detector.media
Александр Владимиров
Леся Ганжа
13.12.2007 14:29
«А чому ви нами цікавитеся?»: інтерв’ю з передісторією
«А чому ви нами цікавитеся?»: інтерв’ю з передісторією
Генеральний директор Донецької ОДТРК Олександр Башун довго переконував «ТК», що для розмови з ним немає жодного інформаційного приводу.
«Детектор медіа» продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між «Детектор медіаю» та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та в післявиборний період.
 
У рамках моніторингу «ТК» приділяє увагу державним та комунальним ЗМІ, адже, по-перше, незабаром розмови про роздержавлення мають набути рис цілком конкретного закону, то чом не скористатися нагодою зафіксувати для історії стан державного мовлення напередодні роздержавлення. А по-друге, якщо на ринку державну й комунальну пресу значно посунули комерційні видання, то позиції регіональних державних телекомпаній, до речі, на відміну від загальнонаціональних державних мовників, і зараз видаються напрочуд міцними. Регіональний державний телересурс став ще привабливішим після того, як Держтелерадіо очолив Едуард Прутнік (лютий, 2007) і почав реформувати ОДТРК, на частотній базі яких колись планувалося створити наскрізний загальноукраїнський канал. Нині, як уточнив заступник голови Держтелерадіо Олександр Курдінович: «Перший громадський канал України не є телевізійним каналом у звичному розумінні цього слова... “Перший громадський” сьогодні – це програмний блок, що не має власної трансляційної частоти, а виходить в ефірі ОДТРК, ґрунтуючись на принципі обміну інформацією між регіональними мовниками».
 
Історія інтерв’ю з Олександром Башуном, гендиректором Донецької ОДТРК, розпочиналася, як і всі історії інтерв’ю: редакція «ТК» звернулася до донецького журналіста Олександра Владімірова з проханням підготувати для нас матеріал про Донецьку ОДТРК (27-й канал). Олександр надіслав статтю «Музей радянського телебачення», з якої пропонуємо розлогий уривок, що характеризує програмування каналу:
 
«Прайм-тайм для 27-го канала начинается с первого выпуска “Региональной службы новостей”. В то время как все национальные и региональные СМИ обсуждают проблемы правящей коалиции и вопросы законности указов Президента о роспуске Верховной Рады, новости 27-го канала рассказывают о том, сколько зерна собрали крестьяне Донецкой области в закрома родины и как одна шахта передает эстафету трудовой вахты другому коллективу горняков. Последующие два выпуска “РСН” чаще всего полностью повторяют увиденное в 16 часов. Мы с большим уважением относимся к труду земледельцев, металлургов и шахтеров, однако в новостях Донецкого областного государственного телевидения сюжеты о проблемах тружеников региона удивительно похожи на запомнившиеся зрителям еще с советских времен штампы о высоких производственных показателях, трудовом энтузиазме и гордости за созидательный труд.
 
После знакомства с новостями региона зрителям областного канала предлагается в зависимости от дня недели либо длящаяся около часа программа под названием “Культура Донетчины”, либо видеозапись какого-либо песенного фестиваля, состоявшегося за несколько месяцев до его трансляции. Затем, в среднем 3 раза в неделю, зрители могут посмотреть подготовленную одной из протестантских церквей программу “Всепобеждающий голос верующего”. В течение получаса англоязычный проповедник призывает уверовать в Господа и цитирует подходящие моменту фрагменты Священного писания.
 
Позаботившись о душе своих зрителей, 27-й канал обычно берется за их тела. Одной из любимых тем областного телевидения является программа “Доктор для позвоночника”, 30 минут рассказывающая о платной клинике, готовой прийти на помощь спинальным больным. Кроме проблем с позвоночником, 27-й канал с завидной регулярностью предлагает своей аудитории похудеть вместе с медицинским центром “Грация”. Обычно рассказ об уникальной методике похудения занимает 15-20 минут эфира и транслируется несколько раз в неделю. Если “Грация” и “Доктор для позвоночника” не помогут поправить здоровье, донецкое телевидение предлагает зрителям регулярный просмотр бесед со знахарками и целительницами, гарантированно исцеляющими от любых напастей. Если очень повезет, за один день можно познакомиться сразу с двумя из трех “потомственных ворожей”: Марией, Дарьей или Златой. Так, например, 20 сентября наиболее терпеливые зрители областного телевидения имели прекрасную возможность провести вечер в рассуждениях о том, какая церковь правильная и как избавиться от сглаза и порчи. Для начала им (45 минут) показывали протестантскую проповедь “Победоносный голос верующего”, затем (еще полчаса) о себе рассказывала “Удивительная женщина – Дарья”. Завершила эфир 27-го канала беседа (45 минут) с “Матушкой Марией”.
 
Все вышеназванные передачи показываются на областном телевидении годами! Например, видеофильм про целительницу Злату снят еще в 2003 году, но несмотря на это продолжает оставаться хитом 27-го канала. При этом перед показом не появляется специальная пометка, информирующая о том, что неприкрытая реклама медицинских и нетрадиционных медицинских услуг предлагается зрителям на коммерческой основе».
 
Утім, редакція «ТК» наполягла, щоби кореспондент неодмінно зв’язався із генеральним директором телекомпанії Олександром Башуном і дізнався його точку зору на програмну концепцію компанії, вислухав його аргументи, а також розпитав про те, що відбувається з компанією напередодні роздержавлення. Аналогічні матеріали робили кореспонденти «ТК» в Рівному й Запоріжжі: обидві статті фіксували позитивні тенденції реформування державного сектора мовлення, зокрема вкладення значних державних коштів у технічну модернізацію ресурсу (в Рівному назвали цифру 3,5 млн грн., в Донецьку зрештою назвали приблизно таку саму цифру – 668 803 доларів, отриманих цьогоріч від Держтелерадіо).
 
Однак поспілкуватися з паном Башуном виявилося непросто. Пан директор обласної телекомпанії спілкується зі світом виключно через секретаря. Саме так – через секретаря – він попросив нашого кореспондента передати всі запитання у формі інформаційного запиту. Такий запит на бланку редакція передала до Донецька. Однак обіцяних протягом місяця відповідей ми так і не отримали.
 
Спілкування із секретарем нагадувало дитячу гру. «З’єднайте, будь ласка, із паном Башуном» – «Я не можу з’єднати, передзвоніть до нього в кабінет за прямим номером».
 
Передзвонюємо в кабінет – факс, передзвонюємо знову на секретаря – не беруть трубку. Додзвонюємось, попереджаємо про норму закону, що зобов’язує надавати відповіді на інформзапити протягом 30 днів.
 
За кілька місяців наполегливого спілкування голос пана Башуна вдалося почути лише один раз. Пан директор передзвонив Олександру Владімірову, який потім так переказав зміст цієї розмови: «Олександр Сергійович сказав мені, що він перевірив і з’ясував, що такої громадської організації “Детектор медіа” не існує і він не збирається просто так випускати пару».
 
Тоді «Детектор медіа» звернулася до Держтелерадіо України з проханням допомогти нам отримати відповіді від телекомпанії й особистим проханням сказати затятому директорові, що ми все-таки існуємо. За деякий час ми отримали листа, в якому анонім із ДОДТРК замість відповідей на запитання запропонував нам... вивчити основи журналістики. Судячи з листа, наші запитання про роботу ОДТРК в Донецьку викликали чималі підозри і перестороги: мовляв, чому це ви нами цікавитеся? Для чого це вам треба? Або й ще краще: «Чому б вам було не поцікавитися нами раніше – десь році в 2003-му?»
 
Але апофеоз – «У вас есть свой план и мы должны в этом отыграть свою роль»! Конспірологічна теза про «таємний план» «Детектор медіа» («Чи є у вас план, містере Фікс?») в листі була висловлена кілька разів. Цитуємо фрагмент:
 
«Мы весьма признательны за настойчивое внимание к нашему каналу. Как свидетельствуют “Основы журналистики”, для хорошего материала необходим еще хотя бы хороший информационный повод. Судя по вопросам “Детектор медіа”:
- информационного повода нет;
- вопросы поставлены неинтересные (судя по всему ни корреспонденту, ни, заверяю вас, респонденту ): т.е. следует ждать такой же материал. Кому он нужен?
 
А по сему: для материала с хорошим информационным поводом “ТК” опоздала на 2-3 года. Тогда наш коллектив боролся за выживание и нуждался в помощи коллег. Её не было. И нет. И при таком, плановом подходе к подготовке материалов с давлением сверху через руководство или угрозы судебных разбирательств, вряд ли целесообразен.
 
Почему “ТК” не обратила внимание на социальные программы, на те, которые смотрит простой зритель, который пишет, спрашивает, вместе с нами переживает? Скажите, много ли каналов уделяют внимание пенсионерам, многодетным семьям, детям-сиротам?! На нашем канале такие программы есть. Они не привлекают внимание зрителей в барах и ночных клубах, но они тоже нужны обществу, нужны тем людям, которые не могут себе позволить посещать питейные и увеселительные заведения. Такие программы, к сожалению, не привлекают внимания рекламодателя. А “раскручивать” дорогостоящие и многочасовые передачи, которые нравятся рекламодателю, не можем позволить себе МЫ...
 
... Так вот: если уже есть свой план и мы должны в этом отыграть свою роль – в этом участвовать не хочется».
 
Після цього «ТК» написала офіційного листа на ім’я заступника голови Держтелерадіо Олександра Курдіновича, в якому змалювала перипетії в отриманні відповідей від ДОДТРК. Нас цікавило, чим зумовлена стратегія максимальної закритості гендиректора ДОДТРК і таке безапеляційне втручання в редакційну політику іншого видання, що дозволяє йому диктувати журналістові іншого видання, що того має цікавити, а що ні. Між іншим, на всі наші запитання щодо покриття каналу, комерційної реклами, програмування і т.д. в листі нам відписали: ваші запитання нецікаві, кому, мовляв, треба географія розповсюдження сигналу ДОДТРК (насправді, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, покриття ДОДТРК є одним із найменших серед обласних державних компаній – її сигнал покриває ледь 41% області)? Мовляв, ви питаєте, як продається реклама? Відповідь: «По договорам»:)) А про програмування з нами і геть на захотіли говорити, аргументуючи тим, що... жанрово-тематичний план ДОДТРК – це 109 сторінок.
 
Відповіді на запитання, які ми пропонуємо вам нижче, вдалося отримати тільки завдяки Держтелерадіо – за що щиро вдячні й пану Курдіновичу особисто, і прес-службі. Звісно, це не той діалог, на який ми розраховували: якщо один зі співрозмовників намагається довести, що розмовляти з ним геть нецікаво, то переконати його у зворотному та ще й через секретаря або через куруючу структуру навряд чи комусь вдасться.
 
Приміром, ми дуже хотіли би скористатися порадою аноніма з Донецька й поцікавитися, як на каналі приділяють увагу пенсіонерам, багатодітним сім’ям і дітям-сиротам... Але для цього, мабуть, довелося би ще зачекати десь місяці зо два – адже перша пропозиція щодо інтерв’ю надійшла Башунові в 10-х числах вересня, а офіційне звернення датоване 26 вересня 2007 року.
 
А все-таки шкода, що висловлювання Олександра Башуна не часто зустрінеш у пресі, адже в його тексті йдеться про наболілі проблеми державних ТРК: і неможливість розширювати покриття, і проблеми з виготовленням власного продукту, і роздуті штати (288 працівників на 14 годин мовлення). Проте тривожить інше: вочевидь, пан Башун переконаний, що це нікого, й зокрема «ТК», цікавити й не повинно. Між тим, державне мовлення існує коштом державного бюджету, який наповнюють платники податків, тобто ми.
 
– На сьогоднішній день, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, ДОДТРК покриває лише 41% області. Скільки ефірних частот ви маєте? Які причини такого малого технічного покриття? Які кроки вживаєте задля розширення частотного покриття ДОДТРК?
– Донецька ОДТРК має дві частоти і покриває 41% області. За останні роки ми взяли участь у багатьох конкурсах (зокрема, 2005 року 27-й ТВК м. Донецьк, 10 годин на добу; 49-й ТВК м. Краматорськ, 24 години на добу, та FM 103.2 м. Маріуполь, 24 години на добу; 2007 року – 25-й ТВК м. Артемівськ, 6 годин на добу та 8-й ТВК м. Дзержинськ, 4 години на добу), але Національна Рада віддала перевагу іншим компаніям.
 
Сьогодні задля розширення частотного покриття в межах чинного законодавства ДОДТРК бере участь у всіх конкурсах, які оголошує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України по Донецькій області. З травня поточного року ТРК працює на новому сучасному передавачі, що значно покращило якість сигналу. Сьогодні наші телепрограми бачать не лише в Донецьку, як дехто помилково вважає, а й у Великій Новосілці, Родинському, Дзержинську, Дебальцевому, Шахтарську, Сніжному, Комсомольському, Волновасі, решті населених пунктів області – тобто на її значній частині не лише за кількістю потенційних глядачів, а й за територією розповсюдження сигналу.
 
– Скільки годин мовлення має сьогодні ДОДТРК у різних населених пунктах?
– Обсяг мовлення ДОДТРК в усіх населених пунктах області визначений ліцензією і становить 14 годин на добу.
 
– Що являє собою сітка мовлення, чи є вона єдиною? Які ще канали працюють на частоті ДОДТРК (з якого року, за яких умов це сталося)?
– Сітка мовлення визначена умовами ліцензії Національної ради і ми її дотримуємося. На 27-му (мається на увазі 27-й ТВК м. Донецьк. – «ТК») каналі, згідно з рішенням Національної ради від 24 травня 2006 року №388 (протокол №1) в ефір виходить канал К1.
 
– На яких умовах на вашому каналі виходять передачі Донецької обласної ради?
– Передачі за участю депутатів обласної ради виходять в ефір на підставі чинних законів «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», а також Указів Президента і постанов уряду щодо висвітлення тієї чи іншої тематики, яка стосується питань державотворення або діяльності громад.
 
– Скільки годин власного продукту виготовляє ДОДТРК?
– ДОДТРК виготовляє 730 годин власного продукту на рік (редакція уклінно дякує панові Башуну, що не порахував цифру за століття :). – «ТК»).
 
– На яких умовах на державному телебаченні демонструються фільми про центр схуднення «Грація», про знахарок Дар’ю, Марію та Злату? Яку частку телевізійного ефіру займає показ цих програм?
– Матеріали приватних підприємців Л. Вантанеску, О. Орловської, центрів нетрадиційної медицини виходять в ефір на комерційних засадах згідно з відповідними угодами. Показ цих роликів (не фільмів) займає в середньому 5,5% загального мовлення на добу. Ми розуміємо, що це не найкращий ефірний продукт для державного телебачення, але його наявність допомагає нам утримувати та розвивати компанію.
 
– Скільки чоловік працює сьогодні на ДОДТРК? Який середній вік працівників вашого каналу? Чи передбачаються скорочення в телекомпанії? Чи виправдані ці скорочення?
– На сьогодні на ДОДТРК працює 288 фахівців. Середній вік працюючих у компанії – це як середня температура у хворих в лікарні: вона ні про що не свідчить. У нас працюють фахівці різних вікових категорій – є досвідчені, котрі досконало знають наявне обладнання, є ті, що прийшли нещодавно після учбових закладів, а є такі, що лише вчаться. А якщо конкретно – середній вік працюючих становить 36-37 років. Ми постійно працюємо над вирішенням кадрової проблеми та дається взнаки нестача професійних кадрів та небажання професіоналів працювати на державному телебаченні через низькі заробітні плати та високе навантаження на творчі групи. На жаль, такі проблеми є актуальними для багатьох ОДТРК.
 
– Яку суму цього року виділено Донецькій ОДТРК з Держкомтелерадіо на технічне переоснащення каналу? Як планується використовувати ці гроші, які програми зніматимуться в оснащених по-новому студіях?
– Завдяки Держкомтелерадіо Донецька ОДТРК зараз отримує комплекти нового студійного, монтажного обладнання на загальну суму $ 668 803. Це обладнання дасть змогу підвищити технічні параметри сигналу та підняти якість продукту ДОДТРК, сприятиме подальшому розвитку нашої телерадіокомпанії. Відбувається це в рамках виконання відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
 
– Ваше особисте ставлення до проекту «Перший громадський»?
– Проект «Перший громадський» усіляко підтримуємо. За співпрацею з ним Донецька ОДТРК – одна з найкращих, що і було зазначено на робочій нараді з цього питання, яку Держкомтелерадіо нещодавно проводив у Кам’янці-Подільському.
 
– Який продукт пропонуватиме Донецька ОДТРК для показу на «Першому громадському»?
– Донецька ОДТРК вже плідно працює з «Першим громадським». Як і інші учасники проекту, за графіком ми подаємо до студії «Першого громадського» відзняті відеосюжети, що висвітлюють життя місцевої громади, виходимо в прямому ефірі з добіркою сюжетів. В разі необхідності поза графіком передаються включення за актуальною проблематикою чи на висвітлення певних резонансних подій. Крім того, зараз для «Першого громадського» ми працюємо над програмою з робочою назвою «Поза часом». Вона буде мати соціальне спрямування.
 
Олександр Владіміров, Донецьк, для «Детектор медіа»
Леся Ганжа, «Детектор медіа»
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY