Державне підприємство «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» займається розміщенням платних публікацій та сюжетів у засобах масової інформації, зокрема й без позначки «реклама». Розслідування, проведене «Детектор медіаю» за ініціативою журналістської ініціативи «Не продаємося!», засвідчило, що продаж новин є нормальною практикою як для телеканалів, так і для державних підприємств.

 

Стурбовані великою кількістю позитивних сюжетів про діяльність компанії «Енергоатом» та підпорядкованих їй атомних станцій у новинах трьох телеканалів, учасники ініціативи звернулись до «ТК» з проханням перевірити причини надмірної уваги журналістів до атомної галузі. У прес-службі НАЕК з гордістю повідомили, що компанія успішно співпрацює з піар-агенцією «Радник» (відомою також розміщенням у телеефірі під час виборчої кампанії роликів «Нострадамус», «Ванга» і «Глоба»; агенцію асоціюють із народним депутатом від БЮТ Миколою Баграєвим), яка й розміщує статті та новини у ЗМІ.

 

Співробітниця агенції «Радник» Наталія Романець підтвердила у телефонній розмові з «ТК», що за угодою з телекомпаніями «Ера», «1+1» та ICTV, а також продакшн-компанією ESGroup (виробляє ділові новини для декількох каналів) агенція розміщує за гроші новинні телесюжети, а також замовляє гостьові студії з представниками компанії, інтерв’ю тощо. «Кожен вихід в ефір щось коштує. Всі умови різні: в залежності від дня, часу. Коли виникає потреба, обговорюються деталі», - зазначила пані Романець.

 

Завідувач комерційним відділом ТРК «Ера» Оксана Сороченко назвала практику розміщення телесюжетів та інтерв'ю за гроші у теленовинах «абсолютно нормальною», додавши, що таким чином телекомпанія співпрацює і з іншими держструктурами.

 

Генеральний директор каналу ICTV Олександр Богуцький відмовився відповідати на запитання «ТК». Головний продюсер «ТСН» («1+1») Володимир Карташков сказав, що комерційні угоди не належать до його компетенції, тож про існування угоди з «Радником» він не знає.

 

«Включення оплаченої інформації в новини є незаконним, адже це реклама, яка повинна транслюватись поза новинами і з відповідними відбивками», - прокоментував «ТК» директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.

 

«З погляду професійних стандартів усе очевидно, - каже тренер «Інтерньюз-Україна» Ігор Куляс. – У новинах не може бути жодних оплачених матеріалів. Адже в цьому випадку журналісти є упередженими і діють в інтересах того, хто платить, не забезпечуючи балансу».

 

«Також, як відомо, усталеною практикою наших медіа є укладання угод про висвітлення діяльності будь-якої комерційної структури. Для багатьох ЗМІ ці угоди, що пройшли через комерційний відділ (а не є самодіяльністю окремих журналістів – їй медіаменеджери вже поклали край), є напівофіційним, але цілком прийнятним бізнесом, – каже шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова. –  Є іще один бік проблеми: як відомо, більша частина бюджетних коштів, які виділяє Кабмін державним Національним телекомпанії та радіокомпанії, йде на фінансування… замовних відомчих програм різних міністерств та державних органів! Тобто, за кошти платників податків насправді державні органи, установи, підприємства по повній програмі піаряться, а не контролюються суспільством! Це нонсенс. Але, видається, допоки в країні не буде політичної волі на справжнє реформування інформаційного простору в і’мя його демократизації, а не в ім’я окозамилювання для Заходу та політично-комерційної вигоди для тих, кого "допущено до корита", в нас нічого не зміниться!». «До речі, проблема у створенні в Україні суспільного телебачення для багатьох представників влади полягає саме в тому, що подібна модернізація державного мовлення зруйнує усталену систему узаконеної корупціїі», – резюмує Наталія Лигачова.