Платформа «Меморіал» підготувала спецпроєкт «Сила ідентичності», присвячений пам’яті полеглих на війні творців кобзарської культури. Про це йдеться в релізі авторів проєкту.
5 грудня 2024 року на 19-й сесії міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини українську кобзарсько-лірницьку традицію визнали спадщиною людства.
«Ідея спецпроєкту народилася після виступу голови наглядової ради Українського культурного фонду Наталії Кривди. Вона розповіла, що кобзарство планують зробити спадщиною ЮНЕСКО, адже представників цієї культури стає щоразу менше. До того ж їх забирає війна. Так "Меморіал" вирішив закарбувати історії творців кобзарської культури, які полягли в бою за Україну», — розповіли в «Меморіалі».
Команда платформи «Меморіал» поспілкувалася представниками кобзарських цехів в Україні та розшукала історії чотирьох творців кобзарської культури, які віддали свої життя за Україну:
29-річний Данило Мельник мав хист не лише до музики, а й до конструювання. Він зумів удосконалити бронетранспортер на фронті, пройшов бої в Іловайську. Повернувшись до цивільного життя чоловік опановував тремор, аби грати на бандурі. Під час повномасштабної війни він знову став на захист України. 10 травня 2023-го віддав життя у бою під Бахмутом.
Григорію Матяшу було 26 років. Пішов у майстри у кобзарський цех. Взявся робити свою першу кобзу, а потім — ліру. Коли почалася російсько-українська війна, добровольцем пішов на фронт. Григорій загинув 31 липня 2015-го біля Пісків на Донеччині. Його ліру і кобзу взялися доробляти друзі.
47-річний бандурист Ігор Суботяк повернувся з Фінляндії, щоб стати на захист України під час повномасштабної війни. На службі він мав із собою бандуру, грав побратимам, мріяв із друзями заспівати на окопі після перемоги, а ще запустити оселедця та музикувати на вулиці. Життя Ігоря обірвала російська ракета 7 серпня 2023 року в Покровську на Донеччині.
55-річний Сергій Павліченко змайстрував свою першу бандуру в 1992-му. За своє життя він створив бандури, кобзи, торбани, ліри та гуслі. Колісну ліру Сергія можна почути у фільмі «Довбуш» Олеся Саніна. Також його інструменти купували Пол Маккартні та Гері Мур. Під час повномасштабної війни Сергій вирушив на фронт. 5 вересня 2024 року він поліг у бою біля села Журавка на Донеччині.
Над спецпроєктом працювали журналістки Анастасія Крупка, Марія Морозова та Ольга Суровська. Історії опублікували hromadske, «Новинарня», «Українська правда» та Суспільне.
«Мені прикро, що доводиться дізнаватися історії таких талановитих і сильних людей, як Данило Мельник, після їхньої загибелі. Але цим і цінні проєкти "Меморіалу" — що ми можемо таким чином зберегти історії захисників, які віддали життя за незалежність України, і розповісти їх іншим. Поки проєкт готувався до запуску, на жаль, на війні поліг і старший брат Данила — Дмитро Богуславський. Журналіст і військовий загинув 15 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання», — поділилася співавторка проєкту, журналістка Ольга Суровська.
Ілюстрації до історій створила Наталія Назаренко.
«Неймовірна честь взяти участь у цьому проєкті й закарбувати в ілюстраціях обличчя героїв, які захищали нашу країну, які були митцями. Вони несли у сьогодення красу та мелодії кобзи, бандури, ліри. Їхня пристрасть до музики та нашої культури була безмежною, як і їхня відданість Україні», — зазначила ілюстраторка.
Спецпроєкт «Сила ідентичності» продовжить документувати історії полеглих творців кобзарської культури. Поділитися історією з командою «Меморіалу» можна за електронною адресою: victims.of.russia@gmail.com
Нагадаємо, у жовтні в Києві презентували онлайн-архів усної історії української селянської культури і традиційної музики «Великі трансформації», який складається з трьох частин: «Архів усних історій про зміни у структурі української селянської культури 1920–1930-х років», «Архів записів кобзарів і лірників» та «Архів інструментальної і вокальної музики».
Цей архів став результатом наукових експедицій кінця 1980-початку 1990-х років американського дослідника, етномузиколога Вільяма Нолла та його українських колег.
Фото: Платформа «Меморіал»
