Осман Пашаєв стверджує, що Олексій Мустафін «зарізав» розслідування про маєтки політиків. Нездорове напруження з політичним підтекстом відчувають і журналісти інших каналів.
Глядачі СТБ так і не побачили в ефірі анонсованих сюжетів про садиби політиків у Кончі-Заспі. Нагадаємо, 11 січня знімальну групу СТБ та журналістку «Оглядача» Тетяну Чорновіл
затримали на кризі затоки у київському передмісті, де вони намагались зняти будинки, що начебто належать Віктору Ющенку та іншим українським можновладцям. Тоді журналісти пообіцяли, що сюжет незабаром вийде в ефір.
За словами кореспондента СТБ Османа Пашаєва, який займався темою заміських резиденцій політиків, їхнє розслідування не пустили в ефір із політичних міркувань. Осман розповів «ТК», що кілька тем, які він, як спеціальний кореспондент, пропонував каналу, не були підтримані керівником служби новин. Одна з них – продовження теми будинків у Кончі-Заспі. «Для цього сюжету потрібні були дозйомки, але редакція не дала нам дозволу на них. Не знаю, чому, адже тема ексклюзивна, і могла забезпечити високі рейтинги», – розповідає Осман.
Друга тема, щодо якої Османові не вдалося отримати редакційне завдання – сюжет про колишню державну резиденцію «Межигір’я», де, принаймні, донедавна мешкав лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Над цим матеріалом Осман Пашаєв також працював разом із Тетяною Чорновіл з «Оглядача». Тетянина
стаття разом із відзнятим відео з’явилася на «Оглядачі» 13 лютого 2008 року.
«Оселя Януковича за 5 днів до виборів була приватизована фірмою пана Герасименка, офіс якого розташований у кінотеатрі «Зоряний». Ми розуміємо, для кого було приватизовано резиденцію прем’єр-міністра. Про це докладно писав «Оглядач», потім передруковував УНІАН. Ми винайняли літачок і політали над Януковичем, не порушуючи повітряного простору, та відзняли приватизовану територію, аби глядач побачив, про що йдеться», – каже Осман Пашаєв. За його словами, керівник інформаційної служби Олексій Мустафін спершу попередньо погодився на цю тему у грудні, але згодом відхилив.
На думку Османа Пашаєва, причиною відмови від цих тем, які раніше не раз висвітлювались у новинах СТБ, є тиск із боку політиків, зокрема Секретаріату Президента. У приватних розмовах головні редактори різних ЗМІ, з якими він спілкувався, начебто не приховували, що керівник президентської канцелярії намагається контролювати ЗМІ. «У Секретаріаті розуміють: щойно ми зробимо розслідування про резиденцію Януковича, відразу захочемо зробити розслідування щодо будинків інших політиків, аби нас не звинувачували у заангажованості. Тому такі теми зарубують на початку, аби "неповадно" було, – каже Пашаєв. – Особисто я вважаю, що всі ниточки тут ідуть до Віктора Івановича Балоги. Навіть не до його помічників, а саме до нього. Саме він є ініціатором того, що інформаційний простір принаймні на деяких телеканалах повертається до формату 2002–2004 років. З 2004 року, працюючи спершу на НТН, а потім на СТБ, я не стикався з такими ситуаціями. Але зараз це відбувається повсюди – на "Плюсах", "Інтері", СТБ. На мій погляд, із каналами ведеться системна робота».
Заступник голови правління каналу СТБ з інформаційного мовлення Олексій Мустафін свої дії цензурою не вважає. «У нас раніше був матеріал про будинок тогочасного прем’єра у Кончі-Заспі. Ми звернули увагу на проблему, її почали публічно обговорювати. Я вважаю, що цього було цілком достатньо, а перетворювати це на серіал, демонструючи якусь особливу зацікавленість, я вважаю недоцільним», – каже пан Мустафін. Питання щодо начебто тиску з боку Секретаріату Президента на СТБ Олексій Мустафін коментувати відмовився.
«Абсолютним перебільшенням» назвала повідомлення про цензуру в новинах СТБ колега Османа Пашаєва Ольга Червакова. «У нас уже були сюжети, які стосувались резиденцій чи дач політиків. Крім того, мені незрозуміла позиція, коли люди знімають щось із кущів або інших закутків. Якби я хотіла запропонувати керівництву цю тему, зробила б це по-іншому», – сказала вона «ТК». За словами Ольги, ніяких заборон на висвітлення тієї чи іншої теми на СТБ немає: «Заборони бувають лише тоді, коли йдеться про можливе порушення закону. Якщо журналісти заходять на територію, де заборонено ходити стороннім, вони порушують закон. Ми повинні існувати у правовому полі і в тих рамках, у яких існують усі ЗМІ». За словами Червакової, випадків, коли запропоновані журналістами теми не приймались керівництвом новин на каналі із політичних мотивів, їй не відомі: «Певні теми відхиляють, але через перебір за хронометражем або наявність важливіших тем на цей день – звичайні редакційні справи».
«Я не можу згадати жодного такого випадку. Мені ніколи не казали ані випускові редактори, ані головний редактор про те, що ту тему знімають, а ту не знімають, тому що з'являються, приміром, якісь політики, які не бажані в кадрі СТБ», – каже журналістка Маргарита Ситник. З нею солідарний і Артем Альошин: «Я не пам’ятаю, щоб із якихось незрозумілих причин, політичних або якихось інших, наше безпосереднє керівництво відмовляло у розробці якихось тем. Усі теми, які я ініціюю, в ефір ідуть. Буває так, що журналіст не впорався з темою, але це інше».
Павлина Василенко, яка на прохання Османа Пашаєва їздила на зйомки до Кончі-Заспи 11 січня і була затримана разом із Тетяною Чорновіл, каже, що з нею особисто не траплялось випадків, коли її сюжетам не давали ходу, бо зазвичай вона не займається політичними темами. «Але про дещо я чула від своїх колег. Є деякі вказівки щодо того, що Президента треба висвітлювати добре, в жодному разу не іронізувати й подавати, як цукерку в обгортці. Прямих указівок, звісно, немає, але натяки подібного змісту є», – каже журналістка.
«Я чула цю історію від Османа Пашаєва. Це може бути його суб’єктивне враження, але, з іншого боку, ми знаємо, що СТБ знімав сюжет про будинки біля дачі Президента, і він не вийшов в ефір. Хоча його дуже чекали, активно обговорювали у колі політичних журналістів», – каже голова Київської незалежної медіа-профспілки Михайлина Скорик. На зборах КНМП 9 лютого Михайлина заявила про те, що в редакції українських ЗМІ повертаються випадки цензури та тиску на журналістів.
«Про вказівки щодо висвітлення певних подій я чула також від журналістів Першого національного, – розповідає Михайлина. – Зрозуміло, що журналістське середовище також обговорювало інтерв’ю з Дмитром Фірташем на "Інтері", бо воно не було журналістським продуктом. Я не можу сказати, що відновилась цензура як система зразка 2002-2004 років, але ці скарги свідчать про те, що існують певні домовленості політиків із телеканалами, така собі видозмінена форма політичної "джинси". Якщо говорити про пряму цензуру рано, – хоча я в цьому не впевнена, – то вже чітко можна говорити про те, що політичний тиск на журналістів посилюється, і незаангажованих політичних новин стає менше. А це є першою ознакою повернення політичної цензури».
Михайлина каже, що журналісти у приватних розмовах говорять про існування інструкцій щодо того, що показувати і чого не показувати на певних телеканалах. На жаль, журналісти, які про це повідомляють, бояться публічності. «Вони вважають, що це можна врегулювати шляхом приватних розмов з випусковими редакторами. Є також кілька випадків, які виглядають дуже дивним збігом обставин. Наприклад, ситуація на 5-му каналі, який оголосив переформатування програми "Час". Зараз ми бачимо, що переформатування полягало в тому, що змінились кольори студії і не стало одного ведучого – Єгора Соболєва. До того ж, усунули його у спосіб, який суперечить Кодексу законів про працю, адже його мали попередити про закриття програми заздалегідь», – коментує Михайлина Скорик.
«Детектор медіа» також стало відомо про випадки в інформаційних службах деяких телеканалів, коли редактори диктували кореспондентам певні акценти висвітлення певних тем (зокрема, заборонялося показувати черги біля Ощадбанку; особливо ретельно переписувалися сюжети на тему газових переговорів України з Росією – на різних каналах з точки зору інтересів різних осіб). Поки що у нас немає підстав стверджувати, що йдеться про цензуру, проте, безперечно, у медійному середовищі чим далі, тим більше відчувається нездорове напруження із явним політичним підтекстом.
Від редакції «ТК»: З огляду на те, що Осман Пашаєв назвав прізвище глави Секретаріату Президента Віктора Балоги, якого він вважає джерелом тиску на ЗМІ, «Детектор медіа», публікуючи цей матеріал, одночасно звернулась до Секретаріату Президента із проханням прокоментувати заяву журналіста. Керівник Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента Лариса Мудрак категорично спростувала інформацію про будь-який тиск на засоби масової інформації. За її словами, ніхто з СП до телеканалу СТБ не телефонував.
