З 24 лютого 2022 року по 15 березня 2025-го російські збройні сили завдали 31 удар по 25 готелях на території України, у 24 з яких проживали цивільні особи. Ці напади призвели до загибелі журналіста агентства Reuters Раяна Еванса, і щонайменше 25 працівників медіа постраждали.

Такі дані озвучили під час презентації нового звіту «Репортерів без кордонів» (RSF) та української правозахисної організації «Truth Hounds» (TH) «Останній заїзд: Російські удари по українських готелях змушують пресу замовкнути», яка відбулася в рамках Львівського медіафоруму.

Участь у заході взяли керівник департаменту досліджень Truth Hounds Роман Коваль, cтарша дослідниця Truth Hounds Кенза Рармауї, cтарший юридичний радник Truth Hounds Володимир Гришко та регіональна представниця RSF в Україні Полін Мофре. Модерувала дискусію співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Ангеліна Карякіна.

За даними дослідження, російські збройні сили завдавали удари по готелях переважно в регіонах, близьких до зони активних бойових дій, таких як Харків, Донецьк, Дніпро, Одеса і Київ. Лише один з готелів використовувався військовими, в інших розміщувалися цивільні особи.

Основні категорії людей, які залишаються в готелях під час збройного конфлікту, — це переважно журналісти, працівники гуманітарних організацій, внутрішньо переміщені особи, іноді військовослужбовці, які зустрічаються зі своїми сім’ями.

«Обираючи ціль, терористична група розраховує на символічну цінність, яка в цьому контексті випливає з того, що основними гостями готелів зазвичай є іноземні дипломати, бізнесмени, журналісти і так далі. І друга причина, важлива для терористичного угруповання при виборі мішенню готелів — це комунікаційний потенціал. Вони можуть бути впевнені, що повідомлення про обстріл пошириться по всьому світу через велику увагу іноземної аудиторії до цієї атаки», — каже Роман Коваль.

За останні роки кількість обстрілів готелів лише зростає: вісім — у 2022 році, п'ять — у 2023 році, 14 — у 2024 році та вже чотири — за перші два місяці 2025 року, що свідчить про усталену схему атак.

27 нападів з 31 сталися в регіонах, близьких до зони активних бойових дій, зокрема в Харкові, Донецьку, Одесі та Дніпрі. 23 атаки були здійснені вночі, між 20:00 та 8:00, у найбільш завантажений для готелів час.

Щонайменше 15 ударів було завдано російськими ракетами «Іскандер», які мають похибку всього в 20 метрів, що вказує на цілеспрямованість таких ударів.

Такі атаки зумовлюють зміни в роботі українських та міжнародних репортерів. Результати опитування, проведеного TH та RSF, показали:

● З 2023 року 64% українських журналістів та 43% іноземних кореспондентів уникають зупинятися в готелях поблизу лінії фронту;

● 13% усіх опитаних журналістів були змушені скоротити або призупинити свою роботу в цих регіонах;

● 64% українських та міжнародних журналістів мають логістичні складнощі у своїх відрядженнях і стикаються з труднощами доступу до безпечного житла;

● 44% журналістів страждають від стресу або психологічних травм унаслідок атак на готелі.

За словами Полін Мофре, це впливає на результат роботи журналістів, саме тому дослідники вважають, що таким чином Росія намагається «змусити пресу замовкнути».

«Журналісти не будуть перебувати в цих містах, в цих регіонах так довго, як вони звикли, і так довго, як їм потрібно, щоб зробити багато репортажів. Замість того, щоб провести три дні або цілий день у місті, щоб взяти інтерв'ю у людей, задокументувати ситуацію і так далі, ви можете залишитися там лише на дві-три години. Тож, звісно, репортаж буде іншим. Деякі журналісти кажуть, що призупинили роботу через ризик.

Це має наслідки і з точки зору організації, тобто потрібно більше часу, щоб організувати логістично вашу місію, щоб поїхати в деякі райони. Замість того, щоб зупинитися в одному готелі, журналіст і його команда будуть шукати приватне житло, вони будуть покладатися на власні джерела, щоб знайти там безпечне житло», — розповіла Полін Мофре.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, 15 травня у Львові стартувала одинадцята медіаконференція LMF 2025, фокусна тема якої — «Називати речі своїми іменами: вибір, рішення, відповідальність».