Україна – «чемпіон»?

Якщо сьогодні запустити у пошуковий сервер словосполучення «Україна на першому місці», сім із десяти перших результатів – новини про «рекордні» масштаби підліткового алкоголізму в нашій країні. Звістка, що потрапила в український інформаційний простір 3 січня, за добу безперешкодно поширилась новинними стрічками десятків інтернет-видань та газет, які не припиняли оновлюватись під час новорічно-різдвяного святкового марафону.

За онлайн-виданнями пішли й телеканали. Так, 4 січня в російськомовних новинах 5-го каналу чуємо:

«Украинские школьники больше всего в мире потребляют алкогольных напитков. Так утверждает всемирная организация здоровья. Ее специалисты провели в 40 странах мира опрос среди учеников пятых, восьмых и десятых классов – в целом свыше 200 тысяч школьников. По результатам исследования, в Украине алкогольные напитки по меньшей мере один раз в месяц употребляют 40 процентов учеников. На втором месте школьники Израиля. Там пьянствуют почти треть детей. Далее в списке Чехия. Российские ученики оказались на 15-й ступеньке неутешительного рейтинга. А наибольшими поборниками трезвого образа жизни оказались Исландия и Ирландия».

Не відстає й Новий канал: «Українські діти спиваються. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна вийшла на перше місце у світі зі зловживання алкогольними напоями серед дітей і молоді. Результати опитування правді вражаючі: 40% українських школярів з п'ятого по десятий клас випивають хоча б раз на місяць. На другому місці після України – Ізраїль, далі у списку Чехія. Наші сусіди Росіяни у цьому не веселому рейтингу посіли 15 сходинку».

Повідомив про страшну статистику й канал новин «24»: «Україна випередила всіх за масштабами підліткового алкоголізму. В Україні та Ізраїлі найбільше в світі підлітків вживає алкоголь. Такими є дані рейтингу споживання алкоголю серед дітей та молоді, складеним всесвітньою організацією здоров'я, - повідомляє "Німецька хвиля". У рамках дослідження науковці опитали понад 200 тисяч учнів п'ятого, восьмого та десятого класів із 41 країни світу. За результатами дослідження з'ясувалося, що в Україні 40 відсотків підлітків вживають алкогольні напої, принаймні раз на місяць. На другому місці рейтингу опинилися молоді ізраїльтяни. Там періодично п'ють 28 відсотків підлітків. На третьому місці - чеська молодь. Російські школярі за рівнем вживання алкоголю розмістилися на 15-й позиції. Практично непитущими виявилися ісландські та ірландські підлітки».

Таким чином, телеканали відтворили повідомлення інтернет-видань, які посилались на «Німецьку хвилю» та її ізраїльського кореспондента Дмитро Каневського (який також співпрацює з низкою інших українських медіа). Ось текст його повідомлення:

«ХАЙФА. Українська та ізраїльська молодь посіли перше та друге місце у світі в рейтингу споживання алкоголю серед дітей та молоді. Такі дані містяться у новому міжнародному дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров'я. Більше знає – Дмитро Каневський:

У ході дослідження було опитано майже 208 тисяч учнів 5-го, 8-го та 10-го класів з 41-ї країни світу. За результатами отриманого матеріалу вчені склали список країн, починаючи тими, де явище підліткового алкоголізму набуло особливо загрозливого масштабу. Перше місце – за Україною, де 40 відсотків підлітків вживають алкогольні напої принаймні раз на місяць. На другому місці опинилися молоді ізраїльтяни з 28 відсотками любителів горілчаного. Далі у списку – Чеська республіка. Російські школярі посіли лише 15 сходинку, а замикає список Ісландія та Ірландія. Один з експертів-упорядників дослідження, доктор Йосі Гарель-Фіш з Бар-Іланського університету, зазначає, що в Ізраїлі кількість неповнолітніх споживачів алкоголю за останні 12 років збільшилась удвічі, а це, каже експерт, впливає на рівень підліткової злочинності та шкільної успішності. На думку голови ізраїльського громадського руху "Ні – наркотикам!" Наами Цвайг, для подолання загрозливих тенденцій уряди країн мають значно посилити інформаційні кампанії з профілактики цього явища: "Необхідно звернутися до підлітків їхньою молодіжною мовою й пояснити їм усі особисті, сімейні та суспільні наслідки споживання алкоголю", - каже Наама Цвайг».

«Газета по-киевски», провівши власне розслідування, оголосила цю інформацію «качкою». Однак Дмитро Каневський, який зв’язався з «ТК» після публікації цього тексту, навів переконливі докази того, що «Газета» помилилась – дослідження справді було проведено, і Україна брала в ньому участь. Його результати дотепер не опубліковані, проте на сайті http://www.hbsc.org/ є інформація про їх підготовку до публікації. Українським партнером дослідження є Український інститут соціальних досліджень. Ізраїльські ж науковці отримали результати з інформаційних агенцій. Зараз Дмитро Каневський готує матеріал для «ТК» про цю історію.

Хай там як, здивування викликає те, що десятки журналістів та редакторів новин, які відтворювали це повідомлення, навіть не вчитались у його текст. Адже ототожнення «масштабів підліткового алкоголізму» та «вживання алкогольних напоїв» – абсурд, який можна помітити неозброєним оком. Алкоголізм – це хвороба, наркотична залежність від алкоголю; поставити такий діагноз заочно 40 відсоткам українських школярів, про яких відомо, що вони вживають алкоголь частіше, ніж раз на місяць, медична організація не могла. Жодних наукових доказів існування певної кореляції між кількістю школярів, які п'ють частіше, ніж раз на місяць, та власне алкоголіків також не було наведено. Твердження, що вживання алкоголю частіше, ніж раз на 30 днів, незалежно від його виду, міцності та кількості, є ознакою алкоголізму, напевно мало б викликати у кожного з тих, хто відтворював псевдоновину у своєму виданні, сміх. Проте розпізнати це у тексті «Німецької хвилі» чомусь не змогли. Ба більше – «приперчили» його словами на зразок «спиваються», «пьянствуют» тощо. Щоб мати підстави для таких оцінок, варто було б, щонайменше, звернутися до експертів, які могли б прокоментувати результати дослідження (якби вони були опубліковані).

Колеги, чи не занадто ми розслабились, використовуючи плоди чужої праці – повідомлення інших видань, інформаційних агентств, телеканалів? Інформація, яку поширили у ці святкові дні десятки видань – не просто «цікавинка» з життя українських школярів: вона має різко негативне забарвлення, свідчить про несприятливі соціальні умови в нашій країні. Передрукована з українських видань, новина поширилась іноземною пресою та Інтернетом, і в коментарях до цих публікацій можна бачити, зокрема, й зловтіху з приводу «виродження українців». Ось один із коментарів під новиною українського інформаційного агентства УНІАН: «Это что получается, украинские школы готовят для Украины и стран Запада профессиональных алкоголиков? Так кто из стран Европы будет приглашать таких "специалистов"? Разве что Израиль будет заинтересован в обмене опытом. А щиры друзи во всё горло кричат, что россияне алкоголики. Вот уж правда по пословице живёт украинская молодёжь, чтобы быть не заметными, ДЕРЖИ ВОРА». Некоректно подана новина про «алкоголізм» породила сотні подібних реплік та дискусій, які тепер, – нікуди від цього не дітись, – є частиною обличчя нашої країни, яким його бачить світ.

Чому ж не спрацювали в українських журналістів «запобіжники», які мали б спонукати, перш ніж публікувати негатив про свою країну, принаймні, пересвідчитись у його достовірності та коректності формулювань? Чому не спрацьовують вони в інших випадках, коли видання з радістю повідомляють про першість або високе (чи навпаки – невисоке) місце України в міжнародних рейтингах і антирейтингах? Звідки мазохістичне задоволення, із яким українцям повідомляють, що їхня країна знов у чомусь відстала від Зімбабве?