4 лютого у Міністерстві культури та туризму України відбулася зустріч представників міністерства, державної служби кінематографії та 19 представників кінопрокатних компаній та кінотеатрів. Як наголосив заступник міністра Владислав Корнієнко, вони зібралися, щоб обговорити наказ Мінкульту від 18 січня «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів».  

 

«Ми збираємося чітко дотримуватися цього наказу, проте налаштовані на діалог з усіма, хто працює у сфері дистрибуції фільмів, - заявив він. – Сьогодні ми зібралися, щоб надати слово вам».

   

Як стало зрозуміло, більшість прокатників усвідомили, що дублювання фільмів українською не уникнути. Наочний приклад серйозності намірів міністерства – відмова видати прокатне посвідчення фільму «Астерікс на Олімпійських іграх». Його прем’єра мала відбутися 30 січня, у той самий день, що в усьому світі. Проте до цього часу український дистриб’ютор фільму встиг надати тільки копії фільму із російськомовним дубляжем, частина з яких була титрована українською. Цей фільм наші глядачі побачать, коли його перекладуть і озвучать українською.

 

Проте, як вважає співвласник компанії «Синергія» та Одеської кіностудії Олександр Ткаченко, українізація кінотеатрів не повинна лягати тільки на плечі дистриб’юторів. Він запропонував повернутись до ідеї 2006 року, коли 70 відсотків фільмів мали дублювати українською мовою, а 30 – російською, але з українськими субтитрами. Крім того, від імені інших дистриб’юторів він попросив державу на першому етапі забезпечити бодай часткове відшкодування витрат на переклад. 

 

«Цей процес має бути поступовим. Інакше він не піде на користь ані українізації, ані глядачам, - вважає пан Ткаченко. – Зараз в Україні немає достатніх потужностей для дублювання тієї кількості фільмів, що з’являється в кінотеатрах. Потужності титрування також досить малі».   

До його думки приєднався директор компанії «Аврора фільм» Роман Мартиненко. Він вважає, що основна мета обох сторін зараз – знайти компроміс, «інакше ми можемо повернути кіноринок на рівень 2002 року, коли в кінотеатрах йшло не більше двох фільмів».  

 

Також прокатники попросили встановити особливі умови видачі прокатних посвідчень для фестивального кіно. «Кіно, яке ми привозимо, не збирає великі каси, - наголосив директор компанії «Артхауз Трафік» Денис Іванов. – Наша кухня дуже мала, тому цей закон може позбавити українців можливості долучитися до європейського кіно». За його словами, вони беруть фільми в пакеті для всіх країн СНД, тому робити окремий переклад для них буде задорого. За словами Олександра Ткаченка, за такою самою системою працює більшість інших дистриб’юторських компаній. Тільки шість американських мейджорів співпрацюють з Україною напряму та забезпечують дублювання фільмів за свій кошт. 

 

Ще категоричніше налаштована Ольга Павлова (ТОВ Геміні), яка наполягає на тому, що більшість глядачів краще піде дивитися неякісний російський фільм, титрований українською мовою, ніж американський з український дубляжем.  «Цей закон призведе до напливу російського кіно в українських кінотеатрах. В результаті ми не українізуємо наше населення, а навпаки», - вважає вона.   

 

Заспокоїти кінопрокатників спробувала керівник Державної служби кінематографії Ганна Чміль. За її словами, до Кабміну вже внесено пропозицію щодо звільнення фільмів, дубльованих українською мовою, від податку на додану вартість, а також відшкодування витрат на субтитрування фільмів, які належать до  категорії високохудожніх та експериментальних. Крім того, пані Чміль запевнила, що наразі в Національному Центрі імені Олександра Довженка триває робота із створення технологічного циклу з обробки кіноплівки та тиражування фільмокопій, їх субтитрування та переведення на інші носії.  

   

Ольга Ліцкевич, «Детектор медіа»