Конфлікт на найпопулярнішій львівській радіостанції є поки що одним із небагатьох випадків на українському медіаринку, коли колективу вдалося відстояти свою позицію і вплинути на рішення інвестора, не поступившись майже нічим. Водночас, скандальності цій історії додав «регіональний» аспект, адже львівські радійники категорично відмовилися працювати з директором-східняком. Утім, як удалося з’ясувати «Детектор медіа», йдеться не про сумнозвісний «розкол між Сходом і Заходом», а про солідарність колективу, який зумів достукатися до іноземного інвестора й переконати його у своїй правоті.

 

З’явившись у львівському ефірі в липні 2004 року, FM-радіостанція «РадіоМан», що мовить у форматі HOT AC, вибилась у лідери ринку (перше місце за щоденною і друге за тижневою аудиторією у віковій групі 25-39 років, за даними дослідження компанії MultimediaResearchGroup, Краків). Вона користується популярністю серед освіченої молоді та людей середнього віку, адже на ній не почуєш низькопробної «попси», натомість, переважає якісна українська і західна (40/60) музика. Ще одна перевага цієї хвилі для львів’ян, багато з яких виросли на польському радіо – можливість почути старі та сучасні польські хіти. Відзначилась радіостанція й відмовою транслювати політичну рекламу під час виборчої кампанії. Тому, коли журналісти й ведучі радіостанції заявили про намір звільнитися, звістка про конфлікт миттєво поширилась у місцевих медіа та в Інтернеті; занепокоєні шанувальники готові були організовувати публічні акції на захист улюбленого радіо. Окремі ЗМІ, почувши про нав’язаного колективу начебто «донецького» директора, поширили недостовірну інформацію про те, що RMF продала «РадіоМан» «донецьким».

 

Насправді ж польська медіагрупа RMF (Radio. Muzika. Fakty), яка належить міжнародному медіаконцерну Bauer, не лише не збиралася продавати свій перший львівський медіапроект, але й запланувала, як уже повідомляла «ТК», протягом п’яти років створити в Україні власну мережу радіостанцій у містах-мільйонниках, «півмільйонниках» і менших населених пунктах. Для цієї мережі RMF збирається розвивати власний формат мовлення: орієнтація на аудиторію у 25-39 років, формування плейлистів із світових хітів останніх 30 років і власні новини. 

 

 

 

«Гіперсильним гравцем на радіоринку Польщі тоді було краківське RMF FM. Мені вдалося переконати його тогочасного власника Станіслава Тичинського вкласти гроші спершу в регіональну радіостанцію – "РадіоМан". Поляки не мали бажання інвестувати в Україну, але спрацювала духовно-радійна близькість людей, які прийняли це рішення: Тичинського, директора медіаінвестицій Смулки і моя», – веде далі Роман Заяць. За його словами, всі передумови для підкорення України у «РадіоМан» були, проте подальші кроки інвестора він оцінює як нелогічні та непослідовні, особливо після продажу компанії німцям.

 

«Вихід на всеукраїнський рівень щоразу відкладався, інвестор користувався послугами випадкових людей, які приходили, "допомагали" і відходили, – пояснює Роман. – В результаті, лише на Телерадіоярмарку 2007 року були презентовані наміри групи RMF щодо виходу на загальнонаціональний ринок. Тоді я поставив інвестору коротке запитання: або ми розвиваємось, або ви "розиваєтесь" без мене».

 

Відповіддю інвестора на запитання Романа було призначення директором «РадіоМан» Дмитра Баєва, який раніше керував київським представництвом RMF і консультував холдинг із українських питань. Утім, за неофіційною інформацією, це було «самопризначення» – пан Баєв, який отримав карт-бланш від німецького власника RMF, особисто прийняв рішення про те, що керуватиме «РадіоМан», і привіз до Львова новопризначеного директора з розвитку. Романові Заяцю він запропонував піти на пониження – бути програмним директором радіостанції.

 

Конфлікт виник уже під час першої очної зустрічі. «По-перше, новий директор не зміг пояснити колективу, що всіх чекає в найближчому майбутньому. По-друге, сказати фразу штибу "кому не подобається – можете йти геть" можна лише в тому разі, якщо керівник чітко пояснює, ЩО САМЕ колективу має сподобатись чи не сподобатись. По-третє, журналісти "РадіоМан" швидко роздобули повне досьє професійних "досягнень" пана Баєва та місць, де його розшукують», – розповідає Роман Заяць.

 

Про «досягнення»: оскільки жодної конкретної та підтвердженої інформації про наявність у Дмитра Баєва проблем із законом «ТК» отримати не вдалося, а представники колективу обмежуються натяками, ми вирішили звернутися до самого пана Баєва. Директор «РадіоМан» відреагував на прохання відповісти на декілька запитань гостро, наголосивши, що перебуває за кордоном і не лише відмовився будь-що коментувати, але й попередив, що «будь-що, що з’явиться від його імені на "Детектор медіа", буде неправдою». З’ясувати, чим саме завинив пан Баєв, не допомогли й співробітники «РадіоМан», із якими спілкувалася «ТК». «Це неприємно, не хочеться про це згадувати», – сказав один із них. Єдиний хоч кимось підтверджений факт із начебто багатого «послужного списку» пана Баєва описаний на сайті «Театру КВН ДГУ».

 

В усякому разі неприйняття колективом нового керівника було настільки сильним, що 2 жовтня інформаційний та рекламний відділ радіостанції вирішив у повному складі написати заяви на звільнення. Є, втім, інша версія: мовляв, колектив прийняв таке рішення лише із солідарності з Романом Заяцем, який відмовився працювати на посаді програмного директора і бути підлеглим Баєва. Чотиригодинна розмова з представником німецького інвестора, який прибув «на шум» до Львова, не була плідною – він підтвердив своє рішення залишити Баєва на керівній посаді, пославшись на незадоволення результатами діяльності Заяця.

 

«…Ми зберігаємо за собою тверду позицію і дружньо залишаємо улюблену радіостанцію, бо не маємо жодного бажання ще раз почути "нє нравіцца — свалівайтє". Безперечно, "РадіоМан" із приходом нових людей працюватиме і надалі, але ми надто звикли працювати великою сім'єю з шефом, якого любили і поважали. Наразі ми зробили свій вибір!», – цитує одного з ведучих радіостанції «ЗІК». Характерно, що, за свідченнями присутніх на зустрічі нового директора з колективом, Дмитро Баєв не лише закликав «звалювати» тих, кому щось не подобається, але й обіцяв «озолотити» працівників радіо, зокрема, виплатити їм борг із зарплатні.

 

Проте після другої тривалої розмови з інвестором було досягнуто згоди: журналісти та рекламісти забрали свої заяви та залишилися працювати на радіостанції, а Дмитра Баєва пообіцяли замінити іншою, прийнятнішою для колективу особою. «Дмитро Баєв і далі є директором "РадіоМан", як запевняє інвестор – тимчасово, адже оголошений конкурс на заміщення вакантної посади», – каже Роман Заяць. Кандидатів на заміщення посади директора «РадіоМан» тепер шукає рекрутингове агентство, а представник інвестора заявив, що вражений єдністю колективу.

 

Що ж, колектив справді можна привітати: радіоманівцям удалося те, на що не спромоглися інтерівці та працівники інших ЗМІ, де траплялися схожі конфлікти. Хоча, можливо, причина благополучного завершення цієї історії саме в європейському мисленні інвестора, який не мав бажання розпочинати вихід RMF на всеукраїнський рівень зі скандалу та кризи львівської радіостанції, яка без улюбленців публіки – ведучих – мала всі шанси поступитися позиціями на місцевому радіоринку.

 

Прикрою помилкою (можливо, несвідомою) представників колективу було те, що, формулюючи свої претензії до Дмитра Баєва, вони необачно апелювали до його російськомовності та «донецького» (насправді – «дніпропетровського») походження. Навіщо було давати недоброзичливцям зайві підстави для спекуляцій на тему «русофобії» львівських журналістів, які – читачі це, напевно, розуміють, – мали на увазі специфічну поведінку та спосіб висловлювання, який приписують невихованим східноукраїнським нуворишам? Надто ж поляку, представнику німецької компанії, що живе у глобалізованій та мультикультурній Європі, не збагнути регіональних особливостей українського менталітету. Тож журналістам варто було швидко і категорично дистанціюватися від «донецької» версії. Натомість, претензії до пана Баєва, якщо вони справді доведені й аргументовані, не варто було замовчувати й після залагодження конфлікту, адже ця інформація вкрай важлива для можливих  чинних і майбутніх партнерів і роботодавців цієї людини.