Поява Льва Новоженова та Руслани Писанки в ефірі НТВ та Інтера викликала шквал емоцій. „Детектор медіа” запропонувала подивитися програму двом дуже різним експертам.
Зіна Підалькіна, Олександр Зирін
Поява Льва Новоженова та Руслани Писанки в ефірі НТВ та Інтера викликала шквал емоцій. „Детектор медіа” запропонувала подивитися програму двом дуже різним експертам...
“Зінко! – зателефонувала до Підалькіної її давня приятелька-журналістка - На “НТВ” нова програма - “Страна совєтов”. Там наша Руслана Писанка... Ну це просто кумедія!”. Зіна відчула, “Страна совєтов” її колегу байдужою не залишила. Схотілося і Підалькіній почуттів нових пізнати. Побігла до телевізора. Увімкнула і збагнула...
Мова йшла про новий проект “зірки” російського телебачення Льва Новоженова (спільно із “Інтером”). З країною Совєтов, колишньою імперією і білими сторінками її історії, передача нічого спільного не мала. Зіні, як дівчині допитливій, все ж таки кортіло історичних паралелів, а їй пропонували прості поради на кшталт: як здавати іспити, що треба брати із собою на пікнік, що робити, якщо сусіди заважають жити, яку дієту вибрати...
Якщо до цього міксу проблем додати ще й постать Льва Новоженова та колоритну українку Руслану Писанку – то вийде “живильний бальзам для душі” домогосподарок. До студії запрошувалися гості (по дві особи для кожного сюжету) - поважні і дуже у Росії відомі. Єфим Рачевський – педагог... Поп-зірка Децл, актор Леонід Ярмольник, кінопрокатник Сем Клебанов, стиліст Олександр Шевчук...
“Чи не забагато інформації? - замислилася Підалькіна, коли наступного дня вирішила ще раз увімкнути “Страну с овєтов”. Переварити і осмислити все дівчині було важко. – Хоча... Інформації, як такої, насправді, і не було... Просто балачки „навколо”... Три теми на одну передачу... Двоє гостей ледь встигають висловити думку щодо відпочинку, як змушені швиденько “закруглятися”, бо на черзі інша пара у жаданні поговорити про стиль... Такий собі “совдепівський” конвейер”, де кількість не завжди перетворюється на якість”...
Щодо Льва Новоженова та Руслани Писанки, то їхня поява на екрані в Росії та російській критиці викликала шквал емоцій. “Новоженову неуютно в “Стране советов”, где царит тяжеловесная пошлость в стилистике “здоровэнькі булы”... – прочитала Зіна і натяк критика зрозуміла. “Писанка зі своїм свинячим писком та в їхнє пшеничне тісто...” - перефразувала прочитане і здивувалась. Те, що Новоженову незручно, Зіні кинулося у вічі відразу: нервово почувався себе Лев Юрієвич, перебивав Руслану, ініціативу намагався у неї забрати: “Дайте ж мені сказати, Руслано!”. Ніби встидався трохи, хтів отой “писок” приховати, інтелектом своїм “пшеничним” прикрити (марні наміри у випадку із рубенсівськими формами Руслани, оспіваними у вітчизняній, а тепер і в російській пресі. Не прикриєш таке, не сховаєш!). Не менш неприродньо виглядала і Руслана... Заведена на роботу, мов механічна лялька, вона повсякчас (і часто невдало) намагалася в розмову “свій п’ятачок” вставити. На “витончені” і не дуже їдкі жарти щодо своєї особи не зважала, рівноваги внутрішньої не втрачала. “Що є - то є, – виснувала Зіна, спостерігаючи за Писанкою. - От дівка, втнула кумедію! Ваду (а саме так, негативно, сприймали критики-жінки габарити Руслани) перетворила на своєрідний бренд і пишалася ним”. Багатіла думкою Зіна і бачила, що немає гармонії між ведучими. Не мають вони домовленості щодо гри. Як лебідь, рак та щука, тягнуть воза “Страни совєтов”...
“Такі ведучі – майже класика жанру - не зупинялася захоплюватися Підалькіна.- Новоженов із його ненав’язливим інтелектом та Руслана із її жіночою безпосередністю – як клоуни чорний і білий, худий та товстий, розумний та дурний (до речі, актор, який грає роль простака – не обов’язково є таким у житті). І скільки можливостей для гри може дати такий розподіл ролей! Не тільки ж про форми Писанки “гутарити”...
І не розуміла Підалькіна: чи то сценаристи не передбачили можливостей, чи то перенапружена атмосфера у студії не дозволяла використати ігрові моменти..
Руслана (після трансляції ролика про комунальну квартиру). - Кому-то с соседями повезло, а кому-то и нет.
Новоженов (здивовано на несподівану дотепність колеги): - Как вы догадались, по каким признакам?
Р: (радісно) - Из сюжета о комунальной квартире.
Н.(щасливий за колегу) : - Так это потому что такая вы смекалистая!.. А вам, Руслана, с соседями повезло?
Р.: - Да. Они меня не видят.
Н.(їдко): - Вас не видеть трудно.
Р. (механічно по сценарію): - Только главное, чтобы вы меня не трогали руками и не теснили в кадре.
Н.(ища примирения): - Я ни разу до вас не дотронулся. Я считаю, Руслана, что мне с вами как с соседкой тоже очень повезло. Я чувствую себя уютней.
Примітивний гумор – також гумор, але про що і заради чого створено цю передачу – було Зіні неясно. І не тільки їй. Невизначеність та комічність свого становища відчували і гості “Страни совєтов”. Зіна згадала розгубленість Леоніда Ярмольника, котрий “прилетів” на передачу, і збагнув, що час, здається, витратив марно. “В мене таке враження, що ви нас тут усіх розігруєте!” – кліпаючи очима, проговорив він, коли ведучі перекидувалися репліками щодо своїх уявлень, яким мусить бути пікнік.
Згодом, зрозумівши – якщо “обізвався грибом, лізь у кіш”, актор вирішив розмову підтримати: “Я, по-перше, хочу привітати вас із відкриттям програми – із хитринкою в очах розпочав, але далі, по ходу передачі, обличчя артиста витягувалося і приймало від подиву найрізноманітніші гримаси. Було видно, що він не здатен оговтатися від подиву. - Хороша така програма у вас! Думав, напевне, це така спеціальна “прікольная” програма: “Страна совєтов”... Слухаю вас, та дивом дивуюся”!.. І додав: “Із комахами (а в студії до цього довго обговорювалося питання, що робити, щоб не кусали комахи) легко боротися – просто йти на пікнік у січні”.
Коли ж Лев Новоженов став прощатися із гостями (на глядача чекав інший сюжет), Ярмольник, що тільки “розійшовся” і сподівався бесіду продовжувати, почувши це, істерично розсміявся. Зрозумів, що втрапив в халепу і опинився там, де бути йому аж ніяк не хотілося. Мабуть, відчувши стан актора і комічність ситуації, в яку той потрапив, Лев Юрієвич поспішив вибачитися: “Що поробиш... Це телебачення... Тут все швидко робиться”...
“А навіщо це – швидко? – спитала Зіна себе – Кому потрібна ця метушня?”
Жодної поради, жодного сюжету не зафіксувала пам’ять, і Зіна відчула, що порожнеча її поглинає.
Вона дивилася в екран на оформлення студії - рожево-руді, рожево-бордові кольори, кактуси в рудих горщиках - тотальний несмак... Бракувало штучних квітів. “Хоча, хто доведе, що кактуси – справжні? Усе, щоб прикрасити буття міщанина, не обтяжувати його зайвими роздумами і проблемами. “Зірки”, їхні поради, малюки, кулінари, чарівний Лев Новоженов, і яскрава Руслана – набір, що гарантує ідилічний сімейний перегляд і головне – спокій” – думала Підалькіна і розуміла, що “Страна совєтов” – “програма без кордонів”, що необмежено жере час глядача, і окрім порожньої балаканини нічого не пропонує.
І чи здатне телебачення, яке працює в форматі тотальних розваг та мила, запропонувати щось трохи складніше? Чи не відбулося катастрофічної атрофії ідей, думок, почуттів?.. “Це вже риторика!” – посміхнулась Підалькіна, і щоб не морочити собі мозок – вимкнула ТV і пішла собі гуляти... Нехай іде, бідолахо!
Зіна Підалькіна
„ІМПОртована
ПОТЕНЦІЯ-2”
Денних програм на телевізійних каналах нашої країни мало. Будуються вони достатньо традиційно. Ведучий або ведуча (або обоє разом) з кимось про щось розмовляють в студії плюс різні рубрики. Згадайте хоча б денний ефір НТКУ. Програми ці розраховані, як правило, на специфічну аудиторію – домогосподарки, діти, люди старшого віку. Але як стверджує статистика і дані перепису нашого населення, саме ця аудиторія в Україні численна і постійно зростає. Це і зрозуміло – хто росте, а хто і старіє...
Я не відношуся до представників даної аудиторії і ввімкнув телевізор у минулий вівторок вдень на каналі „Інтер” випадково. Звичайно ж, додивитися практично до кінцевих титрів прем’єрну програму „Страна советов” мене змусив не підвищений інтерес, а концентрований вираз того, про що вже писав. На жаль, писав...
Перше. Якщо я скажу, що побачив і почув постійну незграбну спробу кокетства, нанизаного на дегенеративний сміх і підкріпленого певними рухами та невідривний погляд повз глядача на те місце, де розташований текст телесуфлера, то фахівці зрозуміють, що мова - про ведучих і ведення. Їх представляли вишуканою російською – погодознавець Руслана Писанка і, очевидно також безробітний, - Лев Новоженов.
Всі фахівці, а після перегляду даної програми і глядачі в Україні зрозуміють, що у нас такого добра аж занадто...І відрядження в тому чи іншому напрямі „специалистов по теледеланию” для тимчасового заробітку, як правило, закінчуються стійким глядацьким перемиканням на інші канали і розведенням рук телекерівників. Згадайте мильнобульбашкові історії з Молчановим, Якубовичем, Ганопольским і т.п. В Україні своїх журналістів вистачало і вистачає. Як і цікавих ведучих для рубрик про кухню, медицину і т.п. денних інтересів. І я про це теж уже говорив і писав.
Але, можливо, йдеться про закріплення певної тенденції – про вимивання української і українського з національних телеканалів та обслуговування певної частини ділових інтересів? Поява такої дрібноти, як „Страна советов”, в цьому зв’язку ще не вагомий доказ. Хоча повний джентльменський набір був присутній – від ідентифікації сала до розмов про те, що українська мова – діалект великарусскаго, а українські чоловіки-... Потрібно чекати логічного розгортання і посилення даної тенденції. Будемо слідкувати за ефіром. Уважно і з цікавістю...
Друге. Ще один вагомий і, як на мене, стовідсотково зрозумілий акцент. Про нього вже теж писав: інтереси глядачів Приуралья та Прикарпаття РІЗНІ. І уподобання РІЗНІ. Як, власне, і самі глядачі РІЗНІ. Тому що - ми живемо в РІЗНИХ країнах. Це нагадую тим, хто в це ще не повірив. Але їм про це нагадує і буде нагадувати український телевізійний ефір. В тому числі і той, який вони організували, профінансували і провели. Там, в цьому ефірі, тьотя з Москви стурбовано зателефонує: „К-а-а-к можна прожить за т-а-а-а-кие деньги?”( Йшлося про 10.000 російських рублів на місяць). Нормальне, здавалося б, запитання. Але лише один титр пояснив все. Отож титр. Один. З прем’єрної програми „Страна советов”. Мовою оригіналу: „10.000 рублей равны 1744 гр.” І все... Все – тому, що я відразу уявив очі домогосподарок та пенсіонерів з Івано-Франківська та Луганська, Львова та Донецька. Та що там – наших київських пенсіонерів, яким буде важко(!!!) прожити за 1.744(одну тисячу сімсот сорок чотири) гривні на місяць. Уявили? Будуть іще аргументи?
Заява нормального російського ведучого Льва Новоженова про, те що „яблоки были деликатесом для него в той стране” теж говорить про те, що ми- в різних країнах. Напевне, саме тому запрошені гості – політики Нємцов та Жириновський, актори Зайцева та Гоміашвілі, економіст Лівшиць та колишній телегуморист Угольников українському глядачеві не зовсім цікаві. Але гроші, напевне – російські. Тому обслуговувати вони мають їхні інтереси. І це правильно!
Але так само правильним є те, що наші політики, наші актори, наші економісти, наші телегумористи (якщо таких знайдуть) не зовсім цікаві жителям Цюрюпінська та Сиктивкара, на Нєвському та в межах Садового кільця.
Третє. Грошей у нас, щоб переконати в іншому рейтинговиробників, малувато. А в них є. Точно є - тому реклами в першій прем’єрній програмі було УЖЕ вдосталь. Тобто ще ДО ПОЯВИ ЇЇ В ЕФІРІ рейтинг уже був. Отакої! Звідки рейтинг у програми, яка ще не виходила в ефір? І, відповідно, рекламодавець уже є. А який же рекламодавець скаже, що гроші витрачені впусту? Тобто( правильно- ви знали!) наприкінці місяця у програми з’явиться... рейтинг. Про це також уже писав...
Отак – про все, виявляється, уже написано...Але ж мова про прем’єру ....
P.S. „Прессинг незваных гостей с телеэкранов вредит вашему здоровью”
( авторський вислів телегумориста І.Угольникова, кинутий в напрямі бюсту ведучої програми „Страна советов” Руслани Писанки).
Олександр Зирін, телепродюсер
Від „Детектор медіа”. – Можливо, в когось з наших читачів ще виникнуть пропозиції щодо оцінок нової „інтернаціональної” програми? Чекаємо.
