Верховний суд Іспанії ухвалив рішення про нове розслідування вбивства телеоператора в Багдаді. 8 квітня 2003 року 37-річний Хосе Коусо загинув, коли американський танк ударив по готелю «Палестина», в якій жили іноземні журналісти. Від цього снаряду загинув і український оператор Тарас Процюк.

Минулого року позов родичів Коусо був відхилений іспанським судом нижчої інстанції. Але Верховний суд прийняв апеляцію, завдяки чому стає можливим зажадати екстрадицію звинувачених солдатів. Втім, сім'я загиблого розуміє, що сержанта Томаса Гібсона, капітана Філіпа Уолфорда і лейтенант-полковника Філіпа де Кампа буде нелегко привезти до Іспанії.

Раніше США визнали, що їх танк дійсно вистрілив по готелю, в якому проживали майже всі іноземні журналісти в Багдаді, але заявили, що застосування зброї було виправдане. Солдати стверджують, що їм здалося, ніби по ним стріляли з гранатомета з готелю. Але запис, на якому не немає ніякого вогню з готелю, обійшов всі телеканали світу.

У розшук американських солдатів міг оголосити і український суд. Але цього не відбулося за три з половиною роки, що минули після трагедії.

У 2003 році Вашингтон ухвалив рішення не надавати компенсацію сім'ї Тараса Процюка. Посол США в Україні Карлос Паскуаль тоді заявив, що причиною загибелі журналіста став нещасний випадок. Український МЗС не опротестував це рішення. Перед сім'єю загиблого ніхто навіть не вибачився. У нього залишилися дружина Лідія і восьмилітній син Денис.

Батьки Процюка весною 2005 року напередодні візиту президента Ющенка в США звернулися до нього з проханням нагадати американським властям про їх сина. Батьки Процюка підкреслювали, що Україна платить компенсації сім'ям загиблих пасажирів російського літака, який був збитий українською ракетою, і тому вирішили, що "мають право добиватися від американців компенсації за вбивство сина". "Це не була випадковість, не збіг обставин, не нещасний випадок, а прицільне, умисне вбивство журналіста", - вважають батьки Процюка, що попросили Віктора Ющенка допомогти їм одержати від США компенсацію за вбивство сина.

Президент обмежився «моральною підтримкою» і пообіцяв їм фінансову допомогу з бюджету. Але під час того візиту до Вашингтона він за два дні жодного разу не вимовив імені Тараса Процюка.