Громадська організація «Детектор медіа» спільно з Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України презентувала щорічне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців 2020–2024».
Результати дослідження показали, як третій рік повномасштабної війни вплинув на медіаграмотність суспільства.
У презентації взяли участь голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ, директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко та кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова.
«Щовесни презентуємо новий Індекс медіаграмотності українців. Нас дуже тішить, що в часи такі турбулентні для країни все-таки ж тут острівець сталості — це вимірювання медіаграмотності українського суспільства. Ми тішимося, що цього року до роботи долучились багато експертів, державні інституції, медіа, і це зробило дослідження ще більш глибоким і відповідним потребам сектору», — розповів під час презентації Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа».
«Медіаграмотність — це основа інформаційної стійкості. Індекс медіаграмотності, в тому числі п’ята хвиля, — це системне дослідження дає нам бачення викликів, з якими ми маємо працювати. Сьогодні міністерство (Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. — Ред.). працює над новою редакцією стратегії інформаційної безпеки. Зазначені матеріали, які будуть сьогодні презентовані, також будуть враховані під час напрацювань заходів стратегії», — зазначила під час презентації Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури МКСК.
Під час свого виступу голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова звернула увагу на важливість дослідження «Детектора медіа» для розробки державою стратегії інформаційної безпеки.
«Я тішуся, що ми робимо це дослідження уже вп'яте. Це один з основних продуктів “Детектора медіа”, який уже набув досить великого резонансу і серед спільноти медійної, і серед суспільства громадянського, і що важливо, органів влади. Ми хочемо щодо медіаграмотності тісно співпрацювати з державою, бо від держави під час війни багато що залежить. Я можу сказати, що мене тішать також результати наших досліджень.
У цьому році ми ще вивели середнє значення з наших субіндексів медіаграмотності й побачили, що у 2022 році сильно зріс рівень медіаграмотності населення, а зараз він трохи наче падає відносно 2022 року, але це та важлива річ, що ми вводимо нові компоненти. Ми не вводили минулого року запитань по ШІ, але життя змінюється. Водночас все-таки навіть на цьому фоні підвищується весь час субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві, що вони мають слугувати суспільству, і зростає субіндекс до спотвореного контенту, дезінформації. Ці дані важливо враховувати під час підготовки нової стратегії інформаційної безпеки», — сказала голова ГО «Детектор медіа».
«Дослідження стає базою для держави, для громадського сектору. Цього року це вже друге масштабне дослідження, яке презентується, дослідження розвитку медіаграмотності. Хочеться, щоб таких досліджень ставало більше. Ми дуже сподіваємось, що це дослідження буде підтримане в наступні роки, бо воно є фундаментальним і дороговказом для нас усіх», — додала Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».
«Це завжди велике щастя і привілей — мати можливість працювати над якимось проєктом стало. 5 років, сподіваюсь, і так далі буде. Так само мати можливість спілкуватись у колі експертів і професіоналів з цього приводу. Не тільки ми включили субіндекс ШІ на пораду нашої експертної ради, а також деякі кореляції подивились за минулі зустрічі», — розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа».
Презентуючи результати дослідження, кандидатка соціологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова звернула увагу на те, що протягом усіх трьох років війни показник індексу залишається високим і не падає до рівня довоєнного часу. Так, з 2021-го по 2022 рік частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла на 26% (з 55% до 81%). Відповідно знизилася кількість українців з низьким і нижчим за середній рівнем медіакомпетентності (з 45% до 29%). В цьому ж році показники дещо змінилися, але здебільшого за рахунок коригування методології обчислення показника, а також з певною адаптацією до поточного медіаландшафту, напрацьованим досвідом перевірки контенту на достовірність, певною емоційною втомою від важкої інформації, пов'язаною з військовими діями та перспективами розвитку подій на фронті. Також вона звернула увагу на нові підрозділи дослідження:
«Ми у структуру нашого опитувальника включили індикатори штучного інтелекту. Цей субіндекс ми рахували разом з індексом і субіндексом цифрової компетентності, але і дивились на нього окремо. Це перша, на мій погляд, найсуттєвіша інновація, і ми теж її застосували після обговорення з нашою експертною радою. Окрім того, ми додали декілька альтернатив у питання ключові. Ми отримали чіткі й цікаві результати. З приводу загальної методології це було кількісне дослідження за стандартизованою анкетою, кількісною анкетою за допомогою планшетів», — зазначила Марта Наумова.
Це вже п’ята хвиля дослідження індексу медіаграмотності, яке проводить «Детектор медіа».
