Невдоволення працівників Національної телекомпанії України після виплати зарплатні за листопад сягнуло критичної межі. Несподівано люди отримали неповну суму премії, до якої вже звикли і яка, за словами одного з працівників каналу, була «стабільною, як Старий Завіт».

 

«Оскільки НТКУ – державна структура, там дуже складна система нарахування зарплат. Згідно з нею, основну частину зарплати становить премія. В інших структурах премія – це 20-30% зарплати, а в НТКУ оклад – третина або половина тих грошей, які отримує працівник», – пояснює голова Київської незалежної медіапрофспілки (КНМП) Михайлина Скорик.

Обурені недоотриманням коштів, про яке їх ніхто не попередив, члени осередку КНМП в Національній телекомпанії України – працівники творчого об’єднання громадсько-політичних програм – 12 грудня провели збори. Запросили й керівництво, яке, втім, збори проігнорувало. Щоправда, наступного дня відбулися ще одні збори цього ж ТО, які провели двоє віце-президентів НТКУ, Андрій Слободян та Володимир Задорожний. Вони пояснили логіку дій керівництва: зменшивши декому з працівників коефіцієнт преміальних, воно… заохотило тих, кому премію виплатили повністю. Нагадаємо, подібна аргументація була в топ-менеджменту каналу «Інтер» під час січневої кризи 2007 року.

 

«Виплата премій, за словами членів профспілки, регулюється державними документами і рішеннями Держтелерадіо. І цього разу комітет видав наказ про те, щоб видати всім співробітникам НТКУ премію в розмірі 200% від окладу. Але, коли премію розподіляло керівництво НТКУ на Мельникова, 42, виявилось, що одні працівники отримали 200%, інші – 100%, 50%, 25%...», – каже Михайлина Скорик. Працівники, природно, вважають таку систему розподілу премій дискримінаційною і такою, що не відповідає трудовому законодавству. Адже, згідно із статтею 97 КЗпП та статтею 15 Закону «Про оплату праці», умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат підприємства встановлюються у Колективному договорі, а згідно із законом «Про колективні договори і угоди», зміни та доповнення до колдоговору вносяться тільки за взаємною згодою сторін.

 

7 червня 2007 року керівництво НТКУ видало розпорядження №35-р, не узгоджене із професійними спілками, яким дозволило собі визначати розмір премії самостійно. Раніше, згідно з усіма переліченими законами, а також додатком №1 Положення про преміювання, члени колективу отримували премії, які вважали частиною зарплатні. Коефіцієнт «1» не вважався підвищеним, а навпаки – базовим; менший виставлявся лише за наявності порушень. Коефіцієнти преміювання співробітників визначали керівники проектів на підставі звітів про роботу за місяць.

 

Профспілкові збори 12 грудня ухвалили звернення до президента НТКУ Віталія Докаленка та віце-президента з юридичних питань Андрія Краснощока, в якому висловили протест проти несправедливого преміювання у вересні-листопаді 2007 року. Віце-президент НТКУ Андрій Слободян повідомив «Детектор медіа», що керівництво офіційно відреагує на це звернення згодом.

 

Про те, що премії для працівників ТО громадсько-політичних програм розподіляв особисто Андрій Слободян, повідомив він сам під час зборів 13 грудня. 200%, пояснив він, отримали ті, хто працює на нових проектах: вони, по-перше, протягом листопада мали підвищене навантаження, по-друге, працюють на перспективу. Коли інші, які працюють «не на перспективу», почали обурено вимагати виплатити їм премію в повному обсязі, Андрій Слободян відповів: він нікому нічого не винен, адже керівництво компанії має право заохочувати тих, хто працював більше і краще.

 

Найбільше суперечок виникло щодо «більше» і «краще»: ображені вважали, що вони працювали не менше й не гірше. Їх попросили довести, що вони працювали у листопаді більше, ніж у жовтні. Коли ж віце-президенту нагадали, що прибиральниці отримали максимальну премію, хоча обсяги їх роботи не зросли, той запропонував творчим працівникам перейти на посади прибиральниць.

 

Незадоволення у працівників НТКУ викликало й те, що нові працівники, пропрацювавши лише кілька днів, отримали максимальну премію Крім того, образила й різниця у зарплатах між керівництвом та рядовими працівниками: одні отримали за листопад 900 гривень, інші – 12 тисяч. У ТВО «Новини», як стало відомо «ТК», ситуація аналогічна: деякі регіональні кореспонденти не отримали премії взагалі.

 

Директор ТО громадсько-політичних програм Марина Бондаренко запевняє, що процес розподілу премій не був одноосібним чи закритим. «Ми збираємо звіти за підписами керівників проектів, аналізуємо їх, обговорюємо з керівником профспілки та вносимо пропозиції, – каже Марина Бондаренко. – Звісно, віце-президент має право скоригувати суми. На самому документі стоять три підписи: мій як директора об’єднання, голови профспілки Надії Шевченко та віза віце-президента. Зараз керівництво намагається змінити систему преміювання, ліквідувавши зрівнялівку. На зборах колективу обурювались лише ті, хто не отримав максимальної премії. Я переконана, що депреміювання не було».

 

Протягом зборів 13 грудня було поставлено чимало запитань, які вже давно потребують відповіді. Чому без обговорення художньою радою та без будь-яких пояснень для команди закриваються проекти? Чому нові проекти виробляють не працівники НТКУ, а комерційні продакшни, наприклад, ESGroup? Яким чином працівники можуть проявити себе, якщо їхню роботу доручають робити іншій компанії? Чому керівництво НТКУ не звітує перед колективом, як того вимагає колективний договір? Якою є концепція мовлення каналу?

 

«Для нас головне – не програми, а години мовлення, – пояснює віце-президент НТКУ Ігор Толстих причини закриття проектів, передбачених держзамовленням на 2007 рік. – Якщо ми закриваємо одну програму, то замість неї відкриваємо іншу. Це наше право. Наприклад, замість “Толоки” – “Один за всіх”, замість “Межі” – “Країна ua”. Головне, аби ми вкладались у години держзамовлення. На сьогодні ми його виконуємо. Стежимо за часом, рейтингами, і якщо ці програми мають погані показники, то ми, як і комерційні канали, приймаємо рішення, що цей проект не треба тримати, а натомість варто зробити такі, які б дивилися глядачі».

 

Держзамовлення, за словами Ігоря Толстих, – дуже складна система, що регулюється низкою документів Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів та Держтелерадіо. Контракт між НТКУ та Держтелерадіо уточнює хронометраж і тематику програм. Тематика проробляється й узгоджується обома установами. Новий контракт на наступний рік НТКУ має надати в Держтелерадіо 27 грудня; попередньо відомо, що 2008 року державна телекомпанія планує збільшити час власного мовлення та кількість реклами. Приблизно 2400 з 5500 годин планується під власний продукт – це приблизно 6 годин на добу.

 

«У нас є ліцензія, яка визначає, скільки годин ми повинні відводити під громадсько-політичне, а скільки – під розважальне мовлення. Розважальної тематики має бути більше, ніж громадсько-політичної, – розповідає Ігор Толстих, який фактично стежить за виконанням держзамовлення. – Рішення щодо закриття або відкриття проектів приймає президент НТКУ. На яких підставах він це робить, мені невідомо. Моя справа – стежити за тим, щоб виконання держзамовлення було прозорим, щоб до нас не було претензій із боку контролюючих органів щодо неправильного використання бюджетних грошей».

 

За те, що соціально значущі програми транслюються не у прайм-тайм, а вночі, Ігор Толстих також не відповідає: сітку мовлення готує програмна служба і затверджує президент НТКУ. Контракт на держзамовлення не встановлює часу виходу програм.

 

Раніше, кажуть працівники ТО громадсько-політичних програм, вони виробляли понад 20 власних проектів, а тепер залишилось дев’ять – хоча штат збільшився. Марина Бондаренко конкретизує: у 2007 році закрито проекти «Спотикач», «Рада», «Контрольний пакет», а деякі інші – «Сільський час», «Садиба плюс» – призупинені до розробки нової концепції. «Натомість керівнику закритих проектів “Рада” та “Контрольний пакет” Тамарі Метерчук запропонували зробити нове громадсько-політичне ток-шоу “Наступний лідер”. Воно з’явиться в ефірі навесні 2008 року. Крім того, об’єднання готує до запуску в наступному році жіноче конфліктне ток-шоу “Правда в очі” з Ларисою Губіною; технологічно складне ігрове бізнес-шоу для студентів “Бізнес-чемпіонат”, пілот якого вже знято; щоденну соціальну програму для домогосподарок і підсумковий аналітичний тижневик. Крім того, ми продовжимо цикл публіцистично-документальних програм про національні меншини “Між нами”. На початку року було 15 проектів, тепер – 10», – розповідає пані Бондаренко. Вона, як і Ігор Толстих, наголошує: головне – не кількість, а якість продукту, який іде в ефір.

 

Утім, більшість співробітників ТО, чиї проекти закрили, стверджують, що мотивація керівництва їм невідома, адже обговорювати такі рішення з колективом тут не вважають за потрібне. Так, Тамара Метерчук не розуміє, чому закрили «Раду» і «Контрольний пакет», що були серед найбільш рейтингових програм каналу. «“Рада” входила до п’ятірки найрейтинговіших продуктів НТКУ. Її закрили у липні, коли йшла підготовка до позачергових парламентських виборів. У нас не знайшлося часу для громадсько-політичної програми, яка так потрібна була перед виборами, зате знайшовся час для програми про собак. У таких діях складно знайти логіку», – каже вона. Тамара Метерчук дивується: навіщо було обґрунтовувати необхідність випуску цих програм на держзамовлення, а потім їх закривати? «Чому на телеканалі нема прямих включень із місць надзвичайних подій? Коли були катастрофи під Ожидовом чи на шахті Засядька, у нас про це було тільки 3 хвилини в новинах. У прайм-таймі мають показувати програми про громадсько-політичне життя України, а не вторинний – чи не знати якої свіжості, – закуплений іноземний продукт!», – вважає пані Тамара.

 

Деякі проекти, які готують уже майже рік, ніяк не можуть вийти в ефір. Як повідомила керівник проекту «Бізнес-чемпіонат» Катерина Кацан, наказ на виробництво програми був підписаний 14 червня 2007 року, у бюджеті на проект виділені чималі кошти, написано наперед сценарії восьми програм… Але проект цього року в ефір так і не вийшов. Відтак, оцінювати у, так би мовити, «трудоднях» ефективність роботи працівників НТКУ навряд чи коректно, адже їхній потенціал свідомо не використовується керівництвом, якому вигідніше залучати сторонні компанії.

 

Штат Національної телекомпанії України – майже 2000 осіб. Приблизно стільки ж працює у групі «Інтер» з усіма її нішевими каналами, продакшнами та супутніми компаніями. Але якщо в НТКУ – 18 годин мовлення, із яких менше третини становить продукт власного виробництва, то в каналів групи «Інтер» разом – у кілька разів більше; сукупна ж частка аудиторії комерційної групи перевищує показник НТКУ у 15 разів! Громіздкий організм державної телекомпанії, який давно потребує докорінної перебудови, живе переважно на бюджетні, себто наші з вами, платників податків, гроші.

 

Частина працівників Першого національного вважає, що більшість хронічних хвороб відійде у минуле, коли канал стане суспільним і витрати контролюватимуться громадськими (наглядовими) радами. Свого часу на каналі працювала ініціативна група, яка розробила проект поетапного перетворення НТКУ на суспільного мовника. Проте є тут і прихильники збереження державного загальнонаціонального телеканалу. Наприклад, Тамара Метерчук. Хоч вона й упевнена, що її позиція «немодна», але вважає, що тільки так можна зберегти інформаційну безпеку України. Але й перші, і другі переконані, що загалом владі зараз не до Першого каналу.

 

Одна з характерних проблем державного телеканалу – страх перед публічністю – притаманна як керівництву, так і рядовим журналістам. Зрозуміло, всі вони переживають за свої робочі місця. Працівники НТКУ часто телефонують або пишуть до редакції «ТК», повідомляючи про ті чи інші проблеми, просять оприлюднити ці факти, але лише без посилання на них. Нещодавно людина, яка повідомила «ТК», що ТВО «Новини» переселяють у підвальне приміщення, у відповідь на прохання дати коментар відіслала нас до іншої людини. Та, у свою чергу, все підтвердила, але також із проханням не посилатися, запропонувавши звернутись по коментар до ще одного колеги. І так – шість разів; жоден із тих, із ким ми говорили, не погодився говорити відкрито.

 

Про те, що ТВО «Новини» мало зустріти Новий рік у новому, відремонтованому й модерно облаштованому підвальному приміщенні, сайт Першого національного сповістив ще влітку. Проте хвилюватися люди почали лише тоді, коли почався ремонт. Новинарі висловлювали незадоволення з приводу того, що у 21-поверховому будинку для них знайшлося місце лише у підвалі, тоді як багато поверхів орендують сторонні організації. У приміщеннях, які ТВО «Новини» займають зараз, нещодавно зроблено якісний ремонт. «Кошти, які вкладаються у підвал, можна було виділити на регіональні корпункти, які мають нагальну потребу в грошах», – каже випусковий редактор «Новин» Людмила Сивак. Кому дістанеться звільнений поверх, точно ніхто не знає, але є кілька версій: «1+1», ESGroup, представникам якогось російського телеканалу… Два поверхи в «Олівці» (Мельникова, 42) займають «Плюси», один – ESGroup, один – продакшн, що виробляє «Шоу Оксани Марченко», один – ТРК «Ера». Розміщуються тут також корпункти інших каналів. Незадоволені працівники НТКУ й використанням сторонніми організаціями їхніх студій.

 

Відсутність комунікації між керівництвом державного телеканалу та колективом – одна з головних причин напруженої атмосфери на НТКУ. Працівники телеканалу хочуть, щоб із ними рахувались і, принаймні, пояснювали свої дії. Зокрема, в одному з пунктів рішення зборів 12 грудня йдеться про відновлення регулярних щомісячних (або частіше) редакційних зборів.

 

Закритість багатьох процесів на НТКУ непокоїть і КНМП. У Михайлини Скорик складається враження, що таким чином керівництво прагне розправитись із «неугодними».

 

«Зараз ситуація є особливо напруженою. Раніше люди мовчали, але зараз обурення накопичилось, і вони готові на радикальні кроки, – каже Михайлина. – На каналі з’явилося чимало чужих проектів, прийшли продакшни, тоді як значна частина колективу Першого національного не має роботи, адже власні проекти не запускаються. Є програми, над якими працюють, готують пілоти, але які потім не потрапляють в ефір. Керівництво компанії оцінює роботу кваліфікованих режисерів нижче, ніж метрополітен – роботу касирів, які видають жетони! Профспілка дуже уважно стежить за ситуацією. Оскільки хвиля обурення наростає, думаю, керівництву треба вийти на розмову з колективом і пояснити, що відбувається, інакше обурення перейде критичну межу».

 

Коли цей матеріал готувався, до редакції «ТК» зателефонувала PR-директор Національної телекомпанії України Лілія Кавецька. Вона зажадала, аби ми надали їй для ознайомлення текст перед публікацією, аргументувавши це тим, що автор начебто не мала права бути присутньою на зборах колективу. (Зазначу, що автора, як члена КНМП, на ці збори запросили члени осередку профспілки, і жодного повідомлення про закритий режим зборів не було.) Почувши відмову, пані Кавецька пригрозила, що «ставитиме питання перед холдингом» (очевидно, йдеться про холдинг «Главред-медіа», до якого входить «ТК») щодо того, що наше видання постійно критикує Перший національний. Крім того, пані Кавецька наполягала, аби в матеріалі були названі прізвища тих, хто недоотримав премію, із зазначенням того, що вони «нічого не роблять».

 

Така поведінка представників телеканалів не є чимось екстраординарним – «прикрутити» критику на свою адресу, звернувшись до інвестора «ТК», намагаються вже не вперше. Та все ж таке ставлення до медіа з боку піар-служби саме державного мовника (а його керівник Віталій Докаленко наголошує на тому, що канал вже, власне, є суспільним!) дивує. Замість того, аби забезпечувати комунікацію з медіа, аби відкрито говорити про наявні на каналі проблеми та засоби їх вирішення, що пропонуються керівництвом, PR-директор телеканалу робить усе можливе, аби з каналу не стався витік негативу. «Забуваючи», вочевидь, що НТКУ фінансується за рахунок платників податків, тож громадяни мають право знати про все, що там відбувається. Однак теперішня організація керівництва Національної телекомпанії, а також відсутність передбачених законом громадських рад, дозволяє її президенту та віце-президентам ні перед ким не звітувати і, отже, бути вільними від відповідальності.

 

«Детектор медіа» в жодному разі не збирається втручатись у редакційну політику Національної телекомпанії України і не має на меті «критику заради критики». Звинувачення у навмисному тенденційному «мочінні» НТКУ не відповідають дійсності: на сторінках «ТК» з’являється чимало матеріалів про відкриття проектів на Першому національному, повідомлень про заходи, організовані НТКУ, та статей про її продукт – зокрема й позитивних, якщо є за що хвалити. Але, можливо, пані Кавецька вважає, що Національну телекомпанію нема за що критикувати?

 

 

Задорожний: Я подписывая платежку на 2 млн премий, создаю себе большие неприятности, поскольку у меня нет документально оформленных оснований. Премия в ноябре была разбита на максимальный коэффициент и 0,5 и 0,25. Как только у НТКУ появилась возможность выплатить 200% премии, было указание выдать премию только тем, кто соответствует положению по премированию, а оно гласит, что максимально могут быть премированы те, кто занимается новыми проектами, у которых есть повышенная интенсивность труда и т.д. Поэтому, чтобы поддержать интенсивный труд мы этим людям выдали премию, которая соответствует максимальному уровню коэффициента. Все остальные получили достаточное премирование по суммам. Поэтому никакого снижения премирования не было. 

Запитання: А прибиральниці та відеоінженери також мають право на премію? 

Слободян: Я не занимался уборщицами и видеоинженерами. Вы хотите занимать эту должность – пожалуйста. Видно, их начальник посчитал, что они достойны получать 200%. У нас особый подход к премированию людей. Мы должны стимулировать тех, кто работает на перспективу. Дайте нам, руководству, премировать тех, кто работает на развитие телекомпании.  

Запитання: Что это за деньги, которыми нас премируют? 

Задорожний: Это деньги со спецфонда, заработанные телекомпанией. У нас есть постановление – всеми нами подписанное. Алгоритм следующий: по количеству денег, которые есть в телекомпании, мы по возможности выплачиваем премии, потому что мы все знаем, что на одну ставку, которые у нас маленькие, прожить тяжело. Мы определяем максимальную цифру и доводим ее до руководителей подразделений, что, например, максимальная цифра может быть оклад, или два оклада. Потом руководитель, зная, кто как работает, выставляет 0,25, 0,5 или 100%.  

Запитання: Деякі програми закриті раніше, люди продукт не виробляють, їм не виплачується премія., тому що немає інтенсивної роботи.

А якщо люди щось розробляють, пишуть сценарії, то це не інтенсивна праця?  

Задорожний: Человек, который получил коэффициент 0,25 при 200% премии получил не меньше, чем в прошлом месяце.

Слободян: Интенсивно – это когда съемки идут на протяжении суток. Все будут получать только по выработке. Мы работаем на производстве. 

Режиссер программы «Аудиенция»: Главное не деньги, а главное – принцип. В нас грубо плюнули. Я тут сидел с 8 утра до пол одиннадцатого.  

Слободян: Чем отличался октябрь от ноября?  

Режиссер программы «Аудиенция»: Например, я гонял посла Кореи 10 раз, потому что у нас была одна камера и одна радиопетличка для двоих. Потом петличка накрылась и мы писали на пушку. И программа вышла не хуже других. А могла быть еще лучше. Если вы платите такие деньги, то мы будет на столько и работать. У нас нет азарта к работе. У нас в программе есть реклама, мы еще зарабатываем деньги. Скажите, а Виталий Викторович подписал 200 или 100?  

Слободян: Виталий Викторович подписал 200. 

Режиссер программы «Аудиенция»: Так почему я получил 100? 

Слободян: Потому что вы выполняли в ноябре такой же объем работ, как и в октябре. Тогда вы получили 100% при коэффициенте 1, а сейчас 0,5 при коэффициенте 2.  

Кацан: У компанії запроваджено подвійні стандарти. Творчі працівники стали рангом нижче, ніж ті, які їх обслуговують. Редакція спортивних програм отримала класний подарунок до Нового року – 200% премії. А наше об’єднання, що, не працює? У нас є багато людей, які не задоволені таким преміюванням. Ми запрошували панів Слободяна та Задорожнього, щоб вони прийшли і поговорили з колективом, розібралися, в чому річ. Ми забезпечуємо виробництво. Щоб запустити проект, треба скласти кошторис. Хто його складає? Плановий відділ? Ні, ми. То чому вони отримали 200%, а ми ні. В компанії існують профспілки і вони мають право бути почутими. Якщо в компанії складається конфліктна ситуація, то треба обговорити. Люди незадоволені, а з ними не говорять.

Радник президента НТКУ поставила запитання Катерині Кацан: Що ваша творча група за два роки особисто зробила для телекомпанії? 

Кацан: Я знала про таке запитання. Тепер працівники повинні будуть доводити (якщо вони не на новому проекті), що у них збільшився обсяг робіт, тоді вони отримають максимальну премію. Але проекти закриваються. Нові виробляються продакшнами, або новими людьми. А старі без роботи.  

Слободян: За что мы руководству заплатили 200%? За то что благодаря ему мы запустили в ноябре четыре или пять новых проектов, которые уже находятся в пилотном периоде. Благодаря им мы обеспечили работой и премией на следующий месяц. Чтобы открывать новые проекты мы должны делать стимул для вас же.  

Кацан: Ми обговорюємо наслідки, а потрібно причини. А причини в тому, що профспілки не долучені. Не може керівник знати завантаження працівників. 

Слободян: Нет, руководство четко знает, но про превышение нагрузки мы не можем знать.  

Кацан: В новинах та сама ситуація, вони також пишуть заяви. Давайте не поглиблювати конфлікт, а розбиратися конкретно. Треба людям повернути премію.  

Слободян: Каждый вопрос будет рассмотрен отдельно. Никто просто так возвращать деньги не будет. Докажите мне, что я должен вернуть. Ту премию, которая предназначена по другим показателям? Давайте обратимся не в профсоюз, а к руководителям. Я хочу чтобы в вашем объединении появились действительно качественные проекты, на которых можно действительно можно зарабатывать деньги. А где мне взять деньги для поощрения тех, кого нужно поощрять? Из своего кармана? У меня не хватит денег. 

Голос із залу: Грамоту ему дайте. 

Запитання: Почему снимают программы? 

Слободян: Если ее снимают, значит на то есть причины. А где распоряжение? Ее просто приостановили, но не закрыли.

Кацан: Я розумію, хтось дійсно інтенсивніше працює, але різниця в зарплатах в 10 разів. Є зарплати 1200 грн., а є 12 тис. грн. Ми вас закликаємо, давайте робити по-людськи, якщо людину позбавляють премії, то їй потрібно письмово пояснити. 

Задорожний: Это не есть депремиювання. 

Кацан: За мій проект було подано 4 чи 5 концепцій, солідних, запатентованих. Потім ми працювали над концепцією програми «Бізнес-чемпіонат», який підписаний на виробництво 14 червня. У нас змінилося керівництво, нам сказали: «Перечекайте вибори». Пілот зроблено, напрацьовано вісім сценаріїв, ми готові писати, але нам немає можливості писати. 

Слободян: Но интенсивности работы не было? Не было! Когда будет, тогда мы вам выплатим максимальную премию.  

Запитання: Вы хотите, чтобы мы интенсивно работали, при этом закрываете программы, даже не объясняя почему? 

Слободян: Мы закрываем, если очень низкий рейтинг программы. 

Запитання: А у нас есть высокий рейтинг? Назовите эти программы. 

Слободян: У нас не отчетное собрание и я отчитываться не буду. 

Задорожний: У нас есть много вопросов по поводу открытия и закрытия. Чтобы их снять, сейчас рассматривается новое положение, а потом будем его обсуждать. Ищите себе работу. Я что должен ходить и просить вас дайте мне работу. Кто хочет работать, тот будет работать. У нас сейчас куча проектов открывается. 

Учасник зборів: Доплатите нам деньги. 

Слободян: Обратитесь к своему непосредственному руководству, докажите ему, что у вас был больше объем работ, и мы за него доплатим, но мы вам ничего не должны. 

Учасник зборів: Нет, вы нам должны. Сейчас вы выиграли, но вы не знаете, кто потом выиграет. 

Слободян: Почему вы нас отделяете? 

Учасник зборів: Потому что, если бы я был нашим кураторам и моим людям не доплатили денег, я бы от своей премии вообще бы отказался. Почему на нас сэкономили? 

Слободян: Деньги пошли на развитие телекомпании… 

Учасник зборів: Почему вы раньше об этом не думали? А только сейчас задумались? Вы обещали выплатить премию за выборы, где премия? 

Радник президента (перерахувала, за що, згідно з новим розпорядженням, повинні виплачувати максимальну премію прим. – Ред.): Задумайтесь, достойны ли вы ее получить? (Найбільший сміх викликав пунк про виробництво проектів високого рейтингу. – Ред.). 

Задорожний: Я лично подписал платежки, подписал коэффициенты, беру вот это положення, где написано, за что максимальный коэффициент. Потом меня лично накажут за то, что я израсходовал бюджетные деньги необоснованно. Вы потом хоть все 2 тысячи человек придите и расскажите, что вы хорошо работаете. КРУ это не нужно, им нужна бумага. Когда я подписываю платежку на 2 млн грн., я подписываю себе на самом деле очень большие проблемы. Потому что никто с руководства не дал нормального описания, за что он ставит единицу. Мало того, эту бумагу (про обоснование коэффициента. – Ред.) обозвали «злочинным актом». Поэтому у меня очень большие требования. Почему я должен платить три оклада? Если есть законодательство и есть наше внутреннее положення про премиювання, где четко описано, за что платить максимальную премию. Поэтому у меня большая просьба, если мы добиваемся три с половиной оклада, то давайте обоснуем за что. Кроме того, за последний год поднялись зарплаты. И я замечу, что, когда поднимались зарплаты, денег на это дополнительно никто не дал. Минфин нам только прислал бумажку, что мы обязаны увеличить ставки на 10-15 %, при этом в размере того бюджета, который нам дали. Поэтому проявите смекалку, увольте, например,10-15% работников компании. Это же не есть нормально, понятно… 

Учасник зборів: Але ж керівництву підняли оклад на 15%, а журналістам на 6-7... 

Задорожний: Если я не ошибаюсь, у журналистов в начале года был оклад 350, а сейчас какой? 

Кацан: Що ви таке кажете? Було 923, а зараз 980. 

Задорожний: У нас 70 или 80 млн, то есть 70% финансирования компании уходит на зарплату. 

Учасник зборів: То, что касается того, что Андрей Николаевич имеет право кого-то, того, кого он посчитает нужным, поощрить, то никто с этим не спорит. Вместе с руководством объединений. Но получается такая система. У нас в целом на УТ работает 1 900 человек. Есть возможность всем 1900 дать 200 процентов? Так получается, что есть. И если с этих 1900 200 не получают 200%, а 1700, включая видеоинженеров, бухгалтерию, плановый отдел и другие получают, то получается, что это не премирование, а депремирование. Вот если бы с 1900 1700 получили один, а 200 – два оклада, вот тогда было бы премирование.

Слободян: Откуда у вас такие данные?

Учасник зборів: Да практически все получили. Например, бухгалтерия, она что – интенсивнее работала, чем в сентябре? Они же ничего не производят, а премию получили. Ну как так?