Актриса Галина Стефанова відкликає своє ім’я зі списку номінантів на Шевченківську премію

Актриса Галина Стефанова, висунута цьогоріч на здобуття Національної премії імені Шевченка за три моновистави («Стіна» за п’єсою Юрія Щербака, «Польові дослідження з українського сексу» за однойменним романом Оксани Забужко та «Палімпсест» за текстами Василя Стуса), відкликає своє ім’я зі списку номінантів. Про це вона заявила у відкритому листі, надісланому, зокрема, на адресу «Детектор медіа».

Причиною такого рішення пані Галина називає принизливу ситуацію, в котру її поставив голова комітету шевченківської премії пан Роман Лубківський. Спочатку він, за словами пані Галини, одноосібно вилучив зі списку моновиставу «Польові дослідження з українського сексу», а потім (відповідаючи на її прохання повернути названий твір до списку) почав посилатися на бюрократичні процедурні моменти, в такий спосіб позбавляючи сенсу перегляд свого рішення.

Наразі «ТК» намагається отримати коментарі від представників Комітету та зокрема пана Лубківського.

Нижче наводимо текст відкритого листа повністю.

Відкритий лист актриси Галини Стефанової

Комітету з Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка

та голові Комітету Лубківському Р.М.

Одразу після Різдвяних Свят я звернулась до Вас із наступною заявою:

«Комітету з Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка,

та голові Комітету Лубківському Р.М.

актриси Стефанової Галини Анатоліївни

Заява.

Центральне правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка та науково-методична рада Національного музею літератури України запропонували на здобуття Національної премії України ім.Т.Г. Шевченка три мої моновистави. Це «Стіна» за п’єсою Ю.Щербака, «Польові дослідження з українського сексу» за однойменним романом Оксани Забужко та «Палімпсест» за текстами Василя Стуса.

Моє ім’я є в числі номінантів на Шевченківську премію 2008-го. Але я не можу погодитись із тим, що з переліку вистав вилучено «Польові дослідження з українського сексу» за романом Оксани Забужко. Цей твір було обрано до постановки за талановите, гранично відверте і безкомпромісне втілення болю, проблем, тривог і сумнівів мого покоління.

Комітет з Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, пропонуючи номінантові підписати анкету, тим самим узгоджує із тобою, що зі свого доробку ти можеш і хочеш представити.

Три вищезгадані моновистави становлять нерозривну єдність для мене, як для актриси, людини, жінки і громадянки.

Кожна з цих вистав по-своєму, без перебільшення, рятувала мене, коли я опинилася поза простором репертуарного театру. Моновистави допомагали жити далі, залишаючись в акторській професії і зберігаючи творче обличчя.

Тому вилучення з переліку будь-якої з цих вистав є для мене абсолютно неприйнятним.

Прошу Вас повернути до списку номінацій виставу «Польові дослідження з українського сексу» за однойменним романом Оксани Забужко із невідкладним повідомленням у ЗМІ, або зняти моє ім’я зі списку номінантів, бо такою ціною я не можу залишатися в числі претендентів на здобуття Шевченківської премії.

17 січня, 2008 року

З повагою,

Галина Стефанова»

Через тиждень після подачі мною цієї заяви, в телефонній розмові, голова комітету Р.М. Лубківський повідомив мене, що заява буде розглядатися лише з Комітетом наприкінці лютого. Хоча рішення про вилучення із переліку вистави «Польові дослідження з українського сексу» за однойменним романом О. Забужко було прийняте головою Комітету Р.М. Лубківським одноосібно, без узгодження з Комітетом.

На моє перше усне звернення з цього приводу, голова Комітету запевнив, що виставу буде повернено до списку, але треба звернутися з письмовою заявою, що я і зробила. Тепер все виглядає інакше. Зрозуміло, що наприкінці лютого будь-яке рішення з приводу моєї заяви втрачає сенс, оскільки громадські обговорення довкола номінантів уже завершаться.

Оскільки вся ця ситуація набула для мене принизливого характеру, я хочу прийняти виважене і остаточне рішення.

Я ВІДКЛИКАЮ своє ім’я зі списку номінантів на здобуття Шевченківської премії 2008 року.

Підкреслюю, що до Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка ставлюсь із найвищою повагою і пієтетом, і далі вважаю, що ця премія має бути найвищою і найпрестижнішою відзнакою в нашій Державі, і задля цього нашому суспільству варто не пошкодувати праці.

Сподіваюсь, що Центральне правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка та науково-методична рада Національного музею літератури, які висували мене на здобуття Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка 2008 року, зрозуміють, що в даному випадку для мене це єдиний можливий крок.

27 січня, 2008 року

З повагою, Галина Стефанова