Муніципальний телеканал «Київ», який входить до «Київського медіахолдингу», планує демонстрацію в ефірі відеороликів, які, за словами виконувача обов'язків директора каналу Дмитра Джангірова, «покликані підняти в суспільстві тему свавілля української міліції, яке розвивається величезними темпами після призначення Юрія Луценка Міністром внутрішніх справ». Ці відеоролики також розміщені в Інтернеті. За повідомленням прес-служби медіахолдингу, виробником цих матеріалів є телеканал «Київ», і вони кваліфікуються як «соціальна реклама».
Нагадаємо, 18 січня під час засідання Ради національної безпеки і оборони України відбулась бійка між Міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком та міським головою Києва Леонідом Черновецьким. «ТК» вже писала про медійне відображення цього інциденту. З огляду на низку публічних виступів, вуличних акцій та медійних кампаній, якими продовжився цей конфлікт, «Детектор медіа» має підстави розцінювати «соціальну рекламу» ТРК «Київ» як складову частину інформаційної війни Леоніда Черновецького проти Юрія Луценка.
«ТК» звернулась до юриста Інституту Медіа Права та члена Національної експертної комісії з питань діяльності мас-медіа під час виборів Ігоря Розкладая із проханням прокоментувати законність використання бюджетних коштів на виробництво та демонстрацію таких матеріалів.
Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права:
Нагадую, що закон про рекламу чітко визначає: соціальна реклама – це інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.
На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами (ст. 7 та ст. 8 Закону «Про рекламу»):законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.Така реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Забороняється демонструвати рекламу, що містить твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів тощо.
Отже, соціальна реклама має на меті суспільно корисну ціль, має бути достовірною і не нехтувати правилами етики, моралі та пристойності і не містити жодних дискримінаційних ознак.
Ролик, умовно назвемо його «Міліція», порушує актуальну проблему діяльності місцевої міліції, проте його виконання має зовсім інший відтінок. На екрані під акомпанемент пісні «Широка страна моя родная» особа, одягнута у форму МВС, вивертає руки та застосовує силу щодо іншої особи в цивільному. Після того, сидячи за столом, «представник МВС» питає: «Ну шо, Я кажу, підписувать будем чи ні?». Потім на екрані з’являється напис: «Порушили ваші права? Телефонуйте, 051».
Нагадаю, що телефон
051 – це телефон т.зв. call-центру КМДА. Більш того, на офіційному сайті Київської міської влади висить
банер «Служба допомоги мера киянам 051».
Отже, суспільно корисна ціль ролику вочевидь переростає у з’ясування стосунків між міністром МВС Юрієм Луценком та мером Києва Леонідом Черновецьким. Причиною конфлікту, як всім відомо, стала сутичка між цими особами на засіданні РНБО. Цілком очевидно, що КМДА не має повноважень щодо нагляду за діяльністю міліції. Це – завдання як спеціальних підрозділів МВС, так і правозахисних організацій, до яких ні КМДА, ні ТРК «Київ» не мають жодного стосунку. Підміна суспільно корисної мети до того ж підтверджується й завершальними кадрами ролика, в яких міліціонер каже: «А що, Міністру можна, а мені нельзя!?».
Проблема застосування тортур вочевидь існує, проте вона існує досить багато років – і за головування Луценка, і поза ним. Щоб говорити про зростання, слід мати фактичні дані за більш-менш пристойний період, але автори ролика таких даних не наводять – чи не тому, що не мають їх?
На кінець хотів би порадити панам Черновецькому та Джангірову розмежовувати суспільно важливі проблеми із власними образами та не порушувати законодавство про вибори місцевих депутатів, де чітко записано, що агітація (за або проти) до і після передвиборного періоду заборонена.
«Детектор медіа» готова надати «Київському медіахолдингу» можливість висловити свою позицію та обґрунтувати законність створення та поширення цих матеріалів.
P.S. За інформацією, отриманою «Детектор медіаю» від джерела у Київській міській раді, у столичному бюджеті на 2008 рік передбачені такі витрати на ЗМІ:
Газета «Хрещатик» – 1 млн 446 тис. грн.
Газета «Вечірній Київ» – 745,7 тис. грн.
Газета «Українська столиця» – 669,3 тис. грн.
ТРК «Київ» – 6 млн. 424,2 тис. грн.
Радіо «Голос Києва» – 1 млн. 634,6 тис. грн.
Журнал «Київ» – 183,3 тис. грн.
На угоди про висвітлення діяльності міської влади на інші друковані ЗМІ – 1 млн. 306 тис. грн.
На угоди про висвітлення діяльності міської влади на інші ТРО – 30 тис. грн.
Web-портал столичної влади – 778,6 тис. грн.
Всього 14 млн. 217,7 тис. грн.
