Галузеві об’єднання провайдерів «Інтернет асоціація України» (ІнАУ) та «Асоціація правовласників та постачальників контенту» (АППК) занепокоєні запровадженням нової моделі регуляторного внеску для суб’єктів сфери електронних комунікацій. Про це йдеться у  повідомленнях на сайтах асоціацій (ІнАУ та АППК).

Регулятор телекомгалузі — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК) — розробляє проєкт закону, який передбачає внесок на регулювання в розмірі до 1,5% від доходу компаній.

Назва акту «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку». У ньому, зокрема, йдеться, що  «фінансування діяльності НКЕК буде здійснюватися за рахунок надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуватимуться суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах електронних комунікацій»: «Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 1,5 відсотка загального доходу платників внеску на регулювання від наданих послуг доступу до електронної комунікаційної мережі та електронних комунікаційних послуг за попередній рік. Порядок визначення ставки внеску на регулювання затверджується регуляторним органом».

Після обговорення цього законопроєкту ІнАУ звернулась до телекомрегулятора і зазначила, що провайдери зараз власним коштом відновлюють зруйновані під час війни мережі, мають значне падіння доходів, через мобілізацію втратили кадри.

«В цій ситуації більшість операторів змушені скорочувати витрати і вишукувати всі можливі і неможливі резерви для підвищення своєї ефективності. Відповідно, ринок очікує від свого Регулятора солідарності і аналогічного підходу. Тому вважаємо проєкт Закону недоречним, несвоєчасним, неефективним», — ідеться в повідомленні ІнАУ.  Тому асоціація пропонує відкинути ініціативу щодо регуляторного збору, принаймні на період воєнного стану.

Голова АППК Наталія Клітна теж вважає, що ця ініціатива є шкідливою для розвитку ринку електронних комунікацій. На її думку, альтернативний законопроєкт має передбачати фінансування регулятора з державного бюджету. АППК веде консультації з іншими асоціаціями з метою просування спільної альтернативної пропозиції.

«Детектор медіа» звернувся до НКЕК з проханням прокоментувати позиції галузевих асоціацій.

Нагадаємо, АППК та ІнАУ бачать ризик у скасуванні спрощеної системи оподаткування (ССП), яка дає змогу невеликим провайдерам вести спрощений облік і звітність, а окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку. «Детектор медіа» вже писав про цю проблему детальніше.