2 листопада – річниця появи сайту  ПДРС (http://pdrs.dp.ua), однієї з найуспішніших мережевих провокацій UA-нету. Віртуальна партія, що пародіює проросійські та ліві політичні сили, дотепер залишається анонімною. Невідомо, хто є справжніми авторами цієї стилізації, які ховаються під прізвищами засновника спільноти Гордія Домнова, «активістів ПДРС», а також авторів «робітничої поезії» Германа Істокова, родини Домнових тощо. Читачі «ТК» знайомі з «ПДРС» за відгуком Юрія Луканова.  

 

«Многое было сделано за этот год, уйму пользы принесено простому люду, цистерны склизкой кровушки выпито нами из оранжевой олигархии! Ныне всякий пролетарий начинает свой трудовой день не с законных 100 грамм, а с чтения Рабочего Интернета, а уж потом принимает стопарь, и просветленный, идёт к станку», - пише у повідомленні, присвяченому річниці, Гордій Домнов.

 

Найбільш резонансною публікацією «ПДРС» стала «Феодосійська рапсодія» - поема віртуального поета Германа Істокова про антинатовські виступи в Криму. Також великою популярністю користується «Генератор гневных жалоб на оппозицию». Тим часом, як українські ЗМІ «піарили» провокацію Євразійського союзу молоді на Говерлі, сайт «ПДРС» оприлюднив «Инструкцию по осквернению государственных символов Украины».

 

«ПДРС» - лише одна з пародійно-сатиричних форм культурного опору української віртуальної спільноти. Широкої популярності набула також Фофудья, а щоденник патріотичного професора Івана Денікіна («За наше дело») був виданий видавництвом «Буква і Цифра».