Першим українським художнім телефільмом стала екранізація оповідання А.П.Чехова «Щасливчик» ( 1956 рік). Серед телефільмів можна виділити «Вогненний поїзд» (1959), «Вічний вогонь» (1962) та «Тривожна даль» (1963), «Сторінки життя» (1964). У 1958 році було започатковано перший телевізійний альманах «Слово» ─ спільний проект телекомпанії та Спілки письменників України, в якому брали участь видатні українські майстри слова.
Наприкінці 60-х років на телебаченні з’явилося кольорове зображення. Але спочатку обсяг передач у кольорі складав усього біля 5 %.
У травні 1973 року було побудовано телевежу на Сирці. Однак навіть на початок 80х третина населення не мала змоги дивитися національне телебачення, а чотири мільйони жителів України взагалі мешкали поза зоною впевненого прийому будь-якої телепрограми.
Наразі Перший – єдиний в Україні телевізійний канал, який забезпечує покриття 97% території держави. А у 2002 році спільно із Національним космічним агентством України НТКУ розпочала закордонне мовлення через супутник.
Протягом 2006 року на Першому Національному вийшло в ефір 15 програм власного виробництва, створено й успішно працює творче об'єднання з виробництва документальних фільмів, дизайн каналу оновлено у відповідності до концепції Національної телекомпанії України. За період виборчої компанії 2006 року Академією преси України «Новини» Першого Національного визнано найоб'єктивнішими.
За інформацією Першого каналу