"Ви не почуваєтеся зрадником, ніби Ви зрадили Батьківщину?”, - запитав на форумі інший. - "Якщо і є щось святе в нашій країні, так це спортивні герої і врешті-решт Олімпіада в Ліллехаммері”.

Резонанс викликала програма “Справи нації” від 20 листопада, в якій канал досліджував, що сталося з 150 найменуваннями лікарських засобів і 72 літрами замінника людської плазми, замовленими Національною збірною Норвегії для Олімпійських ігор 1994 р. Там був оприлюдений список-заявка на лікарські препарати, з яких було куплено тільки 20 найменувань, в тому числі і замінник людської плазми, який, як підозрюють, був загублений. Однак у програмі жодним чином не вказувалося і не доводилося, що норвезькі атлети вживали заборонені ліки чи допінг. Попри це невдовзі з”явився відкритий лист норвезьких зірок спорту начолі з олімпійцем Бьорном Делі. Там наголошувалося, що програма є “найгіршою з будь-яких спроб сфабрикувати звинувачення у вживанні допінгу провідними норвезькими атлетами, тоді як вони є найактивнішими противниками використання допінгу”. Спортсмени і їхні тренери обговорювали навіть можливість бойкоту TV-2.

Щоб уявити реальне значення теми, слід враховувати, що зимові види спорту для 4,5 мільйонів норвежців є своєрідною релігією, а олімпійці й чемпіони стають народними героями. Зокрема, на іграх у Ліллехаммері норвежці вибороли рекордну кількість нагород – 26, що стало предметом національної втіхи. Крім цього популярність каналу TV-2 у Норвегії за різними даними сягає біблійних пропорцій. І тут його телевізійники замахнулися на святе... Отже канал минулого місяця був змушений пережити приниження і двічі вибачитися за помилки в ефірі, а також розіслати пояснювальні листи кожному з лижників і внести добровільну пожертву в Національний олімпійський комітет на загальну суму в 685 тисяч доларів.

В окремій угоді, яку шеф TV-2 Кааре Валеброк уклав з НОК Норвегії, зазначено, що пожертва розміром 658 тисяч доларів піде на анти-допінгову рекламну кампанію всередині країни та за кордоном із метою “відбілити” норвезьких лижників. Після цього президент Норвезької федерації спорту Кьєлл О. Кран спробував перейти на жарти: “Краще погляньте: канал TV-2 досліджував тему допінгу більш як рік і не знайшов жодного доказу”.

"Якщо ви збираєтеся робити критичну журналістику про національних ідолів, про яких більшість людей не хочуть чути нічого поганого, вам слід вставати дуже рано й надзвичайно перфектно робити справу. Канал TV-2 так не зробив. Що мене здивувало, так це те, що вони вважали, що їм це минеться”. Ці слова належать Сігурду Аллерну з Норвезького інституту журналістики. З іншого боку, продюсер Герхард Хельског, який вибачився, самокритично заявив: “Я зробив паршиву роботу. Прес-конференція для вибачень не те місце, де я волів би опинитися. Називайте нас аматорами, якщо хочете!”

Спортивний скандал вихлюпнувся і за кордон, до сусідньої Фінляндії. Там тренер фінських лижників Карі-Пекка Кіро публічно порівняв Норвегію з колишньою Східною Німеччиною, яка теж ревниво й відчайдушно відкидала самі лишень припущення у вживанні спортсменами допінгу. Розгорівся газетний скандал і тренеру довелося подати у відставку. Хоча фіни стриманіше, ніж норвежці сприймали звістку про національну ганьбу – повернення 3 медалей за вживання фінськими атлетами допінгу на Чемпіонаті світу 2001 у Лахті.