27 вересня відбулося чергове засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на якому розглянуто планові питання: про видачу, продовження терміну дії  та переоформлення ліцензій на проводове, ефірне мовлення ряду телерадіокомпаній та провайдерам програмної послуги; про безліцензійну діяльність ТОВ «Підприємство «Кабельне телебачення» з м. Вінниця; про результати перевірки ТОВ НТРК «ІРТА» (м. Луганськ) та ТОВ «Вінницька ТРК «КТБ-Мелодія». Крім того члени Нацради дійшли згоди щодо форми та змісту бланків ліцензій на мовлення та провайдерам програмних послуг. Заслухано інформацію керівників структурних підрозділів щодо підготовки плану розвитку телерадіоінформаційного простору.

Після засідання Національної ради відбувся брифінг, на якому було зазначено, що розгляд декількох питань порядку денного відкладено. Усі вони стосувалися складної ситуації в Автономній республіці Крим. Нацрадою зафіксована така велика кількість порушень, що всі вони вимагають окремого розгляду. Незаконне використання державних інформаційних мереж, порушення норм ретрансляції ставить під загрозу національну безпеку України.

Голова Нацради Віталій Шевченко навів декілька прикладів таких порушень: ретранслюється іноземна програма «Голос Росії», по дротовому мовленню довгий час можна було почути радіостанцію «Маяк» (аж поки не звернув на це увагу місцевий прокурор), через порушення втратила ліцензію єдина в Севастополі регіональна державна телерадіокомпанія тощо. Всі ці порушення (їхній перелік досить великий) приводять до того, що місцеве населення не отримує різнобічної інформації, про події в Україні йому розповідають з Росії. Кримчанам краще відомо, що відбувається в Магадані, ніж, що діється у власному населеному пункті, оскільки місцева влада не має доступу до інформаційних каналів. З цього приводу навіть надійшла заява від спікера кримського парламенту. І тут не потрібно все зводити до мови віщання, запевняють члени Нацради. Зокрема на півострові зараз можна почути по радіо і побачити по телебаченню передачі мовою кримсько-татарського народу (це вперше в їхній історії).

Щодо підготовки плану розвитку телерадіоінформаційного простору, то фактично завершено етап збору інформації. Зроблено характеристики окремих областей (зокрема інформація по Тернопільській області міститься у п’ять великих томах). Відомі всі населені пункти, які не отримують сигналу, наприклад, північ Луганської області взагалі не покрита українським телебаченням. Нацрада отримала понад 7 тисяч заявок на частоти.

Другий етап підготовки плану розвитку передбачає визначення форматів програм. Тут потрібно врахувати бажання населення. Крім того, якщо Нацрада не проводитиме конкурсів на формат програм, то буде перекіс, який склався у багатьох населених пунктах, де місцеві жителі мають змогу побачити всього шість програм – і всі вони розважального характеру. Також тепер потрібно звірити всю зібрану інформацію з даними, які мають власне телеканали, щоб Нацрада знала їхні плани і можливості.

На запитання журналістів, чи матиме хтось пріоритети в цьому плані розвитку, члени національної ради відповіли, що тільки ті, хто дотримуватиметься ліцензій.

Нацрада намагатиметься якнайшвидше (протягом можливо місяця) підготувати план розвитку телерадіоінформаційного простору. Віталій Шевченко з цього приводу зазначив, що закінчився стихійний і почався плановий розвиток інформаційних мереж в Україні.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»