Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

Другий рік поспіль викликом номер один є психологічне виснаження, неможливість відпочинку та постійний стрес – про це зазначають 79,2% опитаних ІМІ журналістів. У 2023 році цей показник був трохи вищим – 82,1%.

Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації 1–17 грудня 2024 року. В опитуванні взяли участь 120 журналістів з усіх регіонів України*.

На другому місці серед викликів журналісти вказали економічні та фінансові труднощі (68,3%). Для порівняння: за підсумками 2023 року економічні виклики посідали третє місце, хоча про них заявляло 72,6% журналістів. Зниження кількості респондентів, які вказали на цю проблему (з 72,6 до 68,3%), може свідчити про адаптацію частини журналістів до нових реалій або ж про відтік фахівців із професії. 

На третьому місці – російська військова агресія проти України (67,5%)**. Такий результат указує на те, що безпекові ризики залишаються критичними для українських медіа, хоча психологічні та економічні виклики переважають у суб'єктивному сприйнятті респондентів.

Серед пʼятірки викликів журналісти також зазначили кадрову кризу в медіа (43,3%) та зростання впливу Telegram-каналів з маніпуляціями й дезінформацією (39,2%). Загалом за майже три роки повномасштабної війни в Україні основні виклики залишаються стабільними. Винятком є брак кадрів у медіа, на який журналісти звертають дедалі більше уваги. Попередні опитування ІМІ показали, що з вересня 2023 до жовтня 2024 року лише 32% українських редакцій змогли зберегти стабільність у кадровому складі та уникнути втрати працівників**.

35% опитаних медійників згадали про складні умови роботи та побуту, пов'язані з російською війною проти України. Для порівняння: 2023 року лише 27% журналістів скаржилися на це. Такі відповіді можуть свідчити про збільшення руйнувань інфраструктури, обмеження доступу до базових послуг у постраждалих регіонах та загальне зниження рівня життя. Окрім того, про безпекові виклики через війну згадали 31,7% опитаних журналістів. 

Цікаво, що лише 7% опитаних медійників поскаржилися на перешкоджання з боку військових, – для порівняння: за підсумками 2023 року таких було 23,2%. Це може бути наслідком запровадження змін до наказу 73 та звільнення певних посадових осіб, які конфліктували з медіа, – все це відбулось у 2024 році. Водночас, на думку медійників, зросла кількість перешкоджань з боку всіх інших категорій громадян (посадовців, пересічних громадян): якщо 2023 року про це згадувало 16,4% опитаних журналістів, то 2024-го – вже 27,5%.

Підсумки 2024 року. Щорічне опитування медійників Інституту масової інформації. Інфографіка ІМІ

ІМІ також попросив журналістів назвати професійні ризики, з якими вони або їхні колеги безпосередньо стикалися 2024 року. 

• 65,8% медійників заявили про зростання навантаження на роботі, що є найвищим показником за останні три роки (у 2023 році він становив 59%, у 2022 році – 48,7%). Цей показник корелюється з кадровою кризою, яка вперше активно проявилась у відповідях опитування ІМІ. Відповідно, журналісти, що залишаються в редакціях, змушені працювати за кількох колег, що призводить до перевтоми та емоційного виснаження**.
• Така сама кількість медійників (65,8%) зазначила про психологічні проблеми (ПТСР, депресію, хронічний стрес), що на 8,3% більше, ніж 2023 року. Це свідчить про хронічний характер проблеми на тлі війни та інших професійних викликів**.
• Новим викликом 2024 року став призов журналістів до лав ЗСУ – 28,3% медійників заявили, що це вплинуло на стійкість роботи редакцій.
• Про падіння аудиторії медіа заявили 27,5% опитаних ІМІ медійників. Цей глобальний медійний тренд є наслідком зміни інформаційної поведінки населення та відтоку аудиторії в соціальні мережі. Зазначений виклик в Україні посилюється зростанням конкуренції у медіасфері (про це згадали 14,2% респондентів)**.
• Звуження вибору тем, на які є можливість писати, стало менш актуальним викликом у 2024 році (25,8% журналістів згадали про це). Для порівняння: 2023 року на це скаржилися 32,8% опитаних ІМІ медійників. Ще 23,3% респондентів назвали викликом цензуру / самоцензуру через складну ситуацію в країні**.
• Цікаво, що 10% опитаних зіткнулися з труднощами адаптації до нових технологій, використання ШІ в роботі тощо. І 7,5% опитаних заявили, що були змушені покинути журналістику у 2024 році**.

Щодо стану свободи слова в Україні:

• 51% журналістів вважає, що ситуація зі свободою слова в Україні погіршилася (2023 року – 41,1%, 2022 року – 43,4%).
• 28% зазначили, що стан свободи слова не змінився (у 2023 році – 33,6%).
• Частка тих, хто вважає що стало краще, знизилася до 3% (2023 року – 4,1%, 2022 року – 5,3%).
• Водночас 18% не змогли дати однозначну оцінку ситуації (у 2023 році таких було трохи більше – 21,2%).

Отже, спостерігається зростання песимізму серед журналістів щодо стану свободи слова в Україні. Найдепресивніше щодо свободи слова налаштовані журналісти, які працюють у Києві, східних та західних регіонах України. Найбільше оптимізму – серед медійників у центральних, південних та північно-західних регіонах.

Попри виклики 2024 рік мав і позитивні тенденції для медіа.

55% журналістів зазначили, що змогли стабілізувати роботу в складних умовах. Це свідчить про стійкість українських журналістів і їхню здатність до адаптації.

53% запустили нові проєкти або рубрики, що показує прагнення журналістів відповідати новим інформаційним запитам аудиторії. Це також можна назвати виявом стратегічного мислення в умовах обмежених ресурсів.

51% приділив увагу професійному розвитку завдяки навчанню. Значна увага до навчання свідчить про високу мотивацію журналістів удосконалювати свої навички, є запит на тренінги в медійному середовищі.

37% відзначили зростання аудиторії свого медіа.

43% опитаних медіа отримали фінансову підтримку у вигляді грантів. Підтримка у вигляді грантів дозволяє медіа залишатися на плаву та запускати нові ініціативи в тих складних умовах, у яких зараз перебувають українські медіа. Однак залучення лише 43% медіа свідчить про необхідність розширення таких програм.

Майже 52,5% вказали, що успішно працювали з важливими темами, включно з розслідуваннями, і готували матеріали, якими пишаються. 

Крім того, 28% редакцій модернізували технічну базу та робочі процеси у 2024 році. 

17,5% медійників отримали нагороду, премію чи інше визнання за свою роботу**.

Підсумки й рекомендації

Дослідження ІМІ демонструє стійкість і адаптивність української медіаспільноти, яка попри численні виклики продовжує виконувати важливу суспільну роль, зберігаючи свободу слова в умовах війни. 

• Психологічне виснаження, яке стало головним викликом для українських журналістів у 2024 році (79,2%), є наслідком тривалого впливу хронічного стресу, професійного вигорання, роботи в умовах війни та відсутності відпочинку. Це свідчить про потребу в комплексній психологічній підтримці (можливо, це справедливо не лише для журналістів, а й для інших категорій населення). Необхідно впроваджувати  програми, які надають журналістам доступ до безкоштовних або субсидованих сеансів із професійними психологами, зокрема спеціалізованими у сфері травматерапії. Також можна впроваджувати тренінги з емоційної саморегуляції, практичні семінари, де журналісти можуть навчитися технік управління стресом (дихальні вправи, майндфулнес, прогресивна м’язова релаксація). Редакціям варто забезпечувати гнучкі умови праці, ротації та обов’язкові відпустки. Важливою також є підтримка всередині редакцій, коли колеги можуть ділитись емоційними викликами й стратегіями їхнього подолання, надавати підтримку одне одному. 
• Фінансова нестабільність та застаріла технічна база залишаються одними з ключових викликів для українських редакцій у 2024 році. Ефективна грантова підтримка є поки що вирішальним чинником для збереження стійкості й незалежності медіа в Україні. 
• Захист свободи слова, особливо в умовах війни, лишається одним з пріоритетних завдань для української журналістики. Зокрема, необхідно ухвалити законопроєкт №11321, що підвищить прозорість законодавчого процесу та забезпечить громадянам кращий доступ до інформації. Також важливо оперативно розслідувати напади на журналістів і медійників. 
• Опитування засвідчило досить високу увагу медійників до тренінгів та інновацій. Наступного року редакції будуть ще більше використовувати ШІ для автоматизації рутинних завдань і генерування мультимедійного контенту, розвиватимуть свої представництва в різних соцмережах. Актуальними будуть тренінги з використання ШІ, аналізу даних, створення контенту для соціальних мереж і роботи з аудиторією.

*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – журналістів і редакторів. Усього отримано 120 відповідей від медійників з усіх регіонів України. З них 72,5% жінок, 27,5% чоловіків. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося протягом 1–17 грудня 2024 року. 

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.