Фактично навколо цих фундаментальних речей відбувся Діалог «Українські медіа: погляд у майбутнє», який було організовано Аспен Інститут Київ у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України. З великим інтересом долучився до форуму разом з іншими випускниками аспенівських семінарів “Медіа і реальність: виміри відповідальності”. Багато в чому мій інтерес був обумовлений проблематикою обговорення, де головними темами були:
– головні виклики українських медіа в умовах війни;
– стратегії стійкості та фінансової незалежності;
– роль інновацій і технологій у трансформації медіасередовища.
Про сьогодення і візію майбутнього медіа дискутували відому українські журналісти і медіаменеджери :
На що особисто звернув увагу з почутого на панельній дискусії.
Олександр Богуцький вкотре акцентував увагу на проблемі домінування соціальних мереж як основних джерел новин для українців, при тому що державна регуляція медіа «фактично на них не впливає, порівняно з сектором аудіовізуальних медіа». Говорячи про сьогодення свого медіахолдингу, пан Богуцький назвав Starlight Media «новим Суспільним телебаченням». Як на мене це було схоже більше на жарт, бо розвитку чи то бодай хоча б якоїсь реакції ця теза під час дискусії не отримала. Як на мене, SLM, враховуючи контент його провідних телеканалів («ICTV2», «СТБ», «Новий канал» ) є розважальним телебаченням з домінуванням на окремих каналах показу ігрового кіно та серіалів. Так інформаційну функцію виконує «ICTV» в межах Марафону «Єдині новини». Але моніторинг марафону свідчить про порушення стандартів інформаційного мовлення у тому числі і у слотах об’єднаних редакцій ICTV з СТБ.
Щодо іншої ключової функції або завдання публічного мовлення : просвітництво (освітта), то я не побачив у SLM саме освітніх і просвітницьких телепрограм, так само як і якісної документалістики. На відміну від НСТУ. Перший канал якого майже щотижнево пропонує у вечірньому праймі якісні документальні проєкти, здебільшого власного виробництва. Тому про нове суспільне від Starlight Media я би говорити не спішив. Хоча треба визнати що саме цей холдинг сьогодні є лідером теледивлення на українському ТБ.
Інша теза пана Олександра щодо того що «професійні українські медіа мають виходити за межі України», знайшла абсолютну мою підтримку як і інших присутніх. Сьогодні сотні тисяч українських біженців мешкають у Польщі, Німеччині інших європейських країнах та Північній Америці. Природньо що вони цікавляться подіями на батьківщині. Так саме інтерес до українського контексту присутній і у глобальному вимірі. Про це свідчить велика закордонна аудиторія читачів The Kyiv Independent, про що розповіла редакторка видання Ольга Руденко. Але The Kyiv Independent, можливо ще англомовний сайт УП – є виключенням ніж правилом успішного руху українських медіа до закордонної аудиторії.
У підсумку учасники діалогу серед головних викликів для вітчизняних медіа назвали : забезпечення свободи слова навіть під час війни, збереження рівня довіри до професійних медіа і журналістів і звісно збільшення аудиторії знову ж таки професійних медіа.
Фото: фейсбук-сторінка Олега Джолоса та Ганни Красноступ
