Вчора, 27 листопада, лужковський канал ТВЦ пояснив політичну кризу в Україні підступами Заходу. Вчора, 27 листопада, лужковський канал ТВЦ пояснив політичну кризу в Україні підступами Заходу. Сотні тисяч людей, які протягом дня постійно перебувають на Майдані Незалежності, приходять сюди на кілька годин, прогулюються Хрещатиком у небаченій тісняві, - це, за оцінками програми „Post scriptum”, „хорошо организованная толпа”. Тільки не свідомий власної гідності народ.
Більше того, ТВЦ озвучує бажаний для російської влади сценарій поглиблення кризи – шляхом втручання у внутрішні справи України: „Мы не должны стесняться этого – даже ценой нашей дружбы с ЕС и США, но даже и целостности Украины».
А де ж російська інтелігенція? Де її громадянська позиція? Де вимоги до ЗМІ подавати збалансовану інформацію?
Поки що до нас прориваються лише поодинокі голоси інтелектуальої еліти Москви, Петербурга, Сочі… Чому Сочі? На Майдані я, нарешті, побачив російський триколор. Запитую чоловіка років 50-ти:
- Вы откуда?
- Из Сочи. Вениамин Споревой.
- А почему вы решили приехать в Киев?
- Потому что мне стыдно за Путина.
- То есть?
- Ну, без его участия в том, что случилось в Украине, не обошлось. А верить нашим телеканалам нельзя. Мы не имеем объективной информации об оранжевой революции.
Аналогічну думку висловила выдома російська соціологиня Анна Андреєнкова, яка від славнозвісного Центру Левади контролювала Національний екзит-пол’2004. Вона надіслала такого листа на адресу фонду „Демократичні ініціативи”:
„Дорогие колеги! Мы вернулись в Москву, занялись обычными делами, опросы идут один за другим, но мысленно мы в Киеве вместе с вами. По телевидению смотрю только “Evronews” и слушаю радио «Эхо Москвы», на которых более или менее объективная информация о происходящем. На других каналах – типичное «запудривание» мозгов. Особенно ужасно смотреть на это, когда ты вернулся из оранжевого Киева, а по телевизору показывают массовые голубые акции.
Хочется выбежать на улицу и закричать: «Ребята! Это не так, не верьте этому!»
