В ефірі наших музичних каналів практично відсутня україномовна пісня. Такі результати незалежного моніторингу ефіру українських каналів, який був проведений мистецькою агенцією «Наш формат».

 

Дослідження тривало з 21-го по 25-те серпня. Об’єктом його уваги стали канали М1, OTV, RU Music та Enter. Методика проведення – безперервний перегляд телеканалів з 8-ої години до півночі. Музичний матеріал був розділений на чотири категорії: UA – українська пісня, UA-RU – українські гурти, виконавці, що співають російською, RU – російські виконавці та WORLD – представники світової сцени.

 

Так, на телеканалі М1 9-11% ефірного матеріалу належали до категорії «українська пісня». Тільки в День Незалежності канал зробив виняток – в ефірі можна було почути 28% музики категорії UA та 69 % UA-RU.

 

Ще гіршою виявилася ситуація на каналі OTV. В один із днів, коли проводився моніторинг, тут прозвучав тільки 1 % україномовних пісень, в інші дні їх не можна було почути взагалі.

 

На музичному каналі RU Music відсоток музики категорії UA – від одного до двох. Решту становить російськомовна пісня у виконанні наших та російських виконавців.

 

Трохи інакша ситуація на телеканалі Enter. RU та UA-RU музики тут не більше 8%. Проте україномовної пісні також дуже мало – 6-7%.

 

На думку організаторів моніторингу, така ситуація не є нормальною.

 

«Аудіовізуальний простір України фактично обслуговує економіку іноземного шоу-бізнесу. Штучне блокування доступу до українського телевізійного та радіоефіру вітчизняної музики призводить до вкрай нерівних та невигідних стартових умов для виконавців із України. А відтак, українська держава втрачає не тільки у царині культури, а і в економіці, адже до бюджету не надходять вкрай необхідні і солідні податкові надходження», – вважають вони.

 

За словами організаторів, причина системного невиконання та ігнорування телеорганізаціями уже діючого законодавства полягає у відсутності реального контролю за його виконанням: «Фактичне потурання численним порушенням з боку спеціалізованих органів державного управління, пасивна позиція низки державних чиновників у розробці та прийнятті вкрай потрібних для практичної роботи підзаконних актів, які дозволили б чітко відстежувати та жорстко реагувати на такі порушення, і призвели до сьогоднішньої катастрофічно тяжкої ситуації в аудіовізуальному просторі нашої держави».