Державна компанія не приховує, що розміщує сюжети та статті через піар-агентство «Радник». Агентство підтверджує, що має контракти з трьома каналами щодо платного висвітлення (зокрема й у новинах) діяльності НАЕК. Топ-менеджери каналів відмовчуються.
Так склалося, що проблеми атомної енергетики, за винятком Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків, мало цікавлять пересічного українця. Та у НАЕК «Енергоатом», донедавна очолюваної
Андрієм Леонідовичем Деркачем, є вірні друзі-тележурналісти, які не дозволяють трудовому подвигу тепер уже новообраного народного депутата від Партії регіонів та його підлеглих залишитися невідомим, практично щодня інформуючи широкий глядацький загал про важливі події з життя української атомної енергетики.
Щоправда, у прискіпливої моніторингової групи журналістської ініціативи
«Не продаємося!», яку підтримує «Детектор медіа», виникла підозра щодо того, чи не підкріплюється невсипущий інтерес журналістів кількох телеканалів до «позитивчику» від НАЕК певною кількістю грошових знаків у конвертах або чи не стимулюється він іншими методами.
Безперечним лідером у висвітленні діяльності НАЕК «Енергоатом» та підконтрольних їй підприємств є телеканал «Ера», власником якого є Андрій Деркач. Перед виборами Андрій Леонідович був завсідником ефірів «Ери», про що неодноразово
писав автор «ТК» Микола Кузякін. Тепер, на думку борців із «джинсою», лише у вечірньому випуску новин «Підсумки» згадки про НАЕК «Енергоатом» з’являються частіше, ніж про будь-яку іншу компанію, держкомітет, міністерство тощо.
Зокрема, якби не ТРК «Ера», українські телеглядачі навряд чи дізналися б, що:
– «Енергоатом» та російський виробник ядерного палива «ТВЕЛ» відкрили у Южноукраїнську дитячий майданчик:
«Віссаріон КІМ, генеральний директор Южно-Української АЕС: "Такие площадки установлены во всех городах… и в городе Киеве. Эти площадки мы дарим вам совместно с российскими атомщиками. Вы видите, здесь две эмблемы есть: вот эмблема "Энергоатома" и эмблема российского "ТВЭЛа", который производит топливные сборки для наших реакторов".
Валерій КИЧАК, міський голова Южноукраїнська: "В цьому році, як ніколи, наше місто, наша громада отримала надзвичайну кількість подарунків. Я хочу подякувати національній компанії "Енергоатом", особисто президенту компанії"». (5 листопада, ведучий Руслан Поліщук)
І що «ядерне паливо фірми Westing House цілком підходить для експлуатації на українських атомних електростанціях. Американці фахівці розробили для нас тепловидільний елемент, конструктивно пристосований для роботи в реакторах радянського типу, ВВР-1000. Однак розробити мало, слід ще підтвердити безпечну та економічно ефективну експлуатацію такої збірки на практиці. Для цього два роки тому шість збірок Westing House було вміщено до активної зони третього енергоблоку Південно-Української АЕС. Результат успішний. Гендиректор станції Віссаріон Кім, віддаючи належне добрій якості російських тепловидільних збірок, упевнений, що можливість вибору між постачальниками палива завжди краща за його відсутність». (9 листопада, ведуча Марина Мазурак)
А Хмельницька АЕС – «приклад для багатьох європейських атомних станцій, – такий висновок експертів МАГАТЕ… 15 фахівців зі США, Франції, Канади, Чехії, Китаю та Ірану у своєму звіті відзначають, зокрема, що чимало заходів з підвищення безпеки, які практикуються на Хмельницькій АЕС, досконаліші, аніж прийнято у світі. Їх рекомендуватимуть для застосування на ядерних об`єктах інших держав» (15 листопада, ведуча Марина Мазурак).
На превеликий жаль, українські глядачі не знають, кому конкретно треба дякувати за цінну інформацію, адже в жодному із процитованих сюжетів ТРК «Ера» чомусь не було названо прізвища автора…
Проте відомі імена журналістів інших каналів, які повідомляють народові цінну інформацію про ситуацію в атомній галузі та досягнення вітчизняних енергетиків. Зокрема, варто відзначити роботу Олени Горячевої з ICTV – авторки сюжету про те, що Україна позбавляється залежності від російського ядерного пального:
«Перевірка показала – американські енергоджерела підходять до українських реакторів. За два роки роботи паливні касети мають нормальний вигляд і можуть експлуатуватися надалі. Такий висновок науковців.
Віссаріон КІМ, генеральний директор відокремленого підрозділу Південноукраїнської АЕС: "Возможность использования альтернативного топлива – она позволяет Украине быть в определенной степени независимой от одного поставщика, и в случае необходимости купить топливо где-то в другом месте. Это в определенном смысле балансирует между собой поставщиков и цены на топливо".
Якщо подальші дослідження підтвердять надійність перших шести касет, то у 2009 році відбудеться повне завантаження одного реактора Південноукраїнської АЕС.
Георгій РАСПОПІН, директор департаменту роботи з ядерним паливом і радіоактивними відходами: "Результаты положительные. То есть, уже сегодня можно сказать, что технические решения, которые реализованы в этих топливных сборках, в общем, успешны, и это хорошее основание, чтобы программу диверсификации ядерного топлива продолжить"». (8 листопада, ведуча Олена Фроляк)
Подякуймо також Василеві Саф'янюку з ICTV за не менш цінну інформацію:
«Хмельницьку АЕС порівнювали з ідеальною віртуальною атомною станцією. Найбільше вразив іноземців високий рівень підготовки персоналу.
Домінік ДЮБУА, керівник команди МАГАТЕ: "Команда експертів підтвердила те, що представники станції дотримуються техніки безпеки. Ми також переконалися в тому, що керівництво і персонал станції мають бажання постійно вдосконалюватися. Підсумовуючи побачене на Хмельницькій АЕС, можемо сказати, що рівень підготовки персоналу значно вищий за вимоги міжнародних стандартів"».(15 листопада, ведуча Іванна Коберник)
«Я вважаю, що в нас катастрофічно мало повідомляють про атомну енергетику країни – а все, що стосується безпеки, з огляду на Чорнобиль, справді цікавить людей, особливо, коли мова йде про висновки міжнародних експертів. Наскільки цей сюжет "позитивний" – питання. Процитую один із абзаців: "Міжнародні експерти вказали й на те, що необхідно покращити. Насамперед техніку пожежної безпеки. Загалом же, порівняно з іншими українськими станціями, де вже побували інспектори, на Хмельницькій недоліків найменше. Через півтора року експерти приїдуть перевірити, як виконуються їхні зауваження." Додам, що інспекційні поїздки представників МАГАТЕ на інші українські АЕС "Факти" також висвітлювали (із зазначенням зауважень і недоліків). Водночас, погоджуся, що з професійної точки зору цей сюжет міг би бути зроблений цікавіше, а інформація могла б бути повнішою», – пояснила «Детектор медіа» ведуча «Фактів» ICTV Іванна Коберник.
Небайдужим до приємних подій у цій галузі виявився і канал «1+1» – щоправда, за перші два тижні листопада лише один раз, 9 листопада:
«…У самій же вітчизняній енергетиці сьогодні дві приємні події.
Людмила ДОБРОВОЛЬСКА. Так, і перша – 200 мільйонів доларів від Світового банку. Україна планує використати ці гроші на модернізації ліній електропередачі. Кредит за підписаною сьогодні угодою країна віддаватиме протягом 17-ти років. І друге – атомні станції тепер вже точно зможуть працювати на альтернативному до російського паливі.
Автор: Ольга ПАРАСКУН. Першою американське паливо отримала Південноукраїнська АЕС. 6 касет відпрацювали в третьому енергоблоці два роки. Нині належний термін закінчився. Паливні елементи обстежила спеціальна комісія. Висновок експертів: американське паливо придатне для вітчизняних АЕС і може використовуватись разом із російським.
Віссаріон КІМ, генеральний директор Південноукраїнської АЕС: "Возможность использования альтернативного топлива, она позволяет Украине быть в определенной степени независимой от одного поставщика, и в случае необходимости купить топливо где-то в другом месте".
В "Енергоатомі" вважають: американське паливо буде принаймні не дорожчим за російський аналог. Адже виготовлятимуть його з українського урану».
Миколаївська кореспондентка «1+1» Ольга Параскун на запитання «ТК», чия це була ініціатива, відповіла, що отримала завдання від редактора відділу регіонів Лариси Федини. «Взагалі, це не я вирішую – в нас для цього є секретаріат і випусковий редактор, який планує сюжети, що будуть у випуску. Очевидно, для цього були якісь мотиви. У нас не буває ініціативи конкретної людини – все, що виходить в ефір, обговорюється на плануваннях», – сказала «ТК» Лариса Федина та скерувала нас до керівництва «ТСН». А 16 листопада у «ТСН» вийшов сюжет про Хмельницьку АЕС.
«Ілона Довгань. МАГАТЕ перейматиме досвід українських атомників. Інспектори Міжнародного агентства з атомної енергії три тижні перевіряли Хмельницьку АЕС.
Віталій Гайдукевич. Наприкінці дійшли висновку: за деякими вимогами до ядерної безпеки українська станція випереджає чимало закордонних.
Автор: Олег Бойко. Під час перевірки ревізори МАГАТЕ порівнюють роботу АЕС зі стандартами так званої "еталонної" атомної станції. Перевіряють рівень пожежної безпеки, справність обладнання та інші показники, які разом складають оцінку безпечності АЕС. Закінчивши перевірку, 15 інспекторів МАГАТЕ вразили новиною: виявляється, підготовка українських атомників краща, ніж у багатьох їхніх закордонних колег. Цьому ревізори завжди надають великого значення, бо саме людський чинник часто стає причиною аварій.
Домінік ДЮБУА, керівник команди інспекторів МАГАТЕ: "У сфері підготовки та кваліфікації персоналу ми визначили чотири позитивні напрями. Я запропоную їх застосувати на інших АЕС у всьому світі. У навчальному центрі Хмельницької АЕС дуже докладно ознайомлять персонал з інструкціями МАГАТЕ. Рівень підготовки працівників на Хмельницькій АЕС значно вищий за вимоги міжнародних стандартів".
Проте, щоб стати еталонною станцію, працівникам Хмельницької АЕС доведеться виконати близько 20 рекомендацій емісарів МАГАТЕ.
Микола ПАНАЩЕНКО, генеральний директор ХАЕС: "Это улучшение пожарной безопасности нашей станции. В этом направлении станция выполнила большую программу по приведению в безопасное состояние кабельного хозяйства, кабельных конструкций. Мы заменили противопожарные двери. Но не на всех, как бы, направлениях, не во всех помещениях удалось это сделать".
РЕПОРТАЖ: Більшість рекомендацій українські атомники обіцяють виконати за півтора року, коли на АЕС знову приїдуть інспектори. Керівник місії МАГАТЕ зазначив, що професійний рівень українських атомників цілком дозволяє самим стати інспекторами. Заважає українцям, як не дивно, погане знання англійської».
Журналіст «ТСН»
«Олег Бойко» – очевидно, родич «
Ірини Бойко», із якою «Детектор медіа»
прагнула познайомитись у серпні 2007 року, проте отримала від Володимира Карташкова пояснення, що це – псевдонім.
«ТК» звернулася до прес-служби державного підприємства НАЕК «Енергоатом» із кількома запитаннями, на які відповів працівник, що побажав залишитися неназваним.
– Чи застосовує компанія «Енергоатом» матеріальне заохочення журналістів, які висвітлюють її діяльність?
– Нет. На День журналиста мы поздравляем людей открытками, и раз в год устраиваем пресс-ланч или пресс-ужин, на котором собираем журналистов, которые могут в неформальной обстановке пообщаться с руководством компании «Энергоатом».
– Яким чином тоді «Енергоатому» вдалося досягти того, що декілька телеканалів постійно висвітлюють його діяльність, не звертаючи при цьому уваги на інші державні компанії та урядові органи?
– Хороший вопрос. Спасибо, что задали его! Потому что мы работаем с пиар-агентством, обеспечивающим освещение деятельности нашей компании. Ежемесячно мы продумываем медиаплан: размещение телесюжетов, радиосюжетов, статей в ведущих СМИ Украины. Пиар-агентство «Радник» выиграло в начале года у нас открытый тендер. В следующем году объявим новый тендер.
– Ви маєте на увазі телеканали? Так.
– На яких засадах?
– На засадах контракту. На найпрозоріших ділових засадах.
– Чим ви можете пояснити цікавість деяких каналів до новин атомної галузі?
– Ми співпрацюємо з трьома каналами: ICTV, «1+1», «Ера». А також із ESGroup. У нас угода на 9 місяців до кінця року.
– Чому саме з цими каналами?
– Таке наше стратегічне бачення, що вони відповідають нашим потребам. «Енергоатом» – досить специфічна компанія. Це одна з ключових галузей економіки України. Багато тем, які треба висвітлювати, є досить специфічними для пересічного громадянина. Тому ми співпрацюємо з вибраними медіаресурсами, оскільки вони можуть надати нам такі умови, які можуть висвітлити такі складні питання на рівні, зрозумілому будь-якій людині.
– В угодах ідеться лише про висвітлення діяльності компанії в новинах?
– Переважно. У нас там бувають інтерв'ю у студіях. Наприклад, з «Ерою». Наприклад, якийсь провідний спеціаліст, який може відповідати на запитання журналістів.
– Це заплановане наперед, але ж мають бути якісь інформприводи?
– І наперед, звичайно, і коли є інформприводи. Це робота піар-агентства – спостерігати за компанією і створювати інформаційні приводи. Там щотижня щось відбувається. На різні станції приїжджають міжнародні експерти, роблять якісь висновки (цього року – переважно позитивні). Нещодавно, наприклад, закінчилася міжнародна місія, згідно з висновками якої позитивні результати отримала Хмельницька атомна станція. Тому ми тісно співпрацюємо з прес-службою «Енергоатому», дізнаємося, які там відбуваються події.
– Ви купуєте ефірний час і повідомляєте каналу, коли маєте потребу у висвітленні якоїсь події?
– Кожен вихід в ефір щось коштує. Всі умови різні: в залежності від дня, часу. Коли виникає потреба, обговорюються деталі.
(У разі потреби «ТК» готова надати аудіозапис цієї та інших телефонних розмов із представниками компаній).
«ТК» спробувала з’ясувати у топ-менеджменту каналів, які назвала пані Наталія, навіщо знадобилося укладати угоди з піар-агентством про висвітлення діяльності державної компанії.
«Це питання не до мене, я редактор і займаюся творчою частиною. Це справа комерційна, ви ж розумієте? Тому це питання до комерційного відділу. Я не володію інформацією, але я знаю напевне, що є угоди і стосовно інших державних підприємств», – відповів керівник інформаційної служби «Ери» Юрій Торопчинов. Завідувач комерційним відділом ТРК «Ера» Оксана Сороченко пояснила «Детектор медіа»:
– У нас договор с «Радником», а «Энергоатом» – их заказчик. Они размещают у нас материалы заказчика. Это совершенно нормально, когда мы с государственными структурами заключаем договоры про освещение их деятельности.
– У вашій угоді з «Радником» ідеться лише про висвітлення діяльності НАЕК «Енергоатом», чи також про інші державні підприємства?
– Не думаю, что могу вам об этом говорить. У нас, естественно, есть договоры и с другими государственными структурами. Министерство здравоохранения в прошлом или позапрошлом году объявило тендер, и мы его выиграли. Мы освещали деятельность МОЗ по борьбе с туберкулезом. Мы принимали участие и в тендере Фонда государственного имущества, и в тендере на закупку времени за счет государственных средств МИДа. Это абсолютно нормальный рабочий процесс. Условия разные. С «Радником», например, это сюжеты и гости. С Фондом госимущества – тендер на ролики.
«О соглашении с пиар-агентством "Радник" я ничего не знаю, – сказав «Детектор медіа» генпродюсер «ТСН» («1+1») Володимир Карташков. – Мы не располагаем никакими договорами, и если у нас происходят какие-нибудь коммерческие истории, то они имеют отношение к коммерческому департаменту. Мы даем то, что считаем интересным, и сочли необходимым дать материал об альтернативных российским поставках топлива». «ТК» скерувала запитання до прес-служби «1+1», і отримала ще один коментар пана Карташкова:
«Мне кажется, что если PR-агентство «Радник» предоставило информацию о проплаченых сюжетах в ТСН, а «Детектор медіа» считает, что эта информация достоверна, то логично было бы обратиться за комментариями в «Радник». Потому что лично я не знаю о существовании ни такого агентства, ни подобного договора. И даже более того, не представляю, как подобный договор может быть подписан каналом «1+1».
Маркетинг-директор ICTV Андрій Партика сказав «ТК», що нічого не чув про угоду з «Радником» і не знає, хто на каналі може прокоментувати це питання. Генеральний директор каналу Олександр Богуцький, отримавши запитання «ТК», сказав, що «воліє не підтримувати розмову на цю тему» і що відповіді не буде.
«Включення оплаченої інформації в новини є незаконним, адже це реклама, яка повинна транслюватися поза новинами і з відповідними відбивками», – прокоментував «ТК»
директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко. За його словами, швидше за все, канали мають із піар-агентством «
абстрактні угоди про надання інформаційних послуг», у яких не уточнюється, які саме послуги надаватимуться. Українське законодавство не передбачає угод про висвітлення засобами масової інформації діяльності державних компаній та інших підприємств. Так, є Закон «
Про порядок висвітлення…» (див. нижче), але він стосується лише органів влади та місцевого самоврядування.
Адвокат та відомий медіаексперт Наталія Петрова наголосила, що перш за все слід з'ясувати, чи є ДП НАЕК «Енергоатом» органом державного управління, а отже, чи поширюється на нього дія закону «Про порядок висвітлення…».
У секторі взаємодії зі ЗМІ Міністерства палива та енергетики повідомили, що НАЕК є структурним підрозділом міністерства – державним підприємством, через яке Міністерство здійснює управління галуззю, – тому його можна «з натяжкою» віднести до органів державного управління. Хоча юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай переконаний, що норму закону не можна застосовувати до державних підприємств, заснованих Кабміном або міністерствами. Водночас, наголошує пані Петрова, відповідно до закону «Про рекламу», у новинах рекламних повідомлень не може бути в принципі: «Забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій Верховної Ради України… (…) також трансляції релігійних служб, програм, передач для дітей та програм, передач новин»; «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами"».
Отже, маємо колізію. «Інформація про діяльність Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади здійснюється у формі офіційних повідомлень, репортажів, коментарів та інтерв'ю членів Кабінету Міністрів України і керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, прес-конференцій, брифінгів, круглих столів, щотижневих інформаційних аналітичних передач», – йдеться у статті 11 Закону «Про порядок висвітлення…».
«Недержавні засоби масової інформації висвітлюють діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування на умовах, передбачених в укладеній між цими органами і редакціями засобів масової інформації угоді. Якщо така угода не укладена, то редакція недержавного засобу масової інформації має право самостійно, відповідно до законодавства України, висвітлювати діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначаючи у своєму статуті джерела фінансування витрат на це висвітлення», – зазначено у статті 5. Проте жодних згадок про те, що такі угоди можуть укладатись із піар-агентствами, у законі немає, а його буквальне тлумачення – розміщення платних сюжетів у новинах означає, що в Україні існує ЗАКОННА ДЖИНСА.
«З погляду стандартів усе очевидно, – каже тренер «Інтерньюз-Україна» Ігор Куляс. – У новинах не може бути жодних оплачених матеріалів. Адже в цьому випадку журналісти є упередженими і діють в інтересах того, хто платить, не забезпечуючи балансу». Виконуючи комерційне замовлення державної компанії в новинах, ЗМІ зрікаються однієї з ключових своїх функцій – неупередженого контролю за діяльністю влади. Водночас, практика продажу новин несумісна із принципами та засадами існування цивілізованого медіабізнесу.
«Детектор медіа» закликає всіх політиків та громадських діячів, які декларують відданість демократичним цінностям та закликають до захисту свободи слова та незалежності ЗМІ від влади, усвідомити серйозність прецеденту. «Енергоатом» – це лише один приклад; ми знаємо, що й інші органи державної влади, державні комітети та компанії тримають «незалежні» медіа на гачку угоди про продаж новин.
«Також, як відомо, усталеною практикою наших медіа є укладання угод про висвітлення діяльності будь-якої комерційної структури. Для багатьох ЗМІ ці угоди, що пройшли через комерційний відділ (а не є самодіяльністю окремих журналістів – їй медіаменеджери вже поклали край), є напівофіційним, але цілком прийнятним бізнесом, – каже шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова. – Є іще один бік проблеми: як відомо, більша частина бюджетних коштів, які виділяє Кабмін державним Національним телекомпанії та радіокомпанії, йде на фінансування… замовних відомчих програм різних міністерств та державних органів! Тобто, за кошти платників податків насправді державні органи, установи, підприємства по повній програмі піаряться, а не контролюються суспільством! Це нонсенс. Але, видається, допоки в країні не буде політичної волі на справжнє реформування інформаційного простору в і’мя його демократизації, а не в ім’я окозамилювання для Заходу та політично-комерційної вигоди для тих, кого "допущено до корита", в нас нічого не зміниться!». «До речі, проблема у створенні в Україні суспільного телебачення для багатьох представників влади полягає саме в тому, що подібна модернізація державного мовлення зруйнує усталену систему узаконеної корупціїі», – резюмує Наталія Лигачова.
Отже, недоліки законодавства, які дозволяють офіційно купувати новини, повинні бути виправлені якомога швидше. Фактично треба змінювати всю СИСТЕМУ функціонування ЗМІ в Україні, якщо в ній можливі такі речі. І політикам слід задекларувати свою чітку позицію з цього приводу.
