Продовження провокацій на Закарпатті – тривожний дзвінок для всієї України
В суботу, 22 травня, було заарештовано незалежного журналіста Костянтина Сидоренка. Обставини арешту є дуже сумнівними
Ситуація, що склалася на Закарпатті у зв’язку з Мукачівськими подіями, вже давно і міцно увійшла до актуальних тем повсякденності. Проте, знову і знову доводиться привертати увагу громадськості до цього регіону, оскільки те, що там відбувається, є надзвичайно тривожним сигналом для всієї України. І дуже симптоматичним у контексті президентських виборів.
Місцева громадськість обурена протиправною ситуацією у Мукачевому, що засвідчують кількість підписів на підписних листах, розповсюджених громадською компанією ПОРА. Активісти компанії, котрі, зокрема, вимагають визнання результатів виборів недійсними та виконання рішень постанови Верховної Ради від 12 травня, уже зазнавали провокацій з боку фальсифікаторів та підконтрольних есдекам місцевих ЗМІ. Про це повідомлялось у ЗМІ.
Але, як показують останні події, ситуація на Закарпатті все далі виходить за межі правового поля. В суботу, 22 травня, було заарештовано незалежного журналіста Костянтина Сидоренка. Причому, обставини арешту є дуже сумнівними.
Костянтин Сидоренко є представником інформаційної служби “Гаряча лінія”, котра висвітлює події, пов’язані з виборами в Мукачевому, Одесі тощо. В ході своєї роботи на Закарпатті Сидоренко надавав оперативну інформацію з місця подій. Зокрема, він зафіксував на відеоплівку розгромлення правоохоронними органами пікету в Ужгороді 20 травня та побиття і арешт активіста компанії ПОРА Андрія Фленька.
Слід зазначити, що напередодні у Сидоренка було викрадено професійне обладнання – відеокамеру та цифровий фотоапарат. Відеокамеру Костянтин Сидоренко повернув власними силами, але фотоапарата досі не віднайдено. Пізніше виявилося, що викрадач, скоріше за все, співпрацює з місцевими правоохоронними органами - в усякому випадку його одразу відпустили з міськвідділку міліції, незважаючи на скоєний злочин, а пізніше неодноразово бачили, як він безперешкодно заходив до приміщення УМВС у Мукачевому, в яке не могли потрапити ні громадяни, ні журналісти.
У п’ятницю, 21 травня, Сидоренко склав у міськвідділі УМВС заяву про викрадення камери та фотоапарату. Відеокамеру було долучено до заяви для здійснення експертизи.
Після цього події почали розвиватися із калейдоскопічною швидкістю.
22 травня об 11 годині ранку представник “Гарячої лінії” пішов забрати камеру з міськвідділку міліції. По дорозі до нього під’їхав міліцейський “бобік”, котрий належить Мукачівському УМВС, зупинився, з нього вийшли невідомі особи у цивільному. Не представившись і нічого не пояснивши, вони вдягнули наручники на Сидоренка і затягли його у машину. Очевидці стверджують, що під час здійснення “арешту” Сидоренку було підкинуто пакет нібито з вибуховими речовинами. Автомобіль із журналістом вирушив у невідомому напрямку.
О 14 годині до Мукачевого з Ужгорода прибув журналіст Віктор Щодей і намагався з’ясувати долю колеги у міському відділку міліції. Черговий міськвідділку Ханькович Володимир Васильович повідомив, що Костянтина Сидоренка у міськвідділку немає і ніяких арештів у цей день здійснено не було, порадивши звернутися до мукачівського УБОЗу. Однак і там Щодей не отримав ніяких відомостей про журналіста “Гарячої лінії”.
Така ситуація із зникненням журналіста серед білого дня не могла не викликати тривоги. Свідки арешту та представники інформагентства „Гаряча лінія” звернулись із заявою до Генерального прокурора та прокурора Закарпатської області з вимогою розібратись у ситуації, визначити місцезнаходження журналіста та офіційно повідомити про причини арешту.
Всю суботу місце перебування Сидоренка, причини його арешту та особи, котрі здійснили арешт, залишалися невідомими.
Лише в неділю зранку з Мукачівського міськвідділку УМВС надійшла інформація про те, що Сидоренка арештовано 22 травня о 18 годині (?!!) за .... вчинення спротиву представникам правоохоронних органів. Вже у понеділок на Сидоренка чекає суд, на якому його можуть засудити до 10 діб ув’язнення.
Вся ця історія викликає безліч питань.
По-перше, незрозуміло де все ж таки перебував Сидоренко протягом суботнього дня і що за особи здійснили арешт? І чому, в той час як є свідки та повідомлення, що Сидоренка забирали об 11 годині, офіційна інформація вказує часом арешту 18 годину?
По-друге, неясно, чому співробітникам Мукачівського УМВС необхідно було посеред вулиці, за таких сумнівних обставин, арештовувати людину, котра сама направлялася до міського відділку цього самого УМВС.
По-третє, не зовсім зрозуміла пасивна роль міської та обласної влади у ситуації з прямим порушенням права журналіста на ведення професійної діяльності. Тим більше, що є інформація про те, що напередодні арешту Сидоренко по телефону домовився з Нусером щодо інтерв’ю.
Ця ситуація викликає справжню тривогу. Вона стає в один ряд з провокаціями проти активістів ПОРИ та грубо сфабрикованими обвинуваченнями з боку есдеківських ЗМІ, арештом активіста компанії Андрія Фленька в Ужгороді (якого, до речі, теж завтра судитимуть).
В неділю зранку ця сумна картина доповнилася затриманням офіційного речника Компанії ПОРА Олександра Солонтая.
На жаль, порушення прав та свобод людини, утиски представників преси, незалежних ЗМІ все частішають і набирають все більш цинічних та жорстких форм. Чи це та ціна, яку ми мусимо сплатити за демократію у Мукачевому і в Україні?