Слова директора ТО громадсько-політичних програм Марини Бондаренко про те, що виробництво програм «Сільський час» та «Садиба+» «призупинено до розробки нової концепції» свідчать про те, що президент НТКУ Віталій Докаленко не інформує про свої плани не тільки трудовий колектив, а й директорів об'єднань.

 

Про рішення припинити виробництво «Сільського часу» з нового року пан Докаленко повідомив мені особисто, коли я пішла до нього просити, щоб бодай частину спонсорських коштів таки спрямували на розвиток програми. Мотивація традиційна: «не змінилися показники». Очевидно, мався на увазі рейтинг, який, як відомо, в селі просто не вимірюється. Та й для чого потрібен рейтинг? Для залучення спонсорів та рекламодавців. І ті, й інші у програми є. І фінансові показники програми протягом останнього року змінилися кардинально. Причому спонсорами і рекламодавцями програми  «Сільський час»  є не виробники горілки і не потужні банки, а компанії, які вкладають кошти у розвиток виробництва сільськогосподарської продукції, інфраструктури села, покращення рівня життя селян. Власне, тільки завдяки їхній підтримці програма й існувала, адже на її виробництво протягом усього періоду керівництва пана Докаленка не виділено жодної касети, жодної зміни монтажу, а камера виділялася в кращому разі по 1 зміні не частіше, ніж раз на два тижні.  Це – на 45 хвилин щотижневого ефіру! Я вже не кажу про відрядження, які не підписувалися тижнями, про те, що жодна з пропозицій про розвиток програми не мала жодної ж відповіді.

 

Я усвідомлюю, що після оприлюднення цієї інформації на мене поллється бруд і розпочнуться заходи, спрямовані на звільнення з роботи – все це вже проходили мої колеги, які насмілювалися висловлювати критичні зауваження щодо методів керівництва пана Докаленка та його найближчого оточення. Всі члени  творчої групи програми також попереджені про можливі репресії. Але критичну межу вже перейдено: замість того, щоб розвивати проект власного виробництва – єдину програму для селян, її замінюють комерційним форматом стороннього виробника. Те ж саме свого часу відбулося з щоденною інформаційною програмою «Вісті сільські» Сергія Сиволапа, потім зникла «Межа» Тамари Метерчук…Тепер і до нас черга дійшла.

 

Я могла б навести ще чимало фактів, та не хочу перевантажувати читачів «Детектор медіа», якій ми завжди вдячні за критику, хоча вона, очевидно, через відсутність об’єктивної інформації, і не завжди була справедливою.