Без державної програми розвиток цифрового телебачення в Україні неможливий, зазначали учасники конгресу «Україна на шляху до інформаційного суспільства», який сьогодні відбувся в Українському домі, у Києві.

 

Затримка з програмою відбувається через різне бачення фахівцями шляху розвитку цифрового телебачення в Україні. Учасники зібрання визначили два головних протиріччя: у якому стандарті розвивати «цифру» (MPEG-2 чи MPEG-4) та хто опікуватиметься цифровою інфраструктурою(приватні компанії чи державний Концерн РРТ). Головні опоненти – Мінтрансзв’язку та Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.

 

За словами директора Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Олександра Баранова, Мінтрансзв’язку готовий надати програму розвитку цифрового телебачення, але останнім часом Нацрада понад усе намагається проштовхнути свої пропозиції і таким чином гальмує процес розгортання «цифри» у державі. Олександр Баранов вважає, що проблема потребує негайного вирішення на найвищому державному рівні і головне при цьому – розмежувати повноваження всіх учасників процесу.

 

«Нацрада порушує законодавство, надаючи частоту не мовникам, а бізнесменам, які потім просто перепродаватимуть місця у мультиплексі. Це питання має вирішувати Національна комісія з регулювання зв’язку», – зазначив він.

 

Нагадаємо, Київський обласний господарський суд днями заборонив Нацраді проводити конкурс на право мовлення у загальнонаціональному мультиплексі, який має працювати у стандарті MPEG-4. А перед цим Нацрада визначила провайдера й оператора цієї мережі. Ці функції має виконувати «Українська цифрова телемережа».

 

Невдоволені діями Нацради і представники кабельних мереж, які готові взяти активну участь у розвитку цифрового телебачення, але наразі змушені відбиватися від подвійного ліцензування. Юлія Молчанова, генеральний директор Спілки кабельного телебачення України, впевнена, що кабельникам вдасться схилити шальки терезів на свій бік.

 

«Ми звертаємося до всіх владних інституцій з тим, щоб вилучити зі сфери дії Закону України “Про телебачення і радіомовлення” поняття суб’єкта регулювання “провайдер програмної послуги” – як такого, що запровадив заборонене цим же законом подвійне ліцензування операторів телекомунікацій. Ми не проти універсальної програмної послуги, яку запровадила Нацрада, але в Європі до неї входить 5 каналів, а у нас від тринадцяти до вісімнадцяти. І навіщо ліцензувати транзитерів телепрограм, якими є кабельні оператори? У демократичний державі такого підходу не має бути».

 

Наразі «ТК» сподівається отримати коментарі з цього приводу від представників Нацради.