Критерії моніторінгу
Звіт за попередній тиждень
Рейтинг новин від компанії GFK-USM
РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ
(до звіту за 21 - 27 квітня)
1. Зауваження пана І.Павлюка (Подробности):
Уважаемая "Детектор медіа", не совсем понятно ваше замечание по поводу демонстрации "шокирующего видео" в моем сюжете о теракте в городе Кфар Саба на Ближнем Востоке (четверг, 24 апреля). Монтировал сюжет тоже я. И, следует сказать, тщательно отбирал материал - именно для того, чтобы как можно меньше шокировать зрителя. Не спорю, оставленные кадры (раненные, которым оказывается первая помощь, люди, находящиеся в состоянии шока) действительно производят сильное впечатление и в определенной степени могут шокировать. Но каким вы представляете себе изначальный видеоматериал с места теракта? Согласитесь, теракт - явление, само по себе шокирующее. Любые кадры с места события - будут таковыми. Построить сюжет на так называемых Lперебивочных планах, кадрах, на которых запечатлены какие-то второстепенные, сопутствующие события на месте происшествия – практически невозможно. Хотя бы потому, что не хватит материала. Но еще раз подчеркиваю - отбор был сделан, и действитель! но шокирующее кадры - не были продемонстрированы. Кстати, каким вы представляете себе "нешокирующий" материал о трагедии 11-го сентября? Или, по вашему, кадры рушащихся небоскребов не могли травмировать аудиторию? Хотелось бы уточнить, каковы ваши критерии Lшокирующего видео . Должен ли, на ваш взгляд, материал о теракте производить на зрителя такое же по силе впечатление, как, к примеру, материал из кабинета министров? С уважением, Илларион Павлюк.
Ми теж вагалися, чи вважати згаданий відеоплан шокуючим. Наші міркування такі: хоча план був частково середнім (найбільш шокуєчими є широкі плани), він настільки довгий, що глядач може добре роздивитися шокуючі деталі та подробиці. Крім того, вагому роль у нашому рішенні відіграло те, що йшлося все ж про вечірній випуск новин, який можуть дивитися діти.
Погоджуємося з вашою думкою, що репортаж про теракт не може повністю уникнути шокуючого відео, але слід подавати його ще більш обережно, ніж у згаданому випадку (цей план, як ми й писали у звіті, подали не лише ви, але й ваші колеги з ТСН і Новин). Як можливий варіант, попри “незручність” для відеомонтажу панорамних планів (особливо знятих без штативу), без чітких статичних “точок”, подібний план можна було б використати в скороченому варіанті, взявши два 2-3-секундних шматка через перебивку. Шокуючі деталі були б в цьому випадку прихованими.
Принагідно наводимо уривок з “Вказівок продюсерам ВВС” (“BBC Producer’s Guidelines”) з цієї проблеми.
“Слід дотримувати рівноваги між потребою показати правду й небезпекою зробити людей байдужими до насильства. <...>
Програми новин повинні дотримуватися таких основних правил:
<...>
слід уникати широких планів;
належить не зосереджуватися на кривавих наслідках нещасного випадку чи нападу терористів.
Монтаж найкривавіших сцен обов’язково потребує цензурних скорочень.
<...>
Особливо обережно слід монтувати відеоматеріал для випусків, що їх можуть дивитися такі вразливі групи, як діти”.
З повагою.
2. Зауваження з форуму “ТК”:
З приводу ось цього фрагменту останнього звіту: “Лише Репортер подає результати авторитетних соціологічних досліджень. І цей момент є надзвичайно показовим щодо алогічності, неповноти і недостовірності висвітлення рештою телеканалів теми “всенародного обговорення” президентської політреформи. Протягом кількох тижнів телеканали старанно імітують “думку народу” за допомогою бліц-опитувань, не шкодуючи для цього редакційного ресурсу і ефірного часу. Коли ж є об’єктивна інформація, яка науково змальовує стан цієї думки, геть всі редакції, сконцентровані на темі політреформи, цю інформацію ігнорують” Автор: Іван: "Про результати соцопитувань розповіли і "Підсумки дня" на "Інтері"
Автор: В.Ар’єв: “Це правда”.
Ми вже не вперше наголошуємо на тому, що оприлюднення тієї чи іншої важливої інформації в нічних (чи інших – денних, ранкових) випусках редакції НЕ Є АДЕКВАТНИМ повідомленню в вечірніх новинах. Про причини також говорили не раз: це принципово різна глядацька аудиторія, зокрема, у вечірніх новин найбільша (основна) аудиторія.
Стосовно ж критики вказаного зауваження Моніторингу, на нашу думку, цілком очевидно, про що йдеться: вечірні випуски новин уникають об’єктивної інформації, подаючи натомість сурогат. І це дуже слабка втіха: казати, що цю інформацію було оприлюднено пізно увечері, коли основна аудиторія вечірніх новин вже не дивиться телевізор.
У подальшому ми більше навіть не розглядатимемо такого роду аргументацію, оскільки вона є надзвичайно слабкою і неконцептуальною.
3. Запитання (на Форумі) про те, чому ми не моніторимо новини “Тоніса” та “НБМ”.
Ми моніторимо лише вечірні випуски тих телеканалів (загальнонаціональних та мережевих), які мають потенційну аудиторію, що становить левову частку населення країни. На жаль, до цього нашого переліку досі ми не маємо змоги включити новини телеканалу СТБ, який також відповідає згаданому вище критерію відбіру.
Будь-яке розширення об’єктів уваги потребує серйозних додаткових ресурсів, які й сьогодні є досить-таки обмеженими. Тому сьогодні ми навіть не плануємо в найближчій перспективі включати до розгляду канали, що мають обмежене ефірне покриття.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА БЕРЕЗЕНЬ – КВІТЕНЬ 2003
Цього тижня ми пропонуємо увазі читачів замість традиційного огляду перше узагальнення - проміжний підсумок порушень стандартів та помилок редакцій за 8 тижнів, протягом яких ми ведемо наш моніторинг.
З якою метою ми це робимо? Гадаємо, що це узагальнення дасть редакціям підстави для певних висновків, допоможе правильно оцінити, над якими елементами їм варто попрацювати, що є на сьогодні “ахілесовою п’ятою” редакції. Ми також сподіваємося на зважену і професійну реакцію журналістів, на те, що редактори і репортери скористаються з цього скромного дослідження для того, щоб зробити свої новини кращими, аніж вони є сьогодні. Для нас, як телекритиків, малоцікаво щотижня констатувати схожі, а часто – взагалі однакові помилки. На наше глибоке переконання, було б значно краще, якби тижневий звіт моніторингу складався не з 15-20, а з 7-10 сторінок, які б містили аналіз більш високого рівня: не хто припустився більшої помилки, а хто подав тему віртуозніше. Надія така є. Адже для цього редакціям зовсім не потрібно витрачати додаткові кошти й докладати нелюдських надзусиль. Досить лише в повсякденній роботі дотримувати простих, прозорих і загальновідомих правил професії, підвищити внутрішні редакційні вимоги до якості матеріалів.
Звичайно, подібний аналіз на підставі інформації 8-ми тижнів не може вважатися вичерпним, і ми це добре розуміємо. Певно, коли буде зібрано матеріал за більший період (наприклад, за півроку, рік) - можна буде робити справді серйозне дослідження стану теленовинного господарства України. Втім, це справа майбутнього. Сьогодні ж вже досить добре зрозуміло, над чим редакціям слід було б попрацювати.
***
Нижче підсумовано кількість похибок, зафіксованих нами в тижневих звітах, які було опубліковано на сторінці “Детектор медіа”. Не виключено, що щось могло пройти повз нашу увагу. Таким чином, наведені цифри – це такий собі “мінімум”, насправді похибок і порушень стандартів могло бути більше.
До наведених нижче цифр ми, зрозуміло, не включаємо:
- ті випадки, які було аргументовано оскаржено телевізійниками (див. “Роботу над помилками” за кожний тиждень моніторингу);
- ті випадки, де похибка не може однозначно вважатися порушенням певного стандарту (деякі наші зауваження, як пам’ятаєте, мали вигляд рекомендації або ж взагалі запрошення до дискусії. Такі зауваження, зрозуміло, тут не враховані)
-ті випадки, коли канали подавали суперечливі дані, але нам невідомо, хто саме з них помилявся (показано лише кількість цих випадків).
Також ми не підраховували технологічних похибок (таких, наприклад, як стендапи, записані в темних окулярах чи на невідповідному тлі, ефірні “дірки”, сюжети, змонтовані на “паркетному” відео і т. ін.).
ВИПАДКИ НЕОПЕРАТИВНОЇ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
Тут наводимо кількість тих випадків, коли новини подавали інформацію про подію з запізненням щонайменше на добу.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Наведену нижче статистику в жодному разі не можна вважати показником оперативної (чи, навпаки, неоперативної) роботи новинної служби в цілому. Для подібних висновків належало б порівнювати роботу редакцій протягом цілої доби (оглядаючи, крім вечірніх новин, ранкові, денні, нічні і позачергові випуски), порівнюючи час виходу в ефір і формат подачі по всіх інформаційних приводах. Ми не маємо такої можливості, та й не ставили перед собою подібного завдання. Тому йдеться лише про наявність окремих випадків подання редакціями застарілої інформації. Як свідчить практика, найчастіше це є свідченням “зацикленості” редакцій на собі. Так трапляється, якщо співробітники не цікавляться тим, що роблять конкуренти і про що пишуть газети. Для журналістів – це недозволена розкіш. А подання застарілої інформації – дуже прикра помилка для авторитетних новин.
Репортер | 6 |
ТСН | 8 |
Подробности | 13 |
Новини | 11 |
Факти | 5 |
Репортер | 10 |
ТСН | 27 |
Подробности | 45 |
Новини | 34 |
Факти | 46 |
Репортер | 6 |
ТСН | 13 |
Подробности | 15 |
Новини | 8 |
Факти | 12 |
Репортер | 6 |
ТСН | 17 |
Подробности | 20 |
Новини | 17 |
Факти | 23 |
Репортер | 164 |
ТСН | 134 |
Подробности | 146 |
Новини | 140 |
Факти | 143 |
Репортер | 0 |
ТСН | 3 |
Подробности | 3 |
Новини | 2 |
Факти | 7 |
Репортер | 45 |
ТСН | 41 |
Подробности | 53 |
Новини | 63 |
Факти | 50 |
Репортер | 1 |
ТСН | 3 |
Подробности | 3 |
Новини |