Платний контент — вже не табу.

30% українців за останній рік заплатили хоча б за один вид контенту. Найчастіше — за відео (25%) або музику (18%). А 17% українців навіть підтримували минулоріч медіа благодійним внеском.

Пам'ятаєте, як прийнято було все дивитися і слухати на піратських сайтах? Так ось, ця епоха поступово відходить.

Критика влади у медіа — так, але не для всіх.

44% українців підтримують публічну критику влади у медіа, проти — 17%. Цікаво, що критичні до дій влади медіаматеріали частіше підтримують чоловіки та люди старшого віку, а молодь — менш охоче. У вікових групах 18–25 і 26–35 років підтримують публічну критику влади 40% та 37% відповідно.

~insertpb~

Ці цифри наче і не сильно змінилися з минулого року, однак, усе ж, можна трактувати їх як зниження готовності суспільства до публічного обговорення проблем — хай навіть і з урахуванням наших реалій демократії воєнного часу. Це може мати два тривожні наслідки:

1) Звуження простору свободи слова — критика влади є ключовим елементом демократичного контролю. Якщо суспільство сприймає її як недоречну, це відкриває двері для цензури й самоцензури.

2) Низький рівень критичного мислення серед молоді — якщо молоді громадяни не підтримують критичність як суспільну норму, то суспільство стає вразливішим до маніпуляцій і підміни сенсів, коли будь-яке незручне питання легко охрестити «зрадою».

Знання про штучний інтелект — ще не масові, виклик залишається гострим.

28% українців уже користуються ШІ — найчастіше в роботі чи навчанні. Але 11% взагалі ніколи не чули про нього, а ще 13% не знають, як ним користуватись. Найвищу «ШІ-грамотність» мають молоді українці 18–25 років.

Ще торік у нашому дослідженні половина українців не могла скласти якоїсь думки про те, чи може штучний інтелект генерувати неправдиву інформацію. І лише 12% тоді заявляли, що знають, як перевіряти ШІ-контент (але ми не перевіряли, чи справді це так). У 2024-му бачимо прогрес, але ШІ-грамотність лишається викликом на роки вперед.

Найбільше довіри — часткової.

Повна довіра до медіа — рідкість. Зате більшість аудиторії обирає «довіряти частково». Це тренд останніх років: все менше повної довіри — і все більше вибіркової уважності.

Разом з тим, за п'ять років дослідження чітко видно, що все менше людей покладається на «інтуїцію», коли аналізують, чи перед ними достовірна новина. Ми ж розуміємо, що «інтуїція» — це, насправді, слабке розуміння, на що саме звертати увагу. Так от, з 2020 року цей показник упав з 30+ відсотків до 18. А Найпопулярніші на сьогодні ознаки достовірності новини — це її розміщення у медіа, якому респондент довіряє та посилання на джерело. На мій погляд, явний прогрес. Ще би пересвідчитися, що довіряють саме якісним медіа, а не найбільш хайповим.

100-річчя Українського радіо, котре відзначали минулоріч у листопаді, привернуло увагу кожного четвертого українця та українки, долучився до заходів майже кожен восьмий.

Неймовірний результат! Зокрема, ювілей першого українського мовника привернув увагу кожної п'ятої молодої людини у віці 18—35 років. Найпопулярнішими формами залучення стали перегляд і прослуховування тематичних передач, участь у присвяченому події Радіодиктанті, перегляд інтерв’ю Президента з нагоди століття мовника, а також перегляд тематичного телеконцерту симфонічної музики з Національної опери. Молоді найбільше зайшов Радіодиктант, а старшому поколінню — документальні теле- і радіопрограми. Команда радійників та усього Суспільного мовлення — молодці!

Більше за посиланням.

Дякуємо за партнерство Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Фільтр. Національний проєкт з медіаграмотності, УКРІНФОРМ! А також за експертну підтримку дослідження – нашій Експертній раді, повний склад якої вказуємо у дослідженні.