Триває Кубок світу з хокею. Найсильніші збірні Європи та Північної Америки грають між собою. Спортивні майданчики, на яких відбуваються герці, – “американського” формату – менші. Це збільшує швидкість. І – видовищність.

Дивитися хокей, рідкісну птаху нашого спортивного телебачення, цікаво, хоча й досить важко. Особливо не призвичаєному до льодяних баталій глядачеві: шайба маленька, її майже не видно, тож доводиться напружувати зір. Правила незрозумілі: і в футболі є багато нюансів, які не розбереш, а тут і поготів. Щось цілком інше.

Кубок світу з хокею транслює ТРК “Україна”. Доволі довго, зазвичай під час футбольних трансляцій матчів донецького “Шахтаря”, коментатори цього каналу амбіційно анонсували довгоочікувану подію. Наводили хокейні приклади у конфліктних футбольних ситуаціях. (“За такі передачі треба, як робив знаменитий радянських хокейний тренер, бити ключкою по руках”.) Ніби готувалися до коментування майбутніх хокейних матчів.

У серці билася тривога: невже вони будуть озвучувати Кубок світу? Виявилося – ні. Керівництво каналу знайшло, напевно, єдине розумне рішення, доручивши цю складну справу професіоналам. Власне, російським професіоналам. Коментатори Борис Майоров, Юрій Розанов та Олександр Ткачов розуміються на хокеї. І вміють ділитися своїм знанням із глядачем. Для них відсутність передматчевої інформації з прес-центру – не проблема. (Пригадую Чемпіонат світу, який транслювався „Інтером”, – нашому рідному коментатору, позбавленому постійної розмовно-хокейної практики, відсутність офіційної інформації неабияк ускладнила роботу.)

Звісно, вони не коментують матчі спеціально для українського телебачення. Однак чути їхні голоси в ефірі все одно приємно. Вони правильно називають хокеїстів. Не використовують панібратських назвиськ. Вони бачать, хто вийшов на майданчик, розмовляють про гру, а не про світські новини. (Щоправда, хокей надто швидка гра, аби розмовляти про щось інше, але ж… нашим коментаторам активність дій на полі ніколи не заважала вести абстрактні балачки). Вони розуміються на тактиці. Вони знають правила! Іноді вони дозволяють собі покритикувати суддів. Але частіше – гравців. Аргументовано пояснюючи помилки, яких ті припускаються. В їхніх словах відчувається впевненість. І вони можуть визнати свою помилку. Вони сильні.

За українським коментаторським голосом дуже рідко стоїть серйозне знання. Переконання. Часто коментаторська впевненість в ефірі підживлюється не якісним коментарем, але цинічними жартами, безпідставним обуренням суддівськими рішеннями (“Нас засуджують”), розповідями історій з приватного життя гравців, цих-таки гравців образами. Коментатори беруть статистичною інформацією, вишуканою в Інтернеті. Вони захлинаються “гей-патріотизмом”, уникаючи правди і очевидності. Постійний рефрен “ви самі все бачили” спонукає глядача-вболівальника вимкнути звук в телевізорі. Особливо яскраво клас російських коментаторів проявлявся під час матчів за участю російських хокеїстів. Чітке розуміння того місця, яке займає російська команда в світовій ієрархії. Твереза оцінка її шансів та можливостей, сильних та слабких сторін. Вміння знайти помилку і вказати на неї. Вміння щиро вболівати, без намулу офіційної необхідності радіти навіть невеликим успіхам. Це те, чого так часто не вистачає на нашому телебаченні. Це те, що робить професіонала професіоналом.

Власне, у нас з об’єктивних причин не може бути повноцінного хокейного коментаря. Хокей на українському телебаченні – явище ситуативне. Тут панує футбол. У трансляціях і спортивних новинах. У серцях і (напевно) в рейтингах. Колись, дуже давно, по телебаченню (скажімо, на ICTV часів “Альфа”) показували навіть матчі Національної Хокейної Ліги. Потім (вже на Першому Національному, здається) – обмежилися Матчем всіх зірок НХЛ. Зараз окрім чемпіонатів та кубків світу, розміщених у пізньонічному ефірі, нема нічого. І навряд з’явиться. За таких умов не дивно, що доводиться користуватись якісним іноземним коментарем, замість власного – непрофесійного (для якості необхідна постійна практика). І слава Богу.

До речі. Перший Національний, який традиційно багато ефірного часу присвячує спорту, не оминув увагою таку важливу подію, як Кубок світу з хокею. Матчі транслюються о другій ночі. Це правильно. За хокей вболівають справжні чоловіки. Вони витривалі.