Під Новий рік на Першому Національному транслюватиметься друга частина циклу «Улюблені пісні минулого століття». Фільм другий, під назвою «Два кольори», об’єднає найпопулярніші композиції 60-х років.
Така назва була обрана колективом ТО «Музичних та розважальний програм» НТКУ не випадково. «Два кольори» - цю пісню створили у 60-х двоє видатних людей – композитор Олександр Білаш та поет Дмитро Павличко. Композитора, на жаль, вже немає серед нас, але, якщо б він написав лише цю пісню і більше нічого, він би вже став класиком української пісні. Саме його мелодія зробила рядки пісні безсмертними. Вони проходять крізь душу кожного з нас – «Червоне – то любов, а чорне – то журба…». В Україні вишиванка та рушник, вишиті червоними і чорними нитками, вважаються оберегами. Вони захищають людину від нечистої сили, всілякого лиха і зла, від «чорного» ока.
Першим виконавцем «Двох кольорів» був Анатолій Мокренко, далі вже ця пісня переходила від покоління до покоління. І зараз Ії співають, як співають народні пісні: у колі друзів, на свято, за столом під чарочку…
Пісня «Два кольори» - це оберіг, в якому живе безсмертна душа українського народу і саме ця пісня об’єднує цикл улюблених пісень 60-х років 20 століття. Ці пісні зігрівають душу та серце щирим словом і чистою красою музики.
Загалом, концерт «Улюблені пісні минулого століття» складається з семи частин. Кожний окремий концерт – це віддзеркалення певного десятиліття. Від зірок української естради, що взяли участь у записі окремих музичних циклів, можна було почути багато цікавого. Народна артистка України Руслана розповіла історію пісні «Світанок», яку вона виконала в одному із циклів «Улюблених пісень минулого століття»:
- Цей мотив прийшов до мене, коли я ще не міркувала над категоріями «хітовості» форматів. Я пригадую, коли ми записали цю пісню, були дуже задоволені. Вона пролежала майже рік, доки ми почали її показувати людям. У нас, тоді була невеличка студія при «Радіо-Люкс», де записувались рекламні ролики. Ця композиція була однією з моїх перших пісень. Щоправда, з’явилася вона після перемоги на «Слов’янському Базарі». Вона одразу отримала широку ротацію на радіо. Пригадую: її слухали тоді ефірі ледь не кожної радіостанції від Донецька до Коломиї, від Одеси до Харкова . І приїхати у якесь місто та сказати: «Де він, мій день?» - це означало, як після «Євробачення» сказати: «Гей, дикі танці!». Тоді, у 1998-99 році ми зняли на цю пісні кліп з чудовою командою з Донецька! Це була перша моя професійна кіноробота. Так, розпочалася моя професійна доля. Для мене назавжди ця композиція залишиться дуже зворушливою. Адже її написав мій чоловік.
Новий рік для Руслани особливе свято. А тому, усіх глядачів Першого Національного вона залюбки привітала з наступаючим роком: «Я хотіла б побажати дуже просту та вічну річ – бути усім щасливими!»
31 грудня, о 21:50 на Першому Національному – «Два кольори. Улюблені пісні 60-х.»
Третя частина музично - новорічного проекту Першого Національного присвячена «Улюбленим пісням 70-х.». Уособленням цього періоду стала пісня «Червона Рута». Вона була написана буковинський композитором Володимиром Івасюком. Саме у 70- ті роки він вже заявив про свій яскравий музичний талант. Його ім’я нині є символом української сучасної пісні. На Личаківському цвинтарі у Львові, де поховано Івасюка, завжди живі квіти. Адже люди пам’ятають і шанують пам'ять композитора, бо кожна з його пісень – найкраща, наймудріша, найдобріша.
А от найпопулярніша - «Червона рута». Вона і сьогодні лунає, відкриваючи всеукраїнський фестиваль естрадної пісні ім. Володимира Івасюка у виконанні молодих співаків, набуваючи більш сучасного звучання і не втрачаючи свого неповторного колориту. Першими її виконували Василь Зінкевич та Назарій Яремчук.
Назву пісні «Червона рута» - квітка з Полонини – взяв собі й однойменний український фестиваль. Він подарував Україні чимало імен - нині відомих зірок української естради. Мабуть, така доля цієї пісні: легка, щаслива і гарна, мов квітка, яка дарує радість, натхнення тим, хто її знайде. Дивіться 1.01.08, о 21.25 на Першому Національному!
