Непрофесійні дії Савіка Шустера під час обговорення у програмі «Свобода» конфлікту в «Медіадомі» свідчать про те, що відкрито говорити про джинсу і політичний тиск у медіа невигідно всім.
О пів на першу ночі з 12 на 13 жовтня, відкриваючи у своїй програмі «Свобода» тему
конфлікту у холдингу «Медіадім», Савік Шустер виправдовувався.
Спершу він наголосив на тому, що аудиторії ця історія неблизька – мовляв, лише двоє з двохсот присутніх відповіли ствердно на запитання, чи відомо їм про події у «Медіадомі». Потім зауважив, що зазвичай уникає обговорення цехових проблем, але цього разу, на його думку, подія важлива, бо стосується свободи слова і конфлікту у медіа, власником яких є лідер політичної сили – голова Партії зелених України Володимир Костерін. Тому, - весь цей час пан Шустер говорив тоном винуватої людини, - ми зараз, мовляв, швиденько це обговоримо.
Це вже не вперше Савік Шустер – людина, яку багато хто (можливо, за інерцією?) вважає одним із символів вільної журналістики, - називає проблеми свободи слова, цензури, «джинси» – цеховими. Вперше ми почули це означення у програмі «Свобода вибору» 30 вересня, таким чином Савік реагував на намагання Наталії Лигачової та Романа Скрипіна розвинути тему передвиборного засилля політичної «джинси».
Час, відведений для обговорення темі «Медіадому» - десять хвилин наприкінці програми, коли основна маса глядачів уже пішла спати, а запрошеним для участі в дискусії Миколі Княжицькому, Віталію Портникову, Дмитрові Тузову і Артемові Шевченку довелося 4 години пітніти у славнозвісному павільйоні без кондиціонера, чекаючи на свою чергу виступати, - дуже показові. Як і те, що Дмитра Тузова, який, відповідаючи на закиди опонентів, говорив важливі і подекуди вражаючі речі (наприклад, що розпорядження Володимира Костеріна не показувати нікого, крім Партії зелених, було спрямоване на боротьбу з «джинсою»), Савік Шустер перервав на півслові. Мовляв, пора закруглятися.
Цікаво, що на обговорення політичних подій у Грузії на самому початку програми – у пік-тайм – часу знайшлося достатньо. Свої міркування про грузинську політику, грузинську революцію та інші речі, на яких знається далеко не кожен експерт із міжнародної політики, безперешкодно висловлювали Ганна Герман, Андрій Шевченко, Юрій Мірошниченко та інші. Всі вони, - крім, хіба що, із зрозумілих причин - Давида Жванії, - навряд чи компетентніші в питаннях внутрішньої політики Грузії за пересічного глядача із вищою освітою. Проте їм говорити не заважали, на відміну від Тузова, Княжицького і Портникова – безпосередніх учасників «цехового» скандалу.
Отже, пане Савіку, на вашу думку, системна корупція у ЗМІ, внаслідок якої мільйони людей щодня отримують спотворену картину дійсності – це лише корпоративна проблема самих медійників? Як і те, що на зміну політичній цензурі від держави прийшла політична цензура власників ЗМІ – внаслідок чого суспільство, знов-таки, отримує недостовірну інформацію?
Відразу вимальовується перелік інших не менш «цехових» проблем. Наприклад, злочинність – цехова проблема міліції. Аварії на залізниці – залізничників. Контрабанда – митників. Холод в оселях – комунальників. Незаконна трансплантація органів – лікарів. Вибух на атомній станції – атомників.
Що вже казати про расизм - цехову проблему негрів.
Не «цеховими», а загальноважливими і загальноцікавими проблемами, пане Савіку, є лише гризня політиків між собою, а також те, яким чином п’ять політичних сил складуться у парламентську коаліцію-опозицію, чи не так? Ну і, звісно, проблеми в сусідніх державах, які Вам, як особистості наднаціональній, видаються актуальними, хоч ваша найрепрезентативніша у світі аудиторія на них і засинає. Прокидаючись лише тоді, коли свою завжди компетентну й доречну думку з будь-якого приводу висловлюють Нестор Шуфрич або Петро Симоненко.
«Темники» - які нічим не кращі й не гірші за теперішню цензуру «політичного» долара, тут не можу не погодитись із Ганною Герман, - не були «цеховою» проблемою, як стає зрозумілим тепер, лише тому, що в їх розкрутці були зацікавлені політики. Для політиків ці роздруковані електронні листи були лише зброєю - засобом політичної боротьби з опонентами. Сьогоднішніми «темниками» - вже не папірцями, а фактами, підсумками моніторингів і незалежних досліджень, зізнаннями людей, у чиїй щирості не доводиться сумніватись, - політикам вимахувати з трибун невигідно, бо «рильце в пушку» в усіх. Бо результати досліджень свідчать: ВСІ політичні сили-переможці, крім Компартії, купували новини. ВСІ вони – учасники корупційних протиправних діянь, які ми для зручності називаємо «джинсою». Звинуватиш опонента – отримаєш у відповідь аналогічне небезпідставне звинувачення.
Звинувачення Дмитра Тузова (шеф-редактора ТОНІСа) на адресу свого підлеглого (шеф-редактора новин ТОНІСа) Артема Шевченка в тому, що новини каналу були переповнені платним піаром політичних сил, змусило Савіка Шустера пожвавитись. «В новинах ТОНІСа була політична джинса?» - перепитав він у Тузова. «Так!» - сказав Тузов. «Не було «джинси», - сказав Артем Шевченко, який, утім, визнав, що виконав аморальну і з погляду закону, і з погляду професійних стандартів та етики вказівку Костеріна не показувати нікого, крім Партії зелених, у новинах 28 вересня.
Але тема «джинси» – небезпечна і для самого ведучого, адже в залі сиділи люди, які могли натякнути про наявність такої самої практики на каналі «Інтер». Тому Савік Шустер учинив непрофесійно, не поставивши Дмитрові Тузову кілька очевидних запитань.
Ставлю їх Дмитрові замість Савіка, із слабкою, але надією на відповідь.
- Дмитре, чому Ви – шеф-редактор каналу – не припинили практику «джинси», а чекали на вказівку Костеріна? Ви не несете за неї відповідальності?
- На яких підставах акціонер каналу не просто втручається в редакційну політику, але віддає вказівки службі новин?
- Ви кажете, що Костерін учинив правильно, заборонивши «джинсу» у вигляді висвітлення передвиборної активності політичних сил. Поява Партії зелених України у новинах ТОНІСа аж у двох сюжетах (в одному з яких коментар власному каналу давали Ви, як кандидат у депутати від ПЗУ) – це не «джинса»?
(Нижче наведене розшифрування випуску новин «24 години» від 28 вересня, тож читачі можуть пересвідчитись у наявності там явно необґрунтованих згадок про ПЗУ за відсутності згадок про інші політсили.)
У дискусії, яка не вщухає в медійному середовищі після
листа Віталія Портникова та наступних подій у «Медіадомі», лунають тверезі голоси: мовляв, не поспішаймо оголошувати Княжицького і його команду святими мучениками, дочекаймось аудиту їхньої діяльності на ТОНІСі. І з цим важко не погодитись. Проте ситуація на каналі ТОНІС, неспростовними доказами невидуманості якої є постійний відвертий піар Партії зелених у новинах каналу та поза новинами (нагадаю, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
винесла ТОНІСу попередження за порушення законодавства про вибори – демонстрацію агітації за ПЗУ без належного титрування) є зразком того, проти чого багато років боролися здорові сили українського суспільства. Залежності ЗМІ від власника, порушення професійних стандартів і правових норм задля виконання його політичних і бізнесових замовлень, послужливого мовчання менеджменту, - адже скандал вибухнув лише ПІСЛЯ виборів! – і, як наслідок, перетворення новин на джинсовий смітник. Смітник, із якого харчується «інформацією» вся країна.
Цинічний (і тим гірше, якщо щирий!) виступ заслуженого журналіста України Дмитра Тузова у програмі «Свобода» був унікальною нагодою в прямому ефірі вхопити описану вище заразу за шкірку й витягти на світло. Але Савік Шустер цього не зробив. Йому треба було поскоріше «уходить на рекламу»…
Можливо, намагання апелювати до таких речей, як свобода слова, корупція, чесність, професійні стандарти в цьому випадку не досить переконливе. Тоді подумайте, пане Савіку, чи застраховані ви від такої ситуації, коли від свого нинішнього роботодавця раптом отримаєте прохання на зразок того, яке отримали від Костеріна Микола Княжицький і Артем Шевченко? Прохання, виконати яке вам не дозволить самоповага і совість, а відмова від виконання означатиме втрату роботи? Перш ніж тішити себе думкою про те, що саме з Вами так не вчинять, перечитайте повчальну історію про події на «Інтері» січня-травня 2007 року; тоді багато кому з «інтерівців» здавалося, що без нього канал не виживе…Якщо таке станеться, до кого Ви підете зі своєю «цеховою» проблемою?
Випуск новин «24 години» на каналі ТОНІС 28 вересня 2007 року
СТУДІЯ: У студії – Ірина КОРОЛЬ.За одну добу правоохоронці розкрили резонансний злочин – замовне вбивство підприємця. Учора зранку в Києві застрелили американського громадянина, який мав бізнес в Україні. Причому, знайшли, як виконавця, так і замовника.
РЕПОРТАЖ: Автор: Вікторія РАДЧУК. Вбитий Олександр Малинський був співвласником мережі ресторанів у Києві. Убивцю та замовника міліціонери знайшли за один день. Ініціатором виявилися цивільна дружина бізнесмена, а застрелив чоловіка її коханець. За словами міліціонерів, 26-річна жінка володіла четвертою часткою ресторанів мережі Малинського і не хотіла втрачати грошей.
СИНХРОН: Олена МЕЛЬНИК, речник ГУБОЗ МВС України: "Останнім часом їхні стосунки були на межі розриву. І в нього, і в неї були вже інші кохані люди. Відтак вона дуже переживала, що залишиться без коштів на існування. В неї двоє маленьких дітей. І вона ніде не працювала. Відтак вона своєму коханому чоловіку замовила вбивство свого колишнього громадянського чоловіка".
РЕПОРТАЖ: Підозрювані зізналися, що це була не перша спроба вбити Малинського. Раніше вони хотіли його отруїти.
СИНХРОН: підозрювана: "Думали отравить, не знали как. И подсыпали в капсулы для похудения – наркотики – и никакого эффекта не было. Потом эту идею как бы забросили, потому что он перестал полностью пить таблетки".
РЕПОРТАЖ: Після невдалого отруєння з’явилася думка застрелити бізнесмена. Кілера вирішили не наймати, коханець погодився зробити це власноруч. З дідової рушниці підозрюваний зробив обріз. Майже тиждень стежив за жертвою та чекав слушної миті.
РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Бізнесмена Олександра Малинського застрелили в під’їзді його будинку по вулиці Гоголівській, 49, коли він повертався додому близько 4-ої ранку.
СИНХРОН: підозрюваний: "Я хотел в подъезде сообщить ему о том, что его хотят убыть, что его жена хочет его смерти, а я хочу взамен за эту информацию с него денег. Впоследствии он на меня как бы, можно сказать, бросился и я с испугу стрельнул. А потом, когда понял, что он меня узнал, и не знаю, боялся, что выживет, перезарядил винтовку и выстрелил еще раз".
РЕПОРТАЖ: Про те, що це не випадковість свідчить один факт. Після вбивства підозрюваний спробував спалити рушницю, поливши її легкозаймистою речовиною, яку приніс з собою. Дехто із сусідів чув постріли, проте в міліцію не заявили. Знайшов тіло випадковий перехожий.
СИНХРОН: Євгенія ПАВЛІВНА, сусідка вбитого: "Я ночью слышала вроде выстрелы. Я думала, что это фейерверк будут показывать".
РЕПОРТАЖ: Нині спільників затримано. Порушено кримінальну справу. Їм світить не менше 10 років ув’язнення. За словами правоохоронців, цього року вдалося попередити близько 20-ти замовних убивств. У більшості випадків замовляли родичів через гроші.
У Києві тріснула багатоповерхівка
СТУДІЯ: Будівельний скандал. У Києві тріснула багатоповерхівка. Житловий будинок в Оболонському районі почав руйнуватися і розходитися по швах. Його мешканці у всьому винять будівельників, які поряд зводять нову висотку. Так чи інакше, а у тріщина у домі на вулиці Макіївській, 10, збільшується щодня. Люди бояться там ночувати, адже кожна ніч для них може стати останньою.
РЕПОРТАЖ: Автор: Дарина КУЧЕРУК. Жити чи не жити – таке непросте питання постало перед мешканцями будинку на Макіївській, 10. Два тижні тому їхній дім раптово почав розламуватися.
РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Будинок, якому всього 13 років, сьогодні буквально розходиться по швах. Нині він тримається ось на таких підпорках, однак, скільки вони витримають – не знає ніхто. Утім, мешканців звідси поки відселяти не поспішають.
РЕПОРТАЖ: Чому дім руйнується має з’ясувати спеціальна комісія. Поки версій дві – тріщини йдуть через зведені поруч багатоповерхівки, або через помилки при самому спорудженні дому.
СИНХРОН: Василь КВАШУК, директор Департаменту цивільного захисту МНС України: "Найгірше – це центральна частина, тому що тут якраз пройшов розрив будівлі внаслідок того, що скоріш за все права основа будинку – фундамент – дав просів і внаслідок цього трапився розрив. Найгірше становище – це на найвищих поверхах".
РЕПОРТАЖ: Утім, як запевняє МНС, поки ситуація під контролем. Сходові прольоти укріплено металевими стійками. Що ж далі робити з будинком – ремонтувати чи зносити – вирішить експертна комісія десь за два тижні, звісно, якщо дім до того достоїть.
СИНХРОН: Віталій ПШЕНИЧНИЙ, начальник Головного управління з надзвичайних ситуацій КМДА: "Значить, давайте так, якщо буде загроза для життя людей, то ніхто не буде чекати два тижні – рішення буде прийнято негайно про відселення. Сьогодні прийнято рішення відселити дві квартири".
РЕПОРТАЖ: Олені Ігнатенко з 8-го поверху і справді запропонували відселитися. Однак замість нинішньої трикімнатної квартири запропонували однокімнатну в "хрущовці". Як там жити з малою дитиною, чоловіком та батьками, вона навіть не уявляє.
СИНХРОН: Олена ІГНАТЕНКО, мешканка аварійного будинку: "То есть они мне предлагают какую-то "хрущевку" с крисами. С трехкомнатной квартиры перейти в "хрущевку" с крысами, временно. Мне не надо это временно. Временно – это постоянное".
РЕПОРТАЖ: Ще в більшому розпачі сусідка Ірина, адже мешканцям нижніх поверхів переселятися взагалі не пропонують.
СИНХРОН: Ірина МЕЛЕЩЕНКО, мешканка аварійного будинку: "Основной акцент делается на верхние этажи. А то, что вся вот эта конструкция может завалиться на нижние этажи, мы в любой момент можем оказаться просто в братской могиле, то это сейчас никого не волнует".
РЕПОРТАЖ: У Ірини двоє дітей. Саме за їхнє життя вона хвилюється нині найбільше.
СИНХРОН: Ірина МЕЛЕЩЕНКО, мешканка аварійного будинку: "Конечно, скажи, спать страшно".
У Комітеті виборців вважають, що півтора мільйона громадян не зможуть проголосувати 30 вересня
СТУДІЯ: Півтора мільйона громадян не зможуть проголосувати 30 вересня. Так прогнозують у Комітеті виборців України. Причина – неточності у списках. Адже буквально на кожній виборчій дільниці – констатують, – цього року, як ніколи, багато мертвих душ та помилки в прізвищах.
РЕПОРТАЖ: Автор: Олена РАСЕНКО. На виборчій дільниці №146 іде інструктаж. Обговорюють як стоятимуть столи, де міститимуться спостерігачі, як видаватимуть бюлетені для голосування людям та перевірятимуть їхні документи. Готуються до важкої ночі. Припускають: підраховуватимуть голоси до ранку, адже можуть виникнути конфлікти між самими членами окружкому.
СИНХРОН: Ірина ХАЧАТАРЯН, член виборчої дільниці №146, м. Київ: "Они ставят под стенку столы и не видно, что они делают. Рядом не станешь – там люди. Вот. Все".
РЕПОРТАЖ: Один одного вони підозрюють в махінаціях та прихильності до якоїсь із партій. Якщо між ними виникне суперечка, перераховуватимуть бюлетені спочатку.
СИНХРОН: Алла ПЕТЕЛЬКО, член виборчої дільниці №146, Київ: "Багато дуже помилок в списках. Вони відрізняються від тих списків, які були на попередніх виборах. В тих списках були окремі там проживаючі в цьому будинку, а в нових списках їх немає".
РЕПОРТАЖ: Не буде проблем в кабінках. Монтери стверджують: конструкцію перевірено. Ті таємниці голосування збережуть.
СИНХРОН: Сергій СЕМЕРЯКОВ, столяр, м. Київ: "Тут штора. Сюда ж никто не заходит. И оттуда не видно. Человек заходит, расписался и вышел".
РЕПОРТАЖ: У Комітеті виборців серед можливих порушень говорять про підкуп членів окружкому. Розповідають: у них є сигнали, що політичні партії нібито пропонують тим, хто підраховуватиме голоси, гроші.
СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ніхто нікому не пропонував?"
СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ні, ні. Нас ніхто не купляє. Нас не купить ніхто".
РЕПОРТАЖ: Найбільш провальною в передвиборчій кампанії-2007 в Комітеті виборців називають роботу Центрвиборчкому. Кажуть: його представники не змогли підготувати людей до виборів, не провели належного інструктажу і мають за це відповідати.
СИНХРОН: Ігор ПОПОВ, голова Комітету виборців України: "ЦВК втратив контроль над організацією виборів, попав в залежність від політичних партій, від рішення судів і не контролює повністю процес організації виборів".
РЕПОРТАЖ: Дати оцінку правоохоронних органів та суддів проситимуть представники громадськості і через агітацію чиновників. Спостерігачі стверджують: цього року, як ніколи, високопосадовці не соромилися агітувати за політичні сили. Претензії є і у глави держави. Віктор Ющенко невдоволений тим, як склали списки виборців, а тому просив правоохоронців вияснити, чому так багато двійників та мертвих душ.
СИНХРОН: Марина СТАВНІЙЧУК, представник Президента України у ЦВК: "Президент України урядовою телеграмою, урядовим листом звернувся до Міністерства внутрішніх справ, до органів Міністерства внутрішніх справ негайно усунути порушення, які пов’язані з формуванням списків виборців і до вчорашнього дня практично відзвітувати президентові України".
РЕПОРТАЖ: Однак, за словами представника президента ЦВК, Марини Ставнійчук, прохання президента міліція проігнорувала.
Якість списків виборців викликає занепокоєння в міжнародних спостерігачів
СТУДІЯ: Якість списків викликає занепокоєння і в міжнародних спостерігачів. Представники "ЕНЕМО" – європейської мережі організацій – попереджають: масові неточності у списках можуть призвести до багаторазового голосування та фальсифікацій. Тільки у Харкові ця організація виявила 94 тисячі двійників. Основне ж побоювання щодо чесності виборів "ЕНЕМО" вбачає у процедурі голосування вдома. Нагадують: саме це стало одним зі способів фальсифікацій під час волевиявлення у 2004-ому. А ще іноземці нарікають на неврегульованість питання стосовно виборців, які їдуть з України безпосередньо перед голосуванням, та вказують на прояви адмінресурсу. Хороша новина від іноземців – вони констатують значно менший тиск на виборців та рівний доступ до засобів масової інформації усіх учасників перегонів. "ЕНЕМО" проводила спостереження зсередини серпня цього року. У її складі приїхали представники 19-ти громадських організацій з 18-ти європейських країн. Вибори в Україні ж організація моніторить з 2002-го року.
СИНХРОН: Пітер НОВОТНІ, голова місії ЕНЕМО: "Якщо взяти період виборчої кампанії в цілому, ми хочемо привітати Україну з тим, що загалом в цей період не було залякувань виборців, тиску на журналістів, як це відбувалося у 2004-ому році".
Окружний адміністративний суд скасував постанову Центрвиборчкому про заборону президенту України агітувати за блок "помаранчевих"
СТУДІЯ: Президент має право на агітацію. Таке рішення ухвалив Окружний адміністративний суд, тим самим скасувавши постанову Центрвиборчкому про заборону главі державі агітувати за блок "помаранчевих". Судді вважають: у цьому випадку ЦВК перевищила свої повноваження і порушила законодавство. Оскаржити цей вердикт члени комісії можуть у Вищому адміністративному суді. Нагадаю, 21 вересня Центрвиборчком прийняв постанову, в якій зобов’язав президента утриматися від участі в передвиборній агітації за "Нашу Україну – Народну самооборону". В свою чергу, Віктор Ющенко наголошував: у Конституції не сказано, що президент має перебувати поза виборчим процесом.
У Києві "зелені" пікетували "Енергоатом"
СТУДІЯ: У Києві "зелені" сьогодні пікетували "Енергоатом". Активісти ПЗУ виступили проти будівництва ядерних сховищ на території України та нових атомних енергоблоків. На переконання Партії зелених, мирний атом навіть у найрозвиненіших країнах несе загрозу її громадянам. Тому там проводять кардинальні реформи в енергетичному секторі. Отже й українська влада зобов’язана розвивати екологічно безпечні технології. А "зелені" в парламенті – єдина сила, здатна змінити пріоритети політиків в бік захисту екології, а отже інтересів кожної людини.
СИНХРОН: Дмитро ТУЗОВ, кандидат у депутати від ПЗУ: "Знаєте, що в Челябінську був свого часу вибух саме такого сховища. А буквально впродовж останніх двох тижнів на японських атомних станціях сталося дві аварії. Абсолютно безпечних атомних технологій не існує".
СИНХРОН: Андрій АНТОНОВ, член Політради ПЗУ: "Так вот мы хотим стать вот той дубиной, которая будет бить по рукам этих политиков, которые будут забывать о завтрашнем дне, которые будут забывать о том, что мы сегодня живем в кредит того, что есть у наших детей".
28 вересня – останній день, коли партії можуть агітувати за себе
СТУДІЯ: Сьогодні останній день, коли партії можуть агітувати за себе. Серед обіцянок, що їх останнім часом було чути, це підвищення грошових виплат при народженні та на утримання дитини. Проте, ніхто з політиків не назвав суму, в яку може обійтися країні цей передвиборний пряник. За них це зробили фахівці, які переконані: гасла можуть залишитися гаслами.
РЕПОРТАЖ: Автор: Вікторія БАЛАБАРЧУК. Експерти підрахували, скільки державі коштуватиме реалізація гасел партій щодо виплат на дітей. За словами співголови громадської організації Служби захисту дітей Людмили Волинець, 90% таких обіцянок практично не може бути виконано.
СИНХРОН: Людмила ВОЛИНЕЦЬ, співголова Всеукраїнської ГО "Служба захисту дітей": "Обіцяти сьогодні підтримку в розмірі 100 гривень дітям від 3-ох до 13-ти років і в розмірі 200 гривень – від 13-ти до 18-ти, це означає, що в державному бюджеті треба знайти 12 мільярдів 320 мільйонів. А це рівно четверта частина соціального бюджету України".
СИНХРОН: Валентина Василівна, бабуся: "В обіцянки не вірим уже. І садків треба,і забезпечення дітям треба".
СИНХРОН: Юлія БАШЛАК, мати: "Ну, вот, у меня было пособие, по-моему, 90 гривен в месяц, то есть это, по моему, две пачки памперсов, если не меньше".
РЕПОРТАЖ: У Міністерстві у справах сім’ї та молоді нинішнє забезпечення вважають нормальним. Там розповідають, що розробляється програма кредитування багатодітних сімей, активно опікується молодими родинами.
СИНХРОН: Людмила ЛУКІНОВА, заступник міністра у справах сім’ї, молоді і спорту України: "По догляду за дитиною единоразовая допомога. Что касается выплат остальных на ребенка, я думаю, что они все равно сегодня приближаются и повышаются в уровне".
РЕПОРТАЖ: Натомість експерти зі Служби захисту дітей вважають: проблеми залишаються. Зокрема державі бракує дитячих садочків. Мало піклуються про дітей, які живуть з опікунами. До того ж 26 тисяч малюків чекають на усиновлення. Їм навіть передвиборчі гасла нічого не обіцяють.
Олександр Гоцик є єдиним представником сильної статі на Волині, котрий обрав для себе фах вихователя у дитсадку
ОГЛЯДОВО: Від теоретичної підтримки до практичної. 7-ий рік поспіль лучанин Олександр Гоцик турбується про дітей і водночас руйнує стереотипи. 24-річний парубок працює вихователем у дитсадку і є єдиним представником сильної статі на Волині, котрий обрав для себе такий фах.
Спортсмени, які мають вади розумового розвитку, вирушили до Шанхая представляти Україну на спеціальній олімпіаді
СТУДІЯ: Вони займаються спортом і це з їхнього боку вже подвиг. Сьогодні спортсмени, які мають вади розумового розвитку, вирушили до Шанхая представляти Україну на спеціальній олімпіаді. І вони обіцяють не просто взяти в ній участь, а повернутися з нагородами.
РЕПОРТАЖ: Автор: Роман ПЕРЕСУНЬКО. 2 жовтня у китайському місті Шанхаї стартує спеціальна олімпіада. Понад 7 тисяч атлетів представлятимуть 169 країн світу. Ці змагання не мають майже нічого спільного з параолімпійським рухом, адже тут зовсім неважливі високі досягнення чи результат. Головне, що люди з вадами розумового розвитку та різним рівнем здібностей займаються спортом та усвідомлюють, що вони потрібні. Українську ж збірну на спеціальну олімпіаду захоплені виборами державні лідери не проводжали. Ніби докоряючи їм, про долю спортсменів говорила Катерина Ющенко.
СИНХРОН: Катерина ЮЩЕНКО, голова Наглядової ради МФБ "Україна-3000": "В нашій країні вони ізольовані. І мене дуже дивує, що в організації спеціальна олімпіада до них приїжджають десятки президентів, прем’єрів і надзвичайно і важливих людей з усього світу. І воно повинні мати ту саму увагу в нашій країні".
РЕПОРТАЖ: Спортсмени ж кажуть: увага, яку вони вже мають – це добрий стимул, баи не просто взяти участь у іграх, алей боротися за перемогу.
СИНХРОН: Олександр, тренер: "Победа сама собой будет, или не будет – это вопрос второстепенный. Желательно, конечно, хочеться победить".
РЕПОРТАЖ: Підтримати спортсменів перед відльотом до Шанхая прийшла і олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва. Зізналася, що ці люди сильніші за неї, а за перемогу мають одержувати, як мінімум, дві золоті медалі.
СИНХРОН: Лілія ПОДКОПАЄВА, олімпійська чемпіонка: "Можна было сломаться, можно было что угодно с собой сделать. А они не только победили, они представляют Украину на международной арене и они достойно это делают".
РЕПОРТАЖ: Цього, на жаль, не помічає держава. Принаймні так стверджують меценати, котрі фінансують українську збірну. Володимир Костерін хотів особисто підтримувати спортсменів до дня закриття спеціальної олімпіади.
СИНХРОН: Володимир КОСТЕРІН, спонсор проекту, голова ПЗУ: "К сожалению, не смогу пробыть всю олимпиаду китайскую, но три дня я посмотрю, то есть сначала я буду присутствовать. Но и конечно, когда приедут олимпийцы, будем встречать их с подарками".
РЕПОРТАЖ: В Україні ж майже мільйон людей з вадами розумового розвитку, і якщо деякі з них живуть добре, займаються спортом, подорожують, то решта не має ані спонсорів, ані турботи з боку держави.
