацитую норму закону: при переліцензуванні Нацрада може внести зміни до концепції мовлення (п.9 ст. 35). Згідно з планом розвитку телерадіопростору, ми написали в плані розвитку «українізувати телерадіопростір» - так у чому проблема?
 
Поки що розгляд питання щодо Нового каналу перенесено на тиждень. Можна припустити, що оголошення «єдиного мовного підходу» до загальнонаціональних мовників - теж. А от останню частину запитання Ігоря Куруса – чи є проблема в такому формулюванні мовних вимог, - ми спробували переадресувати самим телекомпаніям.
 
Наші запитання, які ми скерували до усіх (!) комерційних загальнонаціональних компаній, звучало так: «Як ви ставитеся до пропозиції Нацради ліцензувати загальнанціонльні канали у частині мови за формулою: «українська мова згідно з Законом (тобто «не менше 75%») + 5 відсотків щороку (до 90% української мови в ефірі) з обов’язковим дотриманням цього співввідношення у прайм-тайм»? Вважаєте її слушною чи навпаки сприймаєте як репресивну? Чому? Чи погодились би ви пристати на цю пропозицію?».
 
З усіх мовників згодилися відповісти лише три, та й ті були дуже стримані у висловах. Свою позицію висловили «Україна», якій збираються «впаяти» попередження за мову, сам Новий канал та «1+1», для якого питання переліцензування є актуальним. Інші вирішили відмовчатися. Дехто, можливо, тому, що вже встиг переоформити ліцензії – ICTV, «Інтер», а дехто, вочевидь, щоби зайвий раз Нацраду не дратувати – раптом знадобиться «питання повирішувати», а тут тобі якраз «особисту думку» в мовному питанні і пригадають?
 
Володимир Манжосов, віце-президент телеканалу «Україна»:
- Я ще не знайомий з цією пропозицією. Я чув лише, що це стосується супутникових каналів мовлення. Не загальнонаціональних, а саме супутникових. Певно там логіка, якась є, але ми розуміємо, що для більшості каналів ця пропозиціє буде неприйнятною. Тому що канали розраховують на все населення України, у тому числі й на російськомовне населення. І звичайно переходити на 100% мовлення українською на супутнику для українських каналів означає залишатись без частини аудиторії своєї країни.
 
Прес-служба Нового каналу:
- Пропозиція, що прозвучала на засіданні Нацради 27 лютого, поки що не оформлена відповідними рішеннями або їхніми проектами, які можна було б обговорювати. Отже, поки що рано робити будь-які висновки. Єдине, що хотілось би відзначити: на нашу думку, такі рішення справедливо ухвалювати щодо всіх каналів одночасно.
 
 
Юридична служба каналу «1+1»:
- Критично. Ми вважаємо слушним  виконувати норму закону, а не намагатися застосувати до неї розширене тлумачення. За законом, для загальнонаціональних каналів частка мовлення українською мовою має становити 75 %. Про якийсь підвищення цієї частки в законі, тим більше - щорічне, не йдеться.
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY