Україна — це не про жертовність і героїзм для світу. Україна — це про унікальний досвід
Чим далі ти від подій, тим страшнішими і складнішими вони здаються.
Виступати на світовому конгресі водночас з тим, коли додому прилітає балістика, вбиваючи цивільних, — це емоційно набагато складніше, ніж знаходитись на місці прильоту. Принаймні, в мене це працює так.
Загалом, війна вдома дуже змінює порядок цінностей і пріоритетів у житті.
Але час минає і настав час регулювати розклад «розкидати і збирати каміння».
Про виступ World news media congress я напишу окремий пост: що розказувала, про що питали і як вся панель склалась загалом, а зараз трохи висновків.
Мені подобається, що Україна на порядку денному — це не просто окрема панель (яка не цікава особливо нікому, крім своїх), або лише сайд-івент, а частина спільних викликів, що стоять перед світом.
Я виступала на панелі про виклики: з якими викликами ми стикаємось і як їх долаємо.
Разом зі мною виступала VIBEKE FÜRST HAUGEN - генеральна директорка NRK (Норвезький суспільний мовник), яка говорила про їх виклики і способи подолання. Та RUPA JHA з Індії, яка говорила про досвід подолання криз під час того, як очолювала ньюзрум ВВС Індія. І я, говорила про будні Кордон.Медіа, які геть усі про виклики і їх подолання (якщо говорити міжнародними мірами сприйняття).
Україна — це не про жертовність і героїзм для світу. Україна — це про унікальний досвід. І, здається, зараз нас готові чути.
Цього року світ добряче штормить, а досвід подолання викликів у нас в цьому неймовірний. Ми - «око шторму».
Якщо чесно, контейнерувати, збирати і передавати досвід так само важливо, як його набувати. Не те, щоб це новина, але це просто інша робота, яку теж треба відповідально робити.
І для мене це новий виклик.
Це не означає, що чийсь досвід більш важливий, ні. Це означає, що ми маємо про що говорити зараз, а світ готовий нас чути.
Він потребує нашого нового, унікального досвіду. Організації життя, роботи, зміни мислення і світосприйняття нового часу.
Чи перша це війна в світі? Ні, звичайно, але вперше це - третя світова.
Війна 21-го століття, це коли окопи і зброя першої та і другої світової війни отримала технологічну модернізацію і відкритість інформації та швидкості сьогодення.
Мені подобається термін «живе слово». Це слово, за яким стоїть реальний досвід. Його завжди відчутно серед інших, бо воно вирізняється своєю вагою. Так от, говорити живими словами — моє улюблене.
Це окремий вид задоволення.
Варто робити це гучніше.
Джерело фото та тексту: фейсбук-сторінка Альони Яцини