У публікації «Дзеркала тижня» № 46 (675) 1 — 7 грудня 2007 під назвою «Батько за сина. Михайло Івасюк: удари долі та «битви екстрасенсів» (автор Тетяна Козирева) родичі Володимира Івасюка звинуватили знімальну групу «Битви екстрасенсів» (СТБ) у безпардонності: «Позбавила спокою і її, і всю родину Івасюків творча група «Битви екстрасенсів» (канал СТБ). Її ведучий Павло Костіцин дуже весело й енергійно заанонсував на самому початку програми недолугий сюжет «На піку популярності з життя пішов відомий композитор». Нібито про з’ясування з допомогою екстрасенсів обставин смерті Володимира Івасюка. Причому вночі. І конкретно на тому місці, де знайшли його понівечене тіло».

 

Як стверджує газета, телевізійники зверталися по дозвіл до родини Івасюка, проте не отримали його:«Задля справедливості, слід сказати, що автори програми зверталися до пані Галини Івасюк-Криси і навіть до її дочки Софії (яка, до речі, народилася вже після смерті Володимира Івасюка) по дозвіл на трансляцію сюжету, у чому їм було категорично відмовлено. Попри це, саме зазначений сюжет давали як рекламу програми впродовж 25 листопада — до виходу передачі в ефір о 19.00. Що засвідчили численні телефонні дзвінки до пані Галини близьких та знайомих, котрі обурювалися безпардонністю знімальної групи».

 

На прохання «ТК» ситуацію, що склалася, прокоментувала Вікторія Барскова, керівник проекту «Битва екстрасенсів» (СТБ): «Ми справді зверталися до членів родини Володимира Івасюка, але не з проханням про дозвіл на показ програми, а з проханням дати інтерв’ю в програмі, присвяченій таємничій загибелі Івасюка. Нам відмовили. Я вважаю, що це особисте право кожної людини – чи спілкуватися із телевізійною групою, чи ні. Але родина не є правовласником бренда «Івасюк». Тим паче, що ідеться про публічну людину, відому всій Україні».

 

Що ж до етичного аспекту, пані Барскова каже: «Ані слова неповаги до пам’яті геніального музиканта в нашій програмі висловлено не було! Ми не влаштовували танців на гробах – ми намагалися з’ясувати таємницю загибелі артиста з усією пошаною до його до пам’яті. До того ж СТБ – це не скандальний, а сімейний канал, і повірте, ми суворо стежимо за дотриманням форматних вимог каналу».

 

Згідно із статтею 296 Цивільного Кодексу («Право на використання імені»): 

 
2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер.  

 
3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

 

Юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай прокоментував ситуацію так: «У цьому разі йдеться не про документальний фільм, а про розважальну програму. Тому цей випадок радше підпадає під дію ч.2. ст.296, тобто ім’я мало би використовуватися за згодою. Проте все залежить від того, як само було подано сюжет в програмі. А у випадку суду – в аргументах юристів каналу, тому що публічна особа є публічною особою, але її приватне життя захищається». 

 

Леся Ганжа, «Детектор медіа»