Український уряд, ООН, Європейська комісія та Світовий банк представили результати оцінки збитків і потреб, що виникли внаслідок широкомасштабного російського вторгнення (RDNA4). Це вже четвертий подібний звіт, у якому підраховується обсяг завданої Росією шкоди Україні внаслідок воєнних дій. Однак перший, який найбільш комплексно охоплює весь період від початку повномасштабної війни, — тут узагальнені дані від лютого 2022 до грудня 2024 року.
За оцінками RDNA4, шкода, завдана інфраструктурі України, на сьогодні становить близько 176 мільярдів доларів. Порівняно з попереднім звітом показник зріс на 24 мільярди. Цей звіт вирізняється не лише більшою сумою озвучених збитків і періодом підрахунку, а й тим, що вперше в ньому підраховані збитки медіасектору та потреби медіа у відновленні.
Інформацію про медіа для звіту підготувала дослідницька команда Львівського медіафоруму у партнерстві з ЮНЕСКО й у співпраці з компанією YouControl і Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.
Кілька слів про контекст
Раніше інформації про медіасектор у RDNA не було, бо медіа не розглядали як частину критичної інфраструктури чи бізнесу. Тому медіасектор також не був включений у програми з відновлення. Логіка проста: немає інформації про збитки — немає потреб у відновленні. Це хибний підхід, адже медіа відіграють у процесі відновлення чималу роль. По-перше, медіа комунікують процес відновлення, і без цього ніяк. Як показало дослідження комунікацій відновлення, заміна, зміна і вдосконалення того, що Україна та її громадяни втратили внаслідок російської агресії, має відбуватись у поєднанні з реформами й побудовою здорових інституцій. У фокусі процесу відновлення повинна бути людина (група людей, спільнота, громада) і її потреби. Це дає шанс не лише повернути втрачене, а й розв’язати проблеми. Аби це стало можливим, і відновлення не звелося лише до ремонту, зведення будинків і асфальтування доріг, необхідна прозора, чесна, ефективна комунікація між усіма важливими учасниками процесу. І її, зокрема, мають забезпечувати спроможні та здорові медіа. По-друге, медіа теж потребують відновлення, адже російські ракети так само руйнують приміщення редакцій, як і будь-які інші будинки; мобілізаційні та міграційні процеси так само вплинули на кадровий склад редакцій, як і будь-яких інших компаній; війна так само впливає на монетизацію медіапродукту та фінансове становище медіа, як і на будь-який інший бізнес.
Однак дослідження презентує не лише загальну інформацію про те, що втратили медіа за три роки повномасштабної війни, а ілюструє, яким є цілісне становище українського медіасектору. Під терміном «становище» маємо на увазі основні зміни, яких зазнали медіа в умовах повномасштабної війни Росії проти України, та потреби, які виникли в редакцій і окремих журналістів умовах воєнного стану. Йдеться про різнопланові втрати — як фізичні, фінансові, так і людські, а також про потреби, які мають українські медіа для відновлення і збереження роботи.
Чотири головні інструменти дослідження — анонімне анкетування, фокус-групи, глибинні інтерв’ю та аналіз фінансових звітів медіа. Дизайн окремих етапів дослідження будувався на основі методології «Швидкої оцінки збитків, втрат і потреб», яку проводить Світовий банк. Однак до звіту Світового банку включені лише кількісні результати опитування редакцій. Інформація, отримана на інших етапах дослідження, ввійде до комплексного звіту про становище українських медіа в умовах повномасштабної війни. Повний звіт дослідження Львівський медіафорум опублікує в травні 2025 року.
Дослідження важливе й тому, що це перша спроба настільки комплексно оцінити становище медіа. Однак через те, що офіційної статистики про втрати й збитки медіа немає, ми мусили спиратися в першу чергу на самооцінку медіа щодо їхніх втрат і збитків.
Кілька слів про втрати
Повномасштабне вторгнення завдало українському медійному простору, ринку і медійній спільноті шкоди на різних рівнях. По-перше, на фізичному. Йдеться про вбивства і поранення медійників, руйнування та розграбування офісів, телерадіотрансляційної інфраструктури й обладнання. По-друге, на економічному: колапс рекламного ринку через кризу, падіння обсягу продажів контенту, зменшення дотацій, припинення надходжень від комерційної реклами, припинення інвестицій. По-третє, на кадровому: скорочення заробітної плати, втрата працівників через переїзд і мобілізацію тощо.
Також медіа частково втратили редакційну незалежність через втручання влади, а російські ракети й інша зброя частково (а десь і повністю) зруйнували інфраструктуру поширення контенту — теле- і радіотрансляційні передавачі, мережі кабельного телебачення й інтернет-зв’язку. Десятки медійних команд на територіях, окупованих російськими військами, втратили майно й доступ до своєї аудиторії, тож були вимушені починати з нуля в евакуації.
Водночас і ситуація в медіасекторі загалом, і становище окремих редакцій і медійників не є статичним і змінювалося протягом трьох років великої війни. Медіасектор адаптувався до реалій воєнного часу. Зокрема, великою мірою переорієнтувався з комерційних джерел грошей на донорські гранти. Але тепер, через припинення американського бюджетного фінансування, з грантами все стало теж значно складніше.
Підраховані нами втрати — не остаточні. Навіть якщо відкинути всі методологічні обмеження, які не дозволили нам врахувати всі дані, війна триває, тож медіа не припиняють зазнавати втрат.
Кілька слів про цифри
Фінальні показники збитків і фізичних втрат медіасектору команда Львівського медіафоруму оприлюднить у травні, разом із повним текстом дослідження. Однак зараз ми вже можемо бачити узагальнену динаміку падіння доходів медіа в умовах повномасштабної війни. Внаслідок дії воєнних і макроекономічних системних шоків у 2022 році відбулося скорочення сумарних загальних доходів медіа на -44%, а чистий дохід упав на -54%. За інформацією експертів компанії YouControl, які проводили фінансовий аналіз у межах дослідження, темпи падіння доходів у перший рік масштабних воєнних дій на медіаринку були більш значними, ніж в середньому по решті секторів економіки.
Упродовж 2023 року показники доходів почали відновлюватися. Зростання становило +50% і +56% відповідно. З іншого боку сумарне падіння доходів медіа за понад два роки війни все ще становить -16% і -28%, якщо порівнювати 2023 рік із базовим і умовно «мирним» 2021 роком. Якщо замість девальвованої під час війни гривні перевести отримані доходи медіа в долари США за середньорічним курсом, то у 2023 році вони виявляться ще меншими: загальний дохід упав на -38%, а чистий дохід — на -46% відносно показників 2021 року.
Кілька слів про потреби й майбутнє
Отже, якщо підсумовувати все проаналізоване дослідниками на сотнях сторінках зібраних даних, найбільше медіа потребують:
Якщо ж говорити, що нам дають ці знання у підсумку, можна бути максимально стислими: варіанти рішень. Знання, що і скільки ми втратили, допомагають нам розуміти, що нам потрібно здобути й відновити, щоб медіа продовжили не лише існувати, а й розвиватися.
Усі дані дослідження зібрані ще до того, як американський уряд заморозив підтримку для України, відтак питання, де здобути ресурс, щоб повністю відновитися, поки залишається відкритим. Медіа точно доведеться зіграти в гру під назвою «диверсифікація доходів», а передбачити її результат неможливо.
Зі звітом Світового банку, можна ознайомитися за посиланням. Усі дані, що стосуються медіа, розміщені в розділі «Телекомунікації та медіа».
Ольга Білоусенко, керівниця дослідницького відділу Львівського медіафоруму
