Поляки дедалі частіше заявляють, що з приходом до влади братів Качиньскі обмежено свободу слова та переконань.

Про це свідчить, зокрема, скандал довкола фейлетону Мануели Ґретковської, відомої письменниці (її твори виходили також і в українському перекладі) та журналістки популярного журналу “Сукцес” (“Успіх”). У своїй публікації авторка критично відгукнулася про братів Качиньскі, що не сподобалося прес-службі польського президента.

Керівник відділу зв’язків із громадськістю президента Л. Качиньскі пані Анна Камінська висловах обурилася змістом матеріалу в “Сукцесі”. В наступному номері редакція оприлюднила спростування, а також відповідь М. Ґретковської на зауваження канцелярії президента.

Однак видавець вирішив усунути текст письменниці з уже надрукованого числа. Керівники видавництва доручили працівникам... вирізати текст ножицями (!). Це зайняло три дні та зчинило справжню бурю в польському суспільстві. Головний редактор журналу пані Кароліна Корвін-Піотровська відмовилася від посади, а співпрацю з виданням припинили відомі журналісти, зокрема Юстина Поханке та Томаш Секєльські.

Цей скандал став нагодою для серйозних дебатів на тему обмеження свободи, яке спостерігають після останньої зміни влади. Адже це не перша пов’язана зі ЗМІ подія, яка викликає такі контроверзи.

Від початку урядування політики владної коаліції (насамперед партії “ЗіС”) віддають відверту перевагу доволі специфічному медіа-холдингу отця Тадеуша Ридзика (Радіо “Марія” та ТБ “Трвам”). Радіостанція, яку рекламують як “католицький голос у твоєму домі”, уславилася своїми сповненими ненависті, ксенофобії й антисемітизму політичними передачами. Медіа-імперія отця Ридзика, який згуртував навколо себе сотні тисяч послідовників (їм “ЗіС” завдячує перемогою на виборах), є проблемою і для Ватикану та польських єпископів, які вважають скандальними дії засновника станції.

Попри це, політики, зокрема міністри “ЗіС”, доволі часто їздять до Торуня, де розташована радіостанція. Одну з найважливіших прес-конференцій уряду дозволили транслювати лише трьом слухняним ЗМІ (два зазначені та газета “Наш дзєннік”), а Ярослав Качиньскі відверто заявляє, що непокірні медіа не заслуговують на те, щоб давати їм коментар.