detector.media
14.11.2024 20:08
Як українські медіа маневрують між негативом і нейтральністю у висвітленні мобілізації. Моніторинг ІМІ
Як українські медіа маневрують між негативом і нейтральністю у висвітленні мобілізації. Моніторинг ІМІ
Онлайн-медіа України стали емоційніше висвітлювати мобілізацію. Насамперед зросла частка негативних матеріалів. Меншою мірою, але зросла й частка позитивних. Водночас більшість публікацій усе ж залишаються нейтральними. Такими є результати моніторингового дослідження* Інституту масової інформації, проведеного в жовтні 2024 року в 10 провідних онлайн-медіа України.

Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

Українські журналісти відповідно до професійних стандартів тяжіють до нейтрального тону. Втім, регулярні повідомлення від правоохоронних органів про викриття корупційних оборудок у мобілізаційній системі значно ускладнюють це завдання для медіа. Сам контекст таких подій є негативним, тому подати таку інформацію повністю нейтрально просто неможливо. До того ж негативу в інформаційне поле підливають регулярні публічні сутички представників ТЦК з цивільними громадянами. Очевидно, що така ситуація може шкодити моральному стану населення країни в стані війни.

Результати дослідження ІМІ знову свідчать, що державні органи нехтують позитивною комунікацією на тему мобілізаційних процесів. Якщо атмосферу тиску на ухилянтів створено, то вияви позитивної мотивації щодо вступу до Сил оборони якщо і є, то лише як винятки. 

Крім того, владі наразі не вдалося переконати українців в існуванні справедливої мобілізації. Кількість повідомлень про корупцію в системі що далі, то глибше запевняє суспільство у зворотному. 

Навіть у тих випадках, коли посадовці намагаються нівелювати резонанс корупційних скандалів критикою на адресу хабарників та обіцянками викорінити ганебне явище, результату вони досягають зрідка. Найчастіше контекст таких заяв залишається негативним.

Утім, з боку медіа також трапляються проколи. Редакції не завжди досить ретельно працюють над формулюваннями в матеріалах, зокрема в заголовках. Моніторинг зафіксував випадки, коли в різних виданнях публікувалися новини про один і той самий факт, але з протилежно відмінним емоційним навантаженням. Тобто або однією з редакцій інформація не була опрацьована на достатньому рівні, або на емоційний контекст вплинуло особисте ставлення журналіста чи редактора. В обох випадках може йтися про недотримання стандартів якісної журналістики.

Крім того, на загальну емоційну складову висвітлення мобілізаційних процесів негативно вплинули маніпулятивні матеріали, що мали на меті лобіювати зміни в порядку бронювання від мобілізації. Не позбавлені емоцій і матеріали з ознаками замовних, що спрямовані на покращення репутації окремих комерційних структур та експлуатують тему благодійності. Тут зайве нагадувати про професійні стандарти, адже видається, що такі публікації виникли внаслідок свідомого рішення ці стандарти обійти. Втім, подібних матеріалів зафіксовано лише кілька і навряд чи вони відіграють вирішальну роль.

Загалом стан висвітлення тем, пов’язаних з мобілізацією в державі, що воює, свідчить про відсутність ініціативи влади щодо створення єдиної інформаційної політики, яка сприяла б формуванню позитивного іміджу мобілізації і була б узгодженою та скоординованою. 

Пересвідчитись у цьому можна, просто придивившись, у яких контекстах подаються ключові слова. Такими словами в темі мобілізації експерти ІМІ визначили: “мобілізація”, “ТЦК”, “військовозобов’язаний”, “ухилянт” та “демобілізація”. Кожен випадок використання цих лексем у моніторинговий період був досліджений щодо емоційного забарвлення.

Як медіа пишуть про мобілізацію

Як медіа змінюють тональність щодо мобілізації

Моніторинг зафіксував 371 публікацію, що містила слово “мобілізація”. Понад половину з них – 54,2% – наводять цю лексему в нейтральному контексті. Частка таких матеріалів помітно зросла, адже моніторинг ІМІ у квітні 2024 року фіксував цей показник на рівні 45,5%.

Водночас стало менше матеріалів з негативними згадками про мобілізацію. Нині їхня частка становить 35,3%, тоді як пів року тому вона дорівнювала 41,9%.

Позитивну конотацію щодо мобілізації мають 10,5% публікацій, притому що попереднє дослідження виявило 12,6% таких матеріалів. Тобто їхня частка скоротилася.

У моніторинговий період публікації, що дають позитиву мобілізації, виникли, зокрема, як результат вдалої державної  комунікації. 

Вписати мобілізацію в позитивний контекст також вдалося завдяки комунікації з боку окремих армійських підрозділів, спрямованій на рекрутинг добровольців.

Решту згадок мобілізації в позитивному контексті можна вважати спорадичними. Серед них матеріали з ознаками замовних, зокрема спрямованих на покращення репутації комерційних структур завдяки експлуатації теми благодійності.

Також до переліку випадкових виявів позитиву стосовно мобілізації можна зарахувати матеріали на основі інтерв’ю з військовослужбовцями, більше чи менше відомими аудиторії. 

Позитивний контекст щодо мобілізації в таких матеріалах можна вважати випадковістю через те, що така конотація стала наслідком редакційної роботи, конкретних формулювань, зокрема винесених у заголовок публікації. Сказане героєм інтерв’ю виявилося вторинним фактором. Адже в першоджерелі матеріал на основі того ж інтерв’ю наводить лексему “мобілізація” в негативному контексті, коли вона в тексті розташована поряд зі словом “змусити”. 

Моніторинг зафіксував й інші випадки, коли формулювання, а не суть інформації визначили емоційне забарвлення тексту на тему мобілізації. Тобто це відбулося за вибором редакції. Як, наприклад, коли “мобілізація” опиняється в одному заголовку зі словом “загрожує”.

Отже, у низці негативних матеріалів вирішальним став спосіб подання інформації редакцією. Водночас залишається питання, чи це результат неуважності до теми, чи це усвідомлена практика.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Негативу слову “мобілізація” додають не лише невдалі формулювання новинарів. Більша частина публікацій, де вжито цю лексему, виявилися негативними через контекст описаних подій. Насамперед ідеться про корупційні скандали та їхні наслідки.

Водночас навіть спроби армійського командування пом’якшити інформаційний ефект від повідомлень про викриття корупційних оборудок не додають мобілізації позитивного контексту.

Ще одним джерелом негативу щодо мобілізації стала інформаційна хвиля, спрямована на лобіювання бронювання від мобілізації співробітників державних та приватних підприємств. 

Також значну кількість публікацій у досліджених медіа присвячено негативним оцінкам перебігу процесу мобілізації в Україні та його наслідків. 

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Такі матеріали створюються переважно на основі коментарів військових та ветеранів. Тут вирішальними щодо емоційного забарвлення є саме формулювання героїв. Водночас лише редакції лишаються відповідальними за те, що такі оцінки найчастіше подаються без жодного балансу. До того ж деякі з цих матеріалів мають ознаки замовних.

Водночас кількість матеріалів з негативними згадками про мобілізацію примножують і об’єктивні обставини. Оскільки ухилення від мобілізації є карною дією, а Україна не позбавлена цього явища, то в медіа очікувано присутні повідомлення про відповідні покарання. Звісно, коли до таких матеріалів внесено лексему “мобілізація”, то вона потрапляє в негативний контекст.

Крім того, моніторинг зафіксував поодинокі публікації, в яких мобілізація змальовується як покарання.

Переважна більшість нейтральних матеріалів, де вжито слово “мобілізація”, стосуються відповідних норм законодавства. 

Скриншот ІМІ із сайту “Суспільне”

Так, насамперед ідеться про повідомлення щодо продовження воєнного стану в Україні.

Серед нейтральних матеріалів моніторинг зафіксував присвячені роз’ясненням окремих норм законодавства, що стосуються порядку мобілізації.

Також досліджені медіа вживають лексему “мобілізація” в нейтральній тональності, коли йдеться про матеріали, присвячені нормам законодавства, що дозволяють уникати обов’язків та обмежень, пов’язаних з воєнним станом.

У такий спосіб поняття “мобілізація” в інформаційному просторі набуває дедалі негативніших рис. Лише частина цього негативу є наслідком невдалих формулювань, значною мірою він зумовлений самим змістом подій, який державна комунікація наразі не здатна нівелювати.

Емоції навколо ТЦК загострюються

Моніторинг зафіксував 447 публікацій, де згадують територіальні центри комплектування. Серед них помітно зросла частка матеріалів, у яких про ТЦК йдеться в негативному контексті, до 55,9% серед досліджених. За даними дослідження ІМІ, проведеного у квітні 2024 року, частка таких публікацій становила 43,9%.

Також зросла частка згадок про ТЦК у позитивному контексті. Нині вона становить 5,8%, тоді як навесні цього року показник дорівнював лише 3,1%.

Водночас поменшало матеріалів, де про ТЦК йдеться в нейтральному контексті. Нині таких публікацій 38,3%, а на пів року раніше їхня частка становила 52,7%. Тобто тема ТЦК з часом загострюється і висвітлюється дедалі емоційніше.

Адже найістотніше змінилася кількість нейтральних матеріалів, де згадується ТЦК. Вона зменшилася певною мірою через зростання частки позитивних матеріалів, але найбільше далося взнаки зростання кількості негативних публікацій. 

Найбільше негативу навколо цієї теми пов’язано з висвітленням корупційних скандалів. Оскільки правоохоронці звітують про викриття хабарників у ТЦК по кілька разів на тиждень, то, відповідно, з такою самою частотою про це пишуть медіа. 

Скриншот ІМІ із сайту “Рубрика”

Тут редакції практично не мають вибору: негативний контекст визначається самим змістом подій.

Як і в попередні періоди, поширеним приводом для негативних публікацій щодо ТЦК залишаються сутички з цивільними громадянами. У таких випадках правомірність дій співробітників не є визначальним фактором. Виправдане чи ні, застосування сили зумовлює негативні конотації.

Так само відбувається і в більшості випадків, коли посадовці намагаються виправдати дії співробітників ТЦК чи обіцяють викорінити порушення законодавства в їхній діяльності. Найчастіше їм не вдається побудувати комунікацію так, щоб контекст змінився, і він залишається негативним.

Темою, пов’язаною з ТЦК, де конотації певною мірою можуть залежати від редакційних формулювань, є висвітлення судових процесів чи їхніх рішень. Оскільки йдеться про покарання за порушення мобілізаційного законодавства, то негативний контекст присутній з об’єктивних причин. Водночас від редакцій залежить, як часто в матеріалі використовуватимуть абревіатуру “ТЦК”, в яких саме реченнях і який вигляд матимуть заголовки таких публікацій. Але подекуди прагнення медіа до збору легких кліків працює на демонізацію ТЦК.

Нейтрально про ТЦК пишуть переважно в матеріалах, що посилаються на офіційні заяви та повідомлення.

Скриншот ІМІ із сайту “Новини live”

Також у нейтральній конотації подано більшість текстів, що ґрунтуються на роз’ясненнях юристами правових норм, пов’язаних з роботою ТЦК.

До обмеженого переліку публікацій зі згаданими в позитивному контексті ТЦК зараховано матеріали з різних джерел та різного змісту. Але їх поєднують два фактори: відсутність відсилання до скандалів та вдалі редакційні формулювання, зокрема в заголовках.

Тобто навколо теми ТЦК щодалі, то більше нагнітаються емоції. Насамперед негативні. Цьому, звісно, сприяє кількість виявів корупції, яку навряд чи можливо компенсувати комунікацією, якої б вона не була якості.

Як змінюється тональність матеріалів про “ухилянтів” в українських медіа

Слово “ухилянт” у моніторинговий період присутнє в 111 матеріалах, досліджених онлайн-медіа. На відміну від квітня нинішнього року, коли не було зафіксовано вживання цього слова з позитивною конотацією, тепер з’явилися публікації, контекст яких щодо лексеми можна оцінювати як позитивний. Їхня частка становить 4,5%.

Водночас до 18% зросла частка нейтральних згадок про ухилянтів, яких пів року тому було 8,7% з усіх досліджених матеріалів.

Відповідно, скоротилася кількість публікацій, де слово “ухилянт” опинилося в негативному контексті. Нині цей показник становить 77,5%, тоді як, за даними попереднього моніторингу ІМІ, він дорівнював 91,3%.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Матеріали, в яких можна розгледіти відносний позитив щодо ухилянтів, стосуються насамперед державних ініціатив, спрямованих на зменшення відповідальності порушників мобілізаційного законодавства. 

В окремих випадках фантазія новинарів створила позитивні конотації навколо інформаційного приводу, що сам по собі не містить жодного позитиву.

Нейтральні матеріали, що відштовхуються від подібних інфоприводів, видаються значно фаховішими, адже рівновіддаленість є одним із принципів чесної журналістики. 

Водночас більшість негативу навколо ухилянтів зумовлена об’єктивними обставинами. Коли йдеться про порушення закону та наслідки у вигляді покарання, призначеного судом, від державних комунікацій чи редакцій залежить не так багато.

З огляду на те що слово “ухилянт” саме по собі має негативну конотацію, але водночас були зафіксовані матеріали, що містять цю лексему в позитивному контексті, можна припустити: суспільство ставиться до ухилянтів лояльніше, ніж пів року тому.

Згадки про військовозобов’язаних у медіа: негатив зростає 

У 138 матеріалах зафіксовано використання слова “військовозобов’язаний”. Публікацій, що містять цю лексему в негативному контексті, побільшало в рази – до 39,2%, тоді як серед матеріалів, досліджених ІМІ у квітні цього року, таких було лише 13,1%.

Також до 10,1% зросла частка позитивних згадок про військовозобов’язаних. Попередній моніторинг ІМІ зафіксував цей показник на рівні 3,86%. 

Тому помітно менше стало матеріалів, де лексему “військовозобов’язаний” використано в нейтральному контексті. Нині їх 50,7% серед усіх досліджених, тоді як пів року тому було 83,1%.

Скриншот ІМІ із сайту Liga

Найчастіше лексему “військовозобов’язаний” медіа вживають у публікаціях, присвячених роз’ясненню правових норм, що стосуються мобілізаційного процесу.

Втім, спроби нагнітати заради клікабельності можуть перетворити такі матеріали на негативні.

Негативний контекст, коли йдеться про корупційні скандали, виникає природно. Але коли в матеріалах на таку тему використовують слово “військовозобов'язаний” просто заради розширення синонімічного ряду, примножується негатив навколо лексеми. Навряд чи це доречно.

Крім того, у моніторинговий період поняття “військовозобов’язаний” згадувалось у негативному контексті у зв’язку з темою бронювання від мобілізації. 

Особливо шкідливим видається нагнітання негативу навколо слова “військовозобов’язаний”  у матеріалах з ознаками джинси.

Позитивні згадки про військовозобов’язаних присутні переважно в повідомленнях про державні ініціативи, спрямовані на зміни в системі мобілізації.

Зростання емоційного навантаження навколо, здавалось би, нейтрального слова “військовозобов’язаний” видається неочікуваним і нелогічним. Лексема, вочевидь, стала жертвою, по-перше, кількості корупційних скандалів навколо мобілізаційного процесу, по-друге, подекуди невиправданого вживання та непродуманих формулювань.

Мінімальна увага і здебільшого позитив: як медіа висвітлюють тему демобілізації

До моніторингу було додано слово “демобілізація”. Воно, що очікувано, виявилося найменш уживаним серед інших лексем, обраних для дослідження. У моніторинговий період було зафіксовано лише 29 публікацій з цим словом. Більшість із них – 72,4% – мають позитивний контекст. Негативний зафіксовано в 6,9% досліджених матеріалів. Решту 20,7% зараховано до публікацій, що мають нейтральну конотацію.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

До матеріалів з позитивним забарвленням щодо демобілізації потрапили насамперед ті, в яких ідеться про її необхідність для військових, що воюють від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Крім того, позитивних конотацій лексемі “демобілізація” додали публікації, що повідомляють про розгляд у парламенті законопроєкту про звільнення військовослужбовців, які не досягли мобілізаційного віку.

Інші публікації, де ту саму інформацію сформульовано дещо іншими словами, вже видаються нейтральними.

Негатив щодо демобілізації виникає радше випадково, як результат непродуманих формулювань.

Вияви негативу щодо демобілізації є поодинокими, а позитивні цілком передбачуваними. Тож тут напрошується лише один висновок: мінімальна кількість матеріалів, які наводять цю лексему, свідчить про низький рівень цікавості більшості суспільства, що, своєю чергою, пов’язане з відсутністю державних рішень щодо демобілізації.

*До моніторингової вибірки потрапили 20 популярних онлайн-медіа України: “Суспільне”, Obozrevatel, “Цензор.Нет”, ТСН, РБК-Україна, “Українська правда”, “24 канал”, УНІАН, NV, “Бабель”, “Фокус”, “Новини Live”, “Гордон”, “Еспресо”, “Телеграф”, “Апостроф”, Liga.net, Delo.ua, “Рубрика”, Gazeta.ua. За допомогою моніторингового робота ІМІ з кожного сайту витягнуто матеріали, що вийшли в період із 24 до 30 жовтня 2024 року включно і містять лексеми “мобілізація”, “ТЦК”, “військовозобов’язаний”, “ухилянт” та “демобілізація”, після чого опрацювали їх вручну.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Ілюстрація на головній ІМІ

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY